Тема 4. Власність як економічний інститут. План

1. Визначення поняття „економічний інститут”.

2. Сутність власності як економічного інституту.

3. Специфіка приватної власності.

4. Форми групової власності.

5. Державна форма власності.

Література.

1. Бабосов Е. М. Экономическая социология. Вопросы и ответы / Е. М. Бабосов. – Минск, 2004.

2. Верховин В. И. Экономическая социология: Моногр. / В. И. Верховин, В. И. Зубков. – М., 2005.

3. Економічна соціологія: Навч. посіб. / за ред. В. М. Ворони, В. Є. Пилипенка. – К., 1997.

4. Матвєєв С. О. Економічна соціологія: Підручник / С. О. Матвєєв, Л. І. Лясота. – Суми, 2006.

5. Політична економія: Навч. посіб. / За ред В. О. Рибалкіна, В. Г. Бодрова. – К., 2004.

6. Українське суспільство 1994 – 2005. Динаміка соціальних змін / За ред. В. Ворони, М. Шульги. – К., 2005.

Цілі та завдання вивчення розділу 2.1.

Успішне вивчення розділу 2.1. дозволяє:

• Познайомитися із специфікою соціологічного аналізу власності як економічного інституту.

• Знати основні відмінності між різними формами власності.

• Володіти ключовими поняттями: економічний інститут, власність, приватна власність, державна власність.

Методичні рекомендації до вивчення розділу 2.1.

При вивченні Розділу 2.1. важливо дати визначення основних понять: інститут, економічний інститут, власність, приватна власність, державна власність, спільна сумісна власність, спільна часткова власність, кооператив, акціонерне товариство, партнерство.

Вивчаючи питання 1, зверніть увагу на специфіку економічного інституту.

Вивчаючи питання 2, визначте сутність власності, зверніть увагу, які права вона передбачає.

Вивчаючи питання 3, зверніть увагу на приватнокапіталістичну та приватно трудову форми власності.

Вивчаючи питання 4, встановіть особливості групових форм власності.

Вивчаючи питання 5, ознайомтеся зі специфікою державної власності.

Опанування основних понять теми передбачає роботу з соціологічним словником та додатковою літературою, вказаною у списку літератури.

Завдання до теми:

1. Прочитайте тему і законспектуйте основні положення.

2. Випишіть основні поняття.

1. Визначення поняття „економічний інститут”.

Поняття „соціальний інститут” увів у науковий обіг Г. Спенсер. Існує кілька підходів до визначення поняття „соціальний інститут”. Згідно з одним із них інститут - це сукупність формальних організацій, які задовольняють суспільну потребу: В економіко-соціологічних дослідженнях таке визначення практично не застосовується. Згідно з другим тлумаченням інститути являють собою сукупність встановлених у відповідних сферах правил гри та діючих відповідно до цих правил соціальних суб'єктів, у першу чергу — організаційних структур. Інше тлумачення акцентує увагу на результатах функціонування інституту, ототожнюючи це поняття з „відносно усталеними типами і формами соціальної практики, завдяки яким організується суспільне життя, забезпечується усталеність зв'язків та відносин у рамках соціально організованого суспільства”.

Найбільш перспективним для розвитку економіко-соціологічних досліджень є визначення інституту в рамках теорії нового інституціоналізму, де він розглядається як комплекс правил, принципів, норм, установок, які регулюють різні сфери людської діяльності. Представник цього напрямку Д. Норт вважає, що інститути – „це правила, механізми, що забезпечують їх виконання, і норми поведінки, що структурують повторювані взаємодії між людьми”. Одним із видів інститутів є економічні інститути.

Економічні інститути (Є. Бабосов) – система об’єднань і організацій, що забезпечують відносну стійкість економічної діяльності, економічні відносини людей, які пов’язані з виробництвом, обміном, розподілом товарів, з їх відношенням до власності, до економічних механізмів господарської взаємодії – фінанси, кредит і т. п.

Виходячи з цього, економічні інститути (С. Матвєєв, Л. Лясота) можна охарактеризувати як сукупність формальних та неформальних норм і правил, які регулюють поведінку людей в економічній сфері діяльності. Переваги цього підходу в тому, що чітко можна розрізнити і порівняти поняття «економічний інститут» та «економічна організація». Економічні організації - це суб'єкти, які функціонують за інституціональними правилами, але й мають певний ступінь свободи вибору своєї поведінки. Причому ступінь їх підпорядкування правилам залежить від рівня інституціонального контролю.

Економічні інститути з'являються в суспільстві завдяки тому, що люди в соціальних групах намагаються реалізовувати свої потреби спільно. У ході суспільної практики вони знаходять деякі прийнятні зразки, шаблони поведінки, які поступово через повторення та оцінку перетворюються в стандартизовані звичаї та звички. Протягом деякого часу ці шаблони та зразки поведінки підтримуються суспільною думкою, приймаються та узаконюються. На цій основі розробляється система санкцій. Наприклад, банки як елемент інституту бізнесу розвивалися як потреба в нагромаджені, переміщуванні, запозиченні та відкладанні грошей і в результаті перетворилися на самостійний інститут.

Таким чином, економічні інститути є суспільними структурами, які впорядковують взаємовідносини людей, що виникають у спільній діяльності, вкладають їх у певні рамки. Ступінь відповідності між інституціональними цілями та рішеннями, що приймають індивіди, залежить від ефективності примусу. Він здійснюється через внутрішню заборону на діяльність, страх покарання за порушення відповідних норм, суспільні санкції або державне насильство.

У соціальній практиці часто можуть виникнути розходження між інтересами суспільства при задоволенні деякої потреби та інтересами індивіда або соціальної групи, які реалізують цю потребу для суспільства. Коли потреба цієї соціальної групи набуває масового характеру, але так і не визнається як суспільно значуща, розвиваються «підпільні інститути», такі, що офіційно ігноруються, не приймаються. Ці інститути не отримують спеціальних, наприклад державних, ресурсів для свого розвитку, але все одно формують свою субкультуру, виконують певні функції та стандартні операції, знаходять інші шляхи матеріального забезпечення своєї діяльності. Відносини такого роду відтворюються в прихованій (латентній) формі. Вони довгий час можуть бути невизнаними як цінні (соціально значущі) у рамках домінуючого культурного стандарту. Але з часом на певних етапах розвитку суспільства приховані існуючі відносини відроджуються та інституціоналізуються.

До економічних інститутів відносяться підприємства, банки, фірми, заклади торгівлі, спілки підприємців і т. п. Дуже важливим соціально-економічним інститутом є власність.