4. Классификация рынков.
Цілісний ринок як сукупність ринків окремих товарів класифікують за сімома критеріями:
1. За просторовим критерієм розрізняють національний (це весь внутрішній ринок країни, обмежений її кордонами), регіональний (є ринком окремо територіального підрозділу (області, району) або частин різних територіальних підрозділів, пов'язаних між собою господарським зв'язками), локальний (він обмежений конкретною місцевістю, що включає в себе певну сукупність населених пунктів; на відміну від національного регіональні та локальні ринки не мають чітко окреслених кордонів) та міжнародний (є сукупністю національних ринків, економічні зв'язки між якими зумовлені міжнародною торгівлею) ринки.
2. За рівнем свободи конкуренції у структурі цілісного ринку виокремлюють такі ринки: вільний, монопольний, олігополістичний, регульований державою.
Вільний ринок. Передбачає необмежену кількість продавців і покупців, вільну конкуренцію між ними, свободу у виборі товарів і встановленні господарських зв'язків.
Монопольний ринок. Є ринком, де, навпаки, існує один продавець (інколи покупець), що унеможливлює конкуренцію.
Олігополістичний ринок. Характеризується наявністю кількох продавців, між якими існує конкуренція за домінування. Вона обмежена рамками олігополістичної групи.
Регульований державою ринок. Він передбачає активний вплип держави на ринкові процеси шляхом використання економічних та адміністративних інструментів (наприклад, на обсяг попиту — через політику оплати праці та соціальних виплат, регулювання маси грошей в обігу; на структуру попиту і пропозиції — через установлення пріоритетів і стимулювання їх реалізації, податкову, інвестиційну, кредитну політику та ін.), що не відміняє конкуренцію. Як правило, вплив держави стосується забезпечення інтересів суспільства, захисту соціальних прав населення, якщо ці права й інтереси не забезпечуються функціонуванням механізмів вільного ринку.
3. За способом організації купівлі-продажу товарів розрізняють оптовий ринок (покупці і продавці — підприємства та організації), роздрібний ринок (покупці — окремі громадяни), ринок закупівель сільськогосподарської продукції (покупці — держава, підприємства та організації; продавці — безпосередні виробники продукції різних форм власності й організації виробництва).
4. За рівнем дотримання законності виокремлюють легальний, нелегальний («тіньовий»), «чорний» ринки.
Легальний ринок. Передбачає не заборонені законом економічні відносини.
Нелегальний («тіньовий» ) ринок. Уособлює дозволену законом діяльність, яка ніде не фіксується і тому не оподатковується.
«Чорний» ринок. Є видом тіньової економіки, в межах якої функціонує певна сукупність заборонених законом економічних відносин між продавцями і покупцями товарів і послуг.
5. За об'єктним критерієм виділяють ринок споживчих товарні і послуг, ринок засобів виробництва, фінансовий ринок, ринок робочої сили, ринок інтелектуального продукту та ін.
Ринок споживчих товарів і послуг. Він охоплює продовольчі і непродовольчі товари; побутові, транспортні й комунальні послуги; житло і будинки невиробничого призначення.
Ринок засобів виробництва. Об'єднує ринки нерухомості, знарядь праці, сировини і матеріалів, енергетичних ресурсів, корисних копалин.
Фінансовий ринок. Є загальною назвою ринку капіталів (інвестицій), кредитних ринків, ринків цінних паперів, валютно-грошових ринків.
Ринок робочої сили. Передбачає визнання за кожною особою права вільного продажу своєї робочої сили за власним вибором і за ринковою ціною на основі контракту між працівником і наймачем.
Ринок інтелектуального продукту. Його об'єктами є патенти, ліцензії, науково-технічна література, інформаційні послуги, твори літератури і мистецтва.
6. За географічними критеріями йдеться про регіональну належність (Донбас, Крим, Закарпаття та ін.), адміністративний поділ (область, район, місто), щільність проживання населення (місто, передмістя, сільська місцевість), кліматичні умови (помірно-континентальний, континентальний та ін. клімат).
7. За демографічними критеріями передбачають групування населення за віком, статтю, розміром сім'ї, рівнем доходів, професійним складом, рівнем освіти, національним складом та ін.