Лептоспіроз, геморагійна гарячка з нирковим синдромом, геморагійна гарячка конго-крим

1Актуальність теми.

Лептоспіроз належить до найбільш розповсюджених зоонозних інфекцій. Він зустрічається на всіх континентах, а в Україні спостерігається тенденція до зростання захворюваності на цю недугу. Саме з-за того, що основним джерелом інфекції є гризуни (рідко – домашні тварини), формуються стійкі природні та міські вогнища, які важко контролювати з-за тривалого виділення лептоспір зовні здоровими тваринами. Висока сприйнятливість людини та легкість інфікування обумовлюють можливість зараження під час перебування в природних вогнищах лептоспірозу. Така можливість не виключається також за наявності інфікованих гризунів в жилих приміщеннях, складах, фермах, під час догляду за хворими домашніми тваринами. Боротьба з лептоспірозом складна з-за поліорганності уражень, що проявляються поліморфізмом клінічних ознак.

Геморагійні гарячки (ГГ) за останні роки набули значної ролі в інфекційній патології людини завдяки поширенню, високій контагіозності та великому відсотку летальності. Міграція населення, пов`язана з трудовою діяльністю, освоєння нових територій змушує людину мимоволі втручатися в екосистеми, що складалися тисячоліттями і, як наслідок, - контактувати з носіями інфекції, що є небезпечним, зважаючи на легкість проникнення збудників в організм. Існуючий сьогодні ендемічний характер захворюваності може приймати вигляд епідемії. Варто пам`ятати і про терористичну небезпеку – можливість застосування збудника як біологічної зброї.

У відповідності із епідеміологічною класифікацією ГГ поділяються на: комарині-денге, жовта ГГ, Чикунгунья, долини Ріфт; кліщові-омська, Конго-Крим; ГГ з множинними механізмами передачі-Ласса, Ебола, Марбург, аргентинська, ГГНС, болівійська, венесуельська ГГ; внутрішньолікарняний(переважно кров’яний)-Ебола, Марбург, Ласса, Конго-Крим, аргентинська, болівійська.

ГГ реєструються на всіх континентах, деякі з них (геморагічна гарячка з нирковим синдромом, Конго-Крим тощо) поширенні і в Україні. Контролювати вогнища інфекції надзвичайно важко, бо резервуаром останньої є гризуни, що розповсюджені скрізь. В Україні природні передумови є насамперед для ГГНС, ГГКК, але внаслідок посилення видових міграційних процесів з одного буку та відсутності належної настороженості лікарів з другого, ГГ іншої етіології можуть бути суттєвою, в першу чергу, клінічною проблемою на території нашої країни. Нерідко ми бачимо, як ГГ, незважаючи на їхній ендемічний характер, можуть виходити за межі свого географічного поширення та з’являтися у зовсім віддалених регіонах. Тяжкість перебігу захворювання вимагає від лікаря не тільки чіткої діагностики, але й знання алгоритму лікувальних заходів, не вирішена проблема специфічної профілактики ГГ (окрім жовтої гарячки), потребує удосконалення діагностика, продовжується пошук ефективних етіотропних засобів лікування.

2. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ

2.1 Студент повинен знати: а-2

• Етіологію, епідеміологію та патогенез лептоспірозу, ГГНС та ГГКК;

• клінічні симптоми лептоспірозу, ГГНС та ГГКК;

• ускладнення лептоспірозу, ГГНС та ГГКК;

• лабораторну діагностику лептоспірозу, ГГНС та ГГКК;

• принципи лікування, профілактики лептоспірозу, ГГНС та ГГКК;

• принципи лікування невідкладних станів при лептоспірозі, ГГНС та ГГКК;