Б. Ситуаційні задачі для самоконтролю.

1. При госпіталізації у стаціонар у хворого відмічається висока температура (до 39º С), біль у грудях, неприємний запах із рота, вологий кашель із гнійним мокротинням невеликої кількості. Про яке захворювання у першу чергу можна думати? Які додаткові методи обстеження необхідно призначити? Лікувальна тактика?

2. У хворого з клінічною картиною абсцесу легені виникло масивне кровохаркання, різке погіршення загального стану, гіпотензія. Про яке ускладнення можна подумати? Яка хірургічна тактика?

3. При госпіталізації до стаціонару у хворого відмічається висока температура, помірний біль у грудях, сухий кашель, аускультативно над правою легенею дихання не прослуховується, перкуторно – тупий звук. Про яке захворювання можна в першу чергу думати? Яке ускладнення можна запідозрити при появі гнійного мокротиння?

4. У хворого 48 років на сьому добу після появлення помірного болю в грудях, над-садного кашлю, гарячки до 39О С з,явилось харкотиння з неприємним запахом. Проте стан хворого залишається тяжким, за добу виділяє більше 600 мл сіро-зеленого харкотиння, зберігаються гектичні перепади температури тіла. На рентгенограмі – на тілі негомогенного затемнення нижньої долі правої легені виявляється порожнина з горизонтальним рівнем рідини. Яке захворювання найбільш вірогідне ?

5. Хворий А., 37 років, поступив із скрагами на кашель з виділенням гнійного харкотиння до 150 мл на добу, болі в правій половині грудної клітки, підвищення температури до 38 град.С. Хворіє на протязі двох тижнів. За день до поступлення в клініку на висоті кашлевого приступу відійшло дл 300 мл гнійного харкотиння з неприємними запахом. При огляді: вкорочення перкураторного легеневого звуку під правою лопаткою, там же - ослаблене везикулярне дихання. Попередній діагноз?

6. Хворому на двосторонній гідроторакс неодноразово проводили плевральні пункції з обох сторін. Після чергової пункції погіршення стану, лихоманка, болі у грудях. Наступного дня лікуючим терапевтом під час плевральної пункції зправа одержано гній. Який механізм виникнення правосторонньої гострої емпієми?

7. У хворого 45 років з гострим абсцесом лівої легені при кашлі раптово виникли сильні болі в грудній клітці, задуха, посилилась тахікардія. При рентгенологічному контролі зліва виявлено колабовану ліву легеню, повітря в лівій плевральній порожнині з горизонтальним рівнем рідини. Який механізм виникнення даного ускладнення?

8. Хворий А., 42 років, переведений в клініку із терапевтичного відділення, де на протязі двох місяців лікувався з приводу гострого абсцесу верхньої долі правої легені. Проводилось лікування: внутрім”язеве введення антибіотиків, сульфаніламідні препарати. Покращення незначне. Залишається кашель з виділенням гнійного харкотиння 80-100 мл на добу з неприємними запахом, температура підвищена (37,6 град.С). Діагноз?

9. Хворий Д., 39 років, захворів гостро після переохолодження підвищилась температура до 40 град.С, появились болі в грудній клітці справа, блювота із харкотинням з смердучим запахом. Зловживає куривом і алкоголем. Об”єктивно: загальний стан важкий, температура - 39 град.С, виражені ознаки гнійної інтоксикації і дихальної недостатності. Рентгенологічно: на фоні масивного затемнення верхньої і середньої долі визначаються порожнини різних розмірів з горизонтальним рівнем рідини. Діагноз?

10. Хворий Л., 36 років, поступив із скаргами на кашель з виділенням гнійного харкотиння дл 150 мл на добу, кровохаркання, періодично підвищення температури до 37,8 град.С, понижений апетит, загальну слабість. Хворіє на протязі 10 років, загострення захворювання навесні і восени. Об”єктивно: блідість, легкий акроціаноз, потовщення нігтьових фаланг пальців. Аускультативно: вологі хрипи під лівою лопаткою. На рентгенограмах - розширення кореня легені, тяжистість і ячеїстість легеневого рисунку зліва. Який найбільш достовірний метод для уточнення діагнозу?

В. Результати додаткових методів дослідження для самоконтролю:

Література

1. Основна:

   1. Частная хирургия. Учебник для медицинских вузов / Под ред. члена-корр. РАМН, проф. Ю.Л. Шевченко. – СПб: «Специальная литература», 1998. – 517 с.

   2. Частная хирургия / Учебник под редакцией профессора М.И. Лыткина. Ленинград, ВМА имени Кирова, 1991.

   3. Гостищев В.К. Общая хирургия: Учебник. – М.: Медицина, 1997. – 672 с.

2. Додаткова:

   1. Помелов В.С. и соавт. Клиника, диагностика и лечение абсцессов лёгкого // М.: Медицина, 1976 г., 120 с.

   2. Колесников И.С., Вихриев Б.С. Абсцессы легких / Л.: Медицина, 1973 г.

   3. Александровский Б.П., Барнебойм А.М.. Дифференциальная диагностика в пульмонологии / Киев: «Здоровье»,. 1973 г