- •Національний медичний університет
- •2.Конкретні цілі.
- •2.1.Знати:
- •3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
- •4. План і організаційна структура заняття
- •4.1.Перелік практичних навиків по темі та ступінь їх засвоєння студентами:
- •4.2.Методичне забезпечення заняття
- •4.3.Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •4.4.Інструктивні матеріали для оволодіння зазначеними професійними вміннями та навичками.
- •5.Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.
- •5.1.Підготовчий етап .
- •5.3.Заключний етап .
- •6.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:
- •6.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик,які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •6.2.Теоритичні питання до заняття:
- •6.3.Практичні роботи (завдання), як виконуються на занятті:
- •6.4.Зміст теми:
- •6.5. Медіастиніт
- •6.6.Кісти і пухлини межистіння
- •6.7.Пошкодження і інородні тіла стравоходу
- •6.8.Хімічні опіки стравоходу
- •6.9.Рефлюкс-езофагіт
- •6.10.Ахалазія кардії
- •Додаткові методи дослідження хірургічних захворювань стравоходу та середостіння
- •7. Завдання для самоконтролю.
6.8.Хімічні опіки стравоходу
Класифікація |
Ступені непрохідності стравохода після хімічного опіку (Р. Л. Ратнер, В. І. Белоконев, 1982): I ступінь – виборча непрохідність лише до деяких видів харчових продуктів (хліб, картопля, фрукти) і при квапливій їжі; ІІ ступінь – компенсована непрохідність, при якій прохідна тільки напіврідка і ретельно механічно оброблена їжа; III ступінь – субкомпенсована непрохідність, коли прохідність стравохода зберігається тільки для рідин (чай, вода, молоко) і масла (вершкове, рослинне); IV ступінь – повне порушення прохідності стравохода як для рідини, так і для слини, проте цей стан може бути оборотним і під впливом протизапальної терапії, і після накладення гастростоми прохідність стравохода до деякої міри відновлюється; V ступінь – необоротна повна непрохідність стравохода внаслідок облітерації його просвіту (виникає відносно рідко) і діагностується іноді лише при морфологічному дослідженні стравохода.
|
6.9.Рефлюкс-езофагіт
Класифікація |
Класифікація рефлюкс-езофагіту (Ю.Е. Березова та Е.В. Потемкиной (1965)):
Ступені тяжкості рефлюкс-езофагіта (Б.У. Петровській, 1986): I ступінь – легка (гіперемія і набряклість слизової оболонки стравохода). II ступінь – середня (наявність поверхневих ерозій, виразок і фібринозних нашарувань). III ступінь – важка (хронічні виразки на слизовій оболонці стравохода, фіброз та укорочення стравохода). IV ступінь – пептична стриктура стравохода (прогресуючий фіброз із утворенням стриктур, пенетруючі виразки стравохода).
|
6.10.Ахалазія кардії
Визначення |
Відсутність відкриття кардії, яка проявляється різним ступенем дисфагії |
Етіопатогенез |
Найбільш популярна неврогенна теорія Мікуліча, яка пояснює захворювання дискоординацією симпатичної і парасимпатичної нервової системи. |
Класифікація |
Стадії ахалазії кардії (Б.В. Петровський): I стадія – рання, або початкова, – характеризується непостійним спазмом кардії функціонального характеру: звуження кардії і розширення стравохода немає. II стадія – стабільний спазм кардії з нерізким розширенням стравохода. III стадія – рубцеві зміни м'язових шарів кардії з вираженим розширенням стравохода. IV стадія – різко виражений рубцевий стеноз кардії з дилатацією стравохода, що часто має S-подібну форму, езофагіт із супутніми, нерідко периезофагітом і фіброзним медіастинітом. |
Клініка |
Триада симптомів: дисфагія, регургітація і біль. Вираженість залежить від стадії захворювання. В I ст. дисфагія транзиторна, може залежати від фізичного стану їжі (с-м Ліштенштерна), регургітація не виражена, біль незначний. В II ст. – постійна дисфагія, краще проходить рідка їжа. Постійна, виражена регургітація, посилюється в положенні лежачи і при нахилі (с-м шнурків). Постійний біль, посилюється при спастичних скороченнях стравоходу. В III ст. виражена дисфагія, погано проходить люба їжа. Регургітація повним ротом по типу стравохідної блювоти. Постійний біль за грудиною. Хворий худне. В IV ст. с-ми набувають апогею, кахексія. |
Діагностика |
Рентгенівське дослідження стравоходу, вимір тиску кардіального сфінктеру. |
Диференційна діагностика |
Грижа стравохідного отвору діафрагми, рак і рубцевий стеноз внаслідок опіку стравоходу. |
Лікувальна тактика |
В першій стадії – консервативне лікування. В II ст. – кардіоділатація. В III ст. – повторні кардіоділатації, при їх неефективності – хірургічне лікування. В IV ст. – хірургічне лікування (кардіоміотомія). |