Дифузні ураження підшлункової залози.

Основними причинами дифузних змін підшлункової залози є панкреатити. Гострий панкреатит найчастіше є наслідком зловживання алкоголем, також може виникнути при захворюваннях жовчних шляхів, травмі, застосуванні деяких медикаментів.

Класичними ультразвуковими ознаками гострого набрякового панкреатиту є дифузне збільшення підшлункової залози із загальним зниженням її ехогенності. (мал.16). Ехоструктура переважно зберігається однорідною у всіх відділах органу, контури ПЗ чітко відрізняються від оточуючих тканин. Поява рідини в черевній порожнині – симптом переходу набрякової форми в деструктивну.

Ехографічні симетоми деструктивної форми гострого панкреатиту – суттєве збільшення передньо-задніх розмірів залози, гетерогенна ехоструктура за рахунок чергування ділянок зниженої та підвищеної ехогенності різної форми, розмірів та локалізації, розмиті контури, відсутність чітких меж залози, наявність рідини в порожнині сальникової сумки – над головокю та тілом залози та в черевній порожнині – між органами та черевною стінкою, збільшення селезінки, звуження НПВ за рахунок компресії інфільтратом, погана диференціація воротної, брижової, селезінкової вен.

Хронічний панкреатит.

Повторні приступи панкреатиту призводять до хронічного запалення, особливо при збереженні причини первинної атаки. Ехографічні ознаки хронічного панкреатиту включають: гетерогенну структуру за рахунок вогнищ фіброзу, кальцинозу (гіперехогенні ділянки), порожнин різних розмірів (гіпо- анехогенні ділянки), нерівномірне розширення панкреатичної протоки (більше 3 мм), наявність конкрементів всередині протоки, атрофічні зміни органу (частіше зменшення розмірів хвоста), збільшення головки залози, накопичення перипанкреатичної рідини (псевдокісти).

Вогнищеві ураження підшлункової залози Кістозні утвори підшлункової залози.

Переважна кількість кіст підшлункової залози є псевдокістами, як наслідок панкреатиту. Справжні кісти трапляються приблизно в 10% пацієнтів з полікістозною хворобою нирок, множинні справжні кісти майже завжди поєднуються з синдромами, які є причиною появи кіст в багатьох органах.

Кістозну будову також мають муцинозні кістозні пухлини підшлункової залози. Частіше вони локалізуються в хвості ПЗ, мають розміри від 2 до 6 см. Виглядають як багатокамерні анехогенні утвори з стінками різної товщини, можливі пристінколві внутрішньокістозні розростання. Розрізнити за допомогою ультразвука доброякісну та злоякісну форми неможливо, але товстіші стінки і щільні розростання повинні насторожувати щодо злоякісності.

Ехощільні утвори підшлункової залози.

Більшість солідних утворів в підшлунковій залозі є гіпоехогенними відносно її паренхіми. Найчастішими причинами вогнищевого ураження підшлункової залози є рак, , лімфома, метастази, вогнищевий панкреатит. За наявності в тканині залози подібного вогнища обовязковим є біопсія під ультразвуковим контролем для морфологічної верифікації.

Основними ехографічними ознаками раку підшлункової заолози є: гіпоехогенний солідний утвір з гетерогенною ехоструктурою, який деформує контур залози, обрив капсули підшлункової залози на межі «пухлина-незмінена тканина», при пухлинах головки , тіла підшлункової залози – розширення панкреатичної протоки, дилятація біліарної системи, метастази в печінку.

На мал. представлений алгоритм застосування методів променевого дослідження для диференціальної діагностики захворювань підшлункової залози.