5.Методика організації навчального процесу на практичному (семінарському) занятті.

5.1.Підготовчий етап .

Підкреслити (розкрити) значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни і професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

5.2.Основний етап – має бути структурованим і передбачати проведення зі студентами навчальної діяльності залежно від видів навчальних занять (практичних (семінарських); забезпечувати навчальну діяльність студента з об’єктами або моделями, що їх замінюють з метою формування нових знань, умінь, практичних навичок відповідно до конкретних цілей заняття.

Важливим для засвоєння нових знань та умінь на цому етапі є вирішення ситуаційних задач, зображення графіків, малюнків, схем. Бажано, щоб завдання для студентів на цьому етапі були точними і структурованими, виконувались письмово і перевірялись викладачем під час заняття, обговорювались результати.

5.3.Заключний етап .

Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття:

6.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик,які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Абсцес легені	захворювання, що характеризується утворенням порожнини в легеневій тканині, відмежованій від непошкоджених відділів піогенною капсулою, що формується в процесі розвитку гнійного або гнилісного запалення в ній.
Гангрена легені	характеризується некрозом великого масиву легеневої тканини, залежно від об'єму якого (сегменти або частка легені), вірулентності мікрофлори, загального стану організму інфекційно-деструктивний процес може відмежовуватися від неуражених відділів запально-грануляційним «валом» або за відсутності відмежування і прогресу некрозу розповсюджуватися на всю легеню (поширена гангрена легені).
Бронхоектатична хвороба	придбане захворювання, що характеризується хронічним гнійним запаленням, що вражає всю товщу бронхіальної стінки з необоротною зміною її структури і функцій, виникає, як правило, в нижніх відділах легенів.
Емпієма плеври	гнійне або гнилісне запалення, що розвивається в плевральній порожнині із залученням до патологічного процесу парієнтальної і вісцелярної плеври
Піопневмоторакс	вид гострої емпієми плеври, що виникає унаслідок прориву в плевральну порожнину легеневого гнійника

6.2. Теоритичні питання до заняття:

1. Анатомічна будова легень.

2. Анатомічна будова плеври.

3. Назвіть легеневі долі.

4. Назвіть легеневі сегменти.

5. Назвіть відділи плеври.

6. Скільки плевральної рідини міститься в нормі.

7. Назвіть класифікацію гнійних захворювань легень.

8. Назвіть класифікацію гнійних захворювань плеври.

9. Назвіть етіологію гнійних захворювань легень.

10. Назвіть етіологію гнійних захворювань плеври.

11. Який патогенез розвитку гнійних захворювань легень та плеври.

12. Яка клінічна картина абсцесу легень.

13. Яка клінічна картина гангрени легень.

14. Яка клінічна картина бронхоектатичної хвороби.

15. Яка клінічна картина емпієми плеври.

16. Яка клінічна картина піопневмотораксу.

17. Методи діагностики захворювань легень та плеври.

18. Диференційна діагностика захворювань легень та плеври.

19. Принципи лікування гнійних захворювань легень та плеври.

20. Показання до різних методів лікуваннягнійних захворювань легень та плеври.

21. Особливості хірургічних втручань при захворюваннях легень та плеври.

6.3.Практичні роботи (завдання), як виконуються на занятті:

1. Зібрати та оцінити скарги хворого із захворюванням легень та плеври, дані анамнезу, провести фізикальне дослідження та вірно трактувати отримані результати;

2. Визначити раціональний об'єм лабораторних та інструментальних методів дослідження;

3. Правильно тлумачити результати біохімічного дослідження крові, дослідження отриманого ексудату, УЗД, комп'ютерної томографії, рентгенологічних методів дослідження;

4. Визначити показання до операцій та інших методів лікування хворих;

5. Призначити передопераційну підготовку хворим;

6. Вести післяопераційний період.

7. Виконати плевральну пункцію

8. Виконати «закрите» дренування плевральної порожнини