4.3 При ураженні корінців спинного мозку
Руховий
режим залежить
від локалізації враження
Фізичні
вправи
в формі
анталгічних положень тулуба
і кінцівок, які сприяють розтягненню
м язів з підвищеним тонусом і пасивних
рухів
з обов’язковим акцентом на черевний
тип дихання при цьому (мануальна
терапія). Поступова мобілізація хребта
спеціальними гімнастичними вправами
для збільшення рухливості хребта, сили
і ізометричної витривалості міжхребцевих
м’язів. Масаж
сегментарний
за щадною методикою.
масажу.
Інтенсивність фізичних навантажень
обмежена.
Тренування
звички правильної
постави
при стоянні, сидінні, побутових і
виробничних навантаженнях з метою
зменшення осьового навантаження на
хребет.
5. Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
Фізичне
навантаження адекватне,
якщо відсутні: приріст
пульсу
і артеріального
тиску
відносно спокою, больові
відчуття
у хворого.
Продовження схеми (5)
6. Оцінка кумулятивної дії засобів лфк при етапному контролі
Збільшення
сили
денервованих м’язів 
Зменшення
тонусу
денервованих м’язів при центральних
парезах і паралічах і збільшення - при
периферичних
Збільшення
або нормалізація амплітуди
рухів
в суглобах денервованих кінцівок
Збільшення
обхватів
денервованих кінцівок
Нормалізація
сухожильних
рефлексів
Покращення
координації
рухів,
відновлення побутових
навичок
Додаток 1 - Методика використання коригуючи положень при периферичних паралічах та парезах
|
Пошкоджений нерв, сплетіння |
Коригуюче положення |
|
1. Лицьовий нерв |
Лейкопластирна корекція м’язів обличчя з деяким перетягуванням здорових м’язів в хворий бік. Сидіти по 10-15 хвилин декілька разів на день, нахиливши голову в хворий бік, підтримуючи її рукою з опорою на лікоть, 3-5 разів на день. Підтягувати м’язи зі здорового боку на хворий – знизу вгору за допомогою хустки. Спати на хворому боці. |
|
2. Вірхня частина плечового сплетіння (параліч Дюшена-Ерба). |
Зігнута у ліктьовому суглобі рука та кисть передпліччя фіксуються підтримуючою пов’язкою |
|
3. Вірхня частина плечового сплетіння (параліч Дюжеріна-Клюмпке). |
На передпліччя накладається підтримуюча лонгета, шина чи ортез. Пальці кисті знаходяться у напівзігнутому положенні, при цьому під пальці в ділянці пясно-фалангових суглобів підкладають ватно-марлевий валик. |
|
4. Все плечове сплетіння |
Кінцівці надається положення з врахуванням відмічених у пункті 2 та 3 моментів для верхнього та нижнього плечового плекситу |
|
5. Променевий нерв |
Лонгетою, чи ортезом фікується промене-запястковий суглоб при тильному згинанні (не максимальному). Пальці трохи зігнуті( під пальцями ватно марлевий валик) Лонгета чи ортез розташовані з боку долонної поверхні від кінчиків пальців до середини передпліччя , яке фіксоване підтримуючою пов’язкою (хусткою), рука зігнута у ліктьовому суглобі. |
|
6. Ліктьовий нерв |
Накладається підтримуюча лонгета, шина, чи ортез на промене - запястковий суглоб у фізіологічному положенні , ІУ та У пальці фіксуються до ІІІ пальця (попередження їх відведення). Кінцеві фаланги ІУ та У пальців випрямлені, основні їх фаланги напівзігнуті ( валик під долонею) |
|
7. Серединний нерв |
Лонгетою чи ортезом фіксується променево-зап’ястковий суглоб у фізіологічному положенні при відведенні І-го та напівзігнутих інших пальцях у п’ястно-фалангових суглобах. Між І і ІІ пальцями, а також з боку долоні підкладається ватно-марлевий валик |
|
8. Сідничний нерв У сідничній ділянці На стегні |
Надання кінцівці напівзігнутого положення у колінному і скоковому суглобах. Фіксація стопи у середньо фізіологічному положенні Лонгета чи ортез підтримують стопу у середньо фізіологічному положенні Створення підпори для стопи в лежачому положенні |
|
9. Малогомілковий нерв |
Фіксація стопи у середньо-фізіологіному положенні тильного згинання з про нацією стопи. Створення підпори для стопи в лежачому положенні хворого. Ходіння з підтримкою стопи без значного підошвенного згинання. |