5.Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.

5.1.Підготовчий етап .

Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

5.2.Основний етап – має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних (семінарських); забезпечувати навчальну діяльність студента з об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.

Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялись викладачем під час заняття, обговорювались результати.

5.3.Заключний етап .

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:

6.1.Перелік основних термінів, параметрів, характеристик,які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Медіастиніт	Це гнійне запалення клітковини середостіння.
Ахалазія кардії	(від грецького. а + chalasis — розслаблення) – своєрідне хронічне враження нервово-м'язевого апарату стравохода, при якому порушується проходження харчових мас із стравохода к шлунок внаслідок стійкого порушення рефлекторного розкриття (розслаблення) кардіального сфінктера під час проходження їжі і послаблення тонусу стравохідної стінки.
Тімома	Пухлина вілочкової залози, яка може бути причиною виникнення містенії.

6.2.Теоритичні питання до заняття:

1. Визначення поняття “медіастиніт”

2. Відділи середостіння

3. Причини виникнення медіастиніту

4. Класифікація медіастиніту

5. Патогенез захворювання

6. Клінічні ознаки гострого медіастиніту

7. Інструментальні методи діагностики медіастиніту

8. Методи дренування середостіння

9. Класифікація пухлино подібних захворювань середостіння

10. Загальні клінічні прояви об’ємних захворювань межистіння

11. Особливості перебігу пухлин різного походження

12. Інструментальні методи діагностики і диференціальної діагностики пухлин межистіння

13. Ускладнення кіт і пухлин середостіння

14. Хірургічні підходи в лікуванні пухлин і кіст середостіння

15. Причини чужорідних тіл стравохода;

16. Етіологія травм стравохода;

17. Патогенез кардіоспазму та ахалазії стравохода;

18. Клінічна картина чужорідних тіл стравохода;

19. Клінічна картина перфорації стравохода;

20. Клінічна картина опіку стравохода;

21. Клінічна картина езофагіту;

22. Рентгенологічна картина перфорації стравохода;

23. Діагностична цінність комп’ютерної томографії;

24. Роль ФЕГДС при захворюваннях стравохода;

25. Диференційна діагностика захворювань стравохода;

26. Ускладнення захворювань стравохода;

27. Лікування захворювань стравохода.