1. Актуальність теми

Пульпіт тимчасових зубів у дітей є поширеним ускладненням карієсу. Він може розвинутися в тимчасовому зубі на етапі формування кореня, стабілізації або резорбції. Правильно обраний та якісно проведений метод лікування пульпіту є профілактикою розвитку періодонтіту тимчасового зуба і запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки у дітей. Якість лікування пульпіту визначає можливість збереження тимчасового зуба в порожнині рота дитини на весь фізіологічний період.

З існуючих методів для лікування пульпіту тимчасових зубів частіше використовують методи девітальної ампутації і девітальної екстирпації. Це обумовлено тим, що на амбулаторному прийомі складно забезпечити необхідні умови асептики і антисептики, необхідні для проведення біологічного і вітальних методів лікування у дітей дошкільного віку.

2. Навчальні цілі

1.Оволодіти методикою проведення девітальної ампутації пульпи при лікуванні пульпіту в тимчасових зубах у дітей.

2.Оволодіти методикою проведення девітальної екстирпації пульпи при лікуванні пульпіту в тимчасових зубах у дітей.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи

3.1.Базові знання, навики, вміння, необхідні для вивчення теми

1.Знати терміни прорізування тимчасових зубів, формування коренів та їх резорбції.

2.Знати анатомо-топографічні особливості будови тимчасових зубів.

3.Знати основні діагностичні та диференціально-діагностичні ознаки різних форм пульпіту тимчасових зубів у дітей.

4.Знати пломбувальні матеріали для кореневих каналів. Їх позитивні та негативні властивості.

5.Вміти розкрити порожнину зуба в тимчасових зубах.

6.Знати особливості ендодонтичної обробки кореневих каналів в залежності від етапу розвитку тимчасового зуба.

3.2. Зміст теми заняття

Існує два девітальних методи лікування пульпіту - це девітальна ампутація та девітальна екстирпація.

Девітальная ампутація - це метод, який передбачає часткове видалення пульпи (а саме її коронкової частини) після її попередньої девіталізації та подальшу муміфікацію кореневої пульпи.

В даний час цей метод використовується при лікуванні певних форм пульпіту в тимчасових зубах, корені яких несформовані або знаходяться у стадії резорбції. В таких випадках ендодонтичне втручання є небажаним, оскільки при його проведенні існує загроза травмування й інфікування периапікальних тканин, що може негативно впливати на фізіологічні процеси розвитку зуба.

Показання до девітальної ампутації в тимчасових зубах:

Методика лікування

Метод девітальної ампутації виконується в 2-3 відвідування.

Вперше відвідування проводять накладання девіталізувальної пасти. З цією метою проводиться:

1.Часткова некректомія - розкриття каріозної порожнини і створення умов для фіксації пов'язки;

2.Розкриття рогу пульпи (якщо він не був розкритий) для кращого контакту девіталізувальної пасти з тканиною пульпи;

3.Накладення девіталізувальної пасти;

4.Накладення герметичної пов'язки для фіксації пасти на необхідний для її дії термін.

Втимчасових зубах, корені яких несформовані або знаходяться у стадії резорбції, слід використовувати для девіталізації пульпи тільки параформалъдегідну пасту. Це пов'язано з тим, що параформальдегід на

відміну від сполук миш’яку, є малотоксичною речовиною як для періодонту тимчасового зуба, так і для організму дитини в цілому.

До складу девіталізувальної пасти входять параформальдегід (параформ), анестетик (анестезин, тримекаїн і т.ін.) та евгенол (гвоздична олія). Параформальдегідну пасту можна приготувати безпосередньо перед накладенням (ех tempore). Випускаються готові до використання девіталізувальні пасти, що містять в своєму складі параформальдегід –

“Parapasta” (Сhemа, Роlfa), “Depulpin” (VОСО), “Devipulp” (Septodont) та інші.

Механізм дії параформальдегідної пасти: некроз пульпи є наслідком реакції формальдегіду з аміногрупами клітинних білків, що веде до їх денатурації. Параформальдегід спричиняє зневоджувальну дію на пульпу, що веде до її висихання - муміфікації. Перевагою параформальдегіду є також його антимікробна дія, механізм якої такий же, як на клітини пульпи.

Параформальдегідну пасту накладають в тимчасових зубах на 7-10 днів. Слід пам’ятати, що в перші години після накладання параформальдегідної пасти в зубі може розвинутися больовий напад різної інтенсивності. Про це необхідно попередити батьків дитини і рекомендувати прийом анальгетиків (аналгін, темпалгін і т.ін.) у віковій дозі (1/2 - 1 табл.).

В друге відвідування виконують ампутацію коронкової пульпи і покриття кореневої пульпи пастою з антисептичними і муміфікуючими властивостями.

Для цього видаляють пов'язку, проводять розкриття порожнини тимчасового зуба з урахуванням її топографії і ампутацію коронкової пульпи. Цю маніпуляцію виконують зазвичай фісурним бором та турбінним наконечником. Пульпу з отворів кореневих каналів видаляють (по можливості) кулястим бором середніх розмірів з подовженою робочою частиною ( 27 мм). Після девіталізації параформальдегідною пастою коренева пульпа перетворюється в сухий тяж сіруватого кольору, що не кровоточить і не реагує на механічні подразники. У разі неповної девіталізації (кровоточивість,болісність кореневої пульпи під час зондування) доцільно повторно накласти девіталізувальну пасту на 4-5 днів.

Після ампутації коронкової пульпи на кореневу пульпу наносять пасту, що має виражені антисептичні та зневоджувальні властивості. Це забезпечує збереження девіталізованої, муміфікованої пульпи в кореневих каналах на необхідний термін. З цією метою використовують пасти, що містять в своєму складі формалін, параформальдегід (в якості антисептика), крезол, тимол і т.ін.

Беручи до уваги негативні властивості сильних антисептиків (можливість подразнювального впливу на періодонт), поряд з вказаними пастами може бути застосована цинкоксид-евгенолова паста з додаванням антисептика (тимолу, йодоформу) для покриття кореневої пульпи після девітальної ампутації.

Паста тонким шаром наноситься на дно порожнини зуба і отвори кореневих каналів та ущільнюється за допомогою ватної кульки. Стінки порожнини зуба слід очистити від надлишків пасти, щоб не порушувати фіксації постійної пломби.

Друге відвідування може бути завершене накладенням постійної пломби. Якщо паста для покриття пульпи приготована на жировій основі, то перед накладанням постійної пломби слід ізолювати її за допомогою штучного дентину, інших прокладочних матеріалів або ж відкласти пломбування на наступне відвідування.

Третє відвідування - заміна тимчасової пломби в зубі на постійну ( якщо в друге відвідування була накладена тимчасова пломба).

Слід пам’ятати, що метод девітальної ампутації в значній кількості випадків (за даними Н.А.Кодоли - біля 85%) дає ускладнення у вигляді хронічного періодонтіту через 2-3 роки після його проведення. Саме тому після лікування пульпіту методом девітальної ампутації в тимчасовому зубі з несформованим коренем дитина повинна знаходитися на диспансерному обліку у стоматолога до завершення формування (апексифікації) коренів тимчасового зуба, що визначається рентгенологічно. Після цього слід провести повне ендодонтичне лікування зуба - інструментальну і медикаментозну обробку кореневих каналів та їх пломбування відповідним пломбувальним матеріалом. Якщо ендодонтичне лікування проведено не буде, то це неминуче призведе до розвитку хронічного