4 Оцінка кумулятивної дії засобів фр при етапному контролі

використовуються методи і критерії діагностики системи кровообігу, дихання і травлення (див. теми 7, 9, 10)

Фізична реабілітація в травматології

1. Принципи лікування переломів трубчастих кісток

Співставлення уламків

• відкритим – оперативним методом;

• закритим – скелетним витягнення;

• ручним методом

Утримання уламків у правильному положенні

• відкритим методом з допомогою шурупів, стержнів, пластин та ін.;

• закритим методом з допомогою гіпсових пов’язок, шин, апаратом Єлізарова;

Відновлення функцій

• В залежності від локалізації і характеру перелому строки консолідації трубчастих кісток від 3-х тижнів до 2-3 місяців, при повільній консолідації - до 6 місяців

2. Ускладнення іммобілізації

Зниження загального тонусу організму

Зменшення функцій системи кровообігу, дихання і травлення

Зменшення м’язової сили, яке спостерігається в перші ж тижні іммобілізації і складає 3-4 % за день

Погіршення трофіки суглобового хряща, зменшення кількості синовіальної рідини (вона виробляється тільки при рухах в суглобах)

Формування хибного суглобу на місті перелому

Ускладнення остеомієлітом відкритих переломів

3. Завдання, які необхідно вирішувати засобами фр

3.1 Іммобілізаційний період – формування первинної кісткової мозолі

Прискорення розсмоктування інфільтрації тканин після травмування

Прискорення розсмоктування крововиливів на місці перелому для попередження оссифікації м’язів, сухожиль, суглобових капсул, які можуть бути приводом для болів і контрактур

Покращення трофіки м’язового і зв’язкового апарату іммобілізованої кінцівки, збереження функціональної повноцінності здорових кінцівок

Прискорення консолідації переломів за рахунок стимуляції крово і лімфообігу й покращення засвоєння кальцію

Формування необхідних тимчасових компенсацій для самообслуговування і переміщення (ходьба на милицях і з допомогою інших засобів )

Стимуляція кровообігу, вентиляції легень, травлення

Профілактика застійної пневмонії ( при скелетному витягненні)

Покращення психоемоційного стану хворого

Попередження тромбоутворення

3.2 Ранній післяіммобізаційний період –рентгенологічно підтверджена наявність первинної кісткової мозолі і знята іммобілізація, триває до утворення постійної кісткової мозолі і відновлення функції на 20 %

Ліквідація м’язових атрофій і обмеженості рухів в іммобілізованих суглобах

Прискорення утворення вторинної кісткової мозолі ( ресконструктизації первинної кісткової мозолі)

Відновлення м’яких тканин і забезпечення рухливості рубця ( при оперативних втручаннях)

Відновлення побутової активності

Відновлення функціональних можливостей систем життєзабезпечення, загальної працездатності і якості життя хворого

3.3 Пізній післяіммобілізаційний період – триває до повного відновлення функцій травмованої кінцівки або формування компенсацій, нових рухових навичок, якщо неможливе повне відновлення функцій

Відновлення сили, витривалості, об’єму і координації рухів травмованої кінцівки

Адаптація до побутових і виробничих навантажень

Підвищення загальної працездатності і якості життя хворого