- •Методичні рекомендації
- •1. Актуальність теми:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграцію)
- •4. Завдання для самостійної праці підчас підготовки до занять
- •4.1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •Білет № 3
- •Білет № 6
- •1.2 Ранній післяопераційний період – до зняття швів
- •2. Засоби , форми, методи фр і дозування фізичних навантажень
- •2.1 Передопераційний період
- •2.1.1 Особливості використання вправ при підготовці до операцій:
- •2.2 Ранній післяопераційний період
- •2.2.1 Особливості використання фізичних вправ після операцій :
- •2.2.1.1 На легенях:
- •2.3 Пізній післяопераційний період
- •2.4 Віддалений післяопераційний період
- •3. Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •4 Оцінка кумулятивної дії засобів фр при етапному контролі
- •1. Принципи лікування переломів трубчастих кісток
- •2. Ускладнення іммобілізації
- •3. Завдання, які необхідно вирішувати засобами фр
- •3.1 Іммобілізаційний період – формування первинної кісткової мозолі
- •4.1 Особливості використання фізичних вправ в іммобілізаційному періоді
- •4.1.1 Для вражених кінцівок:
- •4.1.2 Для здорових кінцівок :
- •4.1.3 Навчання ходьбі на милицях
- •4.2 Особливості використання фізичних вправ для вражених кінцівок в ранній післяіммобілізаційний період .
- •5.Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •6. Оцінка кумулятивного ефекту від використаних засобів фр
- •6.1 В кінці іммобілізаційного періоду
- •6.2 В кінці післяіммобілізаційного періоду
- •7.1. Завдання, які необхідно вирішувати засобами лфк
- •7.1.1 Ранній післяопераційний період
- •7.1.2 Пізній і віддалений післяопераційний період
- •7.2 Засоби лфк, форми, методи і дозування фізичних навантажень
- •7.2.1 Ранній післяопераційний період
- •Особливості використання фізичних вправ
- •7.2.2 Пізній і віддалений період
- •7.3 Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
- •7.4 Оцінка кумулятивного ефекту від використаних засобів фр:
2.2.1 Особливості використання фізичних вправ після операцій :
2.2.1.1 На легенях:
Глибоке діафрагмальне
дихання з довільним відкашлюванням в
кінці видиху, підтримуючи рукою
післяопераційну рану, 10-12 вдихів кожні
30 хвилин;
Перевертання на
хворий бік, підтягування ніг до черева,
на 2-3 день „ходіння лежачі”
Динамічні дихальні
вправи сидячи для попередження
контрактури в плечовому суглобі з боку
оперативного втручання
Якщо виділяється
50-100 мл мокроти, починати процедуру ЛГ
з комплексу вправ, які б сприяли
дренуванню бронхів,
Активні рухи в
дистальних відділах кінцівок, стиснення
і розслаблення ануса і проміжності
Масаж черевної
стінки, нижніх і верхніх кінцівок
2.3 Пізній післяопераційний період
В
день зняття швів усувається навантаження
в області оперативного втручання, а
також зменшується загальне навантаження
Заняття ЛГ
проводиться перед зняттям швів;
Навантаження
поступово збільшується за рахунок
включення нових вправ, кількості
повторень, збільшення амплітуди рухів,
включається ходьба, малорухливі ігри,
загартування повітрям, або обтиранням
водою;
Ввідна
і заключна частини заняття складають
в сумі 50 %, тривалість заняття 30 хвилин
2 рази на день в залі ЛФК груповим методом
2.4 Віддалений післяопераційний період
Після
виписки із стаціонару хворий продовжує
регулярні заняття в
поліклініці
або санаторних
умовах;
Руховий
режим щадний
з поступовим його розширенням в
залежності від стану хворого;
Фізичні
вправи
активні гімнастичні, спортивно-прикладні,
дихальні статичні, динамічні і спеціальні;
Заняття
фізичними вправами проводяться в формі
ЛГ,ДХ,
плавання, ігор, працетерапії, механотерапії
груповим
або самостійним методом,
Інтенсивність
навантажень
залежить від функціональних можливостей
систем життєзабезпечення і з урахуванням
залишкових явищ захворювання, тривалість
30-45 хвилин 2 рази на день.
3. Оцінка адекватності фізичних вправ при оперативному контролі
В
передопераційному періоді інтенсивність
навантажень не повинна перевищувати
функціональних можливостей систем
життєзабезпечення, які об’єктивуються
при первинному контролі
В
ранньому післяопераційному періоді
інтенсивність
навантажень не повинна супроводжуватись
приростом пульсу і АГ відносно спокою
і викликати значних больових відчуттів
у хворого
В
пізньому післяопераційному періоді
інтенсивність
навантажень може супроводжуватися
приростом пульсу до 20 % відносно спокою,
больові відчуття не являються абсолютно
лімітуючими для продовження заняття
В
віддаленому післяопераційному періоді
інтенсивність
навантаження не повинна перевищувати
встановлені після операції функціональні
можливості систем життєзабезпечення,
при цьому необхідно враховувати
залишкові прояви захворювання, з приводу
якого проведено оперативне втручання,
і намагатися повністю відновити, або
компенсувати функцію системи, яка
підлягала оперативному втручанню