Лейшманіози

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Набувши незалежність Україна значно розширила свої зв'язки із зарубіжними країнами. Українці виїжджають у відрядження, відпочинок, роботу в країни Середземномор’я: Іспанію, Португалію, Італію, Словенію. Економічні інтереси нашої країни пов'язані також з Центральною Азією: Туркменістаном, Узбекистаном, Афганістаном, Іраком, Іраном та ін.). Велика кількість студентів приїжджають на навчання в Україну з Африки, Індії, Бангладеш. Практично у всіх перерахованих регіонах зустрічаються захворювання, які включені у групу лейшманіозів.

Загроза зараження під час перебування наших громадян в цих зонах та можливість завезення іноземними громадянами лейшманіозу в нашу країну зумовлюють актуальність вивчення даної теми студентами 5 курсу медичних факультетів. У зв'язку з цим для медиків є актуальним придбанням знань, як з епідеміології лейшманіозів, так і особливостей клініки шкірного і вісцерального лейшманіозів, лабораторній діагностиці і лікуванню даної патології.

2. Навчальні цілі заняття:

2.1. СТУДЕНТ ПОВИНЕН МАТИ УЯВЛЕННЯ (ОЗНАЙОМИТИСЯ): α =1

• мати уявлення: про місце лейшманіозів в структурі інфекційних хвороб на сучасному етапі, історію вивчення.

• ознайомитися: із статистичними даними щодо поширеності лейшманіозів в світі, їх клінічні форми, летальністі, ускладнення, лікування різних форм захворювання.

2.1. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ: α =2

• етіологію, фактори патогенності збудника лейшманіозів (шкірного, вісцерального, Нового Світу);

• епідеміологію шкірного та вісцерального лейшманіозів;

• патогенез;

• клініко-епідеміологічні особливості шкірного, вісцерального лейшманіозів і лейшманіозу Нового Світу;

• патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень вісцерального лейшманіозу;

• лабораторну діагностику лейшманіозів;

• принципи лікування;

• тактику у разі виникнення невідкладних станів;

• прогноз вісцерального та шкірного лейшманіозів;

• правила виписки реконвалесцентів із стаціонару;

• профілактику шкірного і вісцерального лейшманіозів.

2.2. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ: α =3

• дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на вісцеральний та шкірний лейшманіози;

• зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

• обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми лейшманіозу, обґрунтовувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого до стаціонару;

• провести диференціальну діагностику шкірного і вісцерального лейшманіозів;

• на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення, невідкладні стани при вісцеральному лейшманіозі;

• оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу

“ лейшманіоз” (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);

• скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

• інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

• аналізувати результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і терміну хвороби;

• скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, наявності супутньої патології;

• надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

• скласти план протиепідемічних і профілактичних заходів в осередку інфекцій;

• дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження та спостереження в періоді реконвалесценції.