3.2.Хірургічний інструментарій

Ножі хірургічні — один з видів ріжучих медичних інструментів, призначених для розтину тканин (рис. 3.2). Найпоширеніші в хірургії ножі, що носять назву «скальпелі» (від лат. scalpellum — ножичок). За формою леза розрізняють червцеві й гострокінцеві ножі, а також ножі із плоским рівним лезом. Червцеві хірургічні ножі мають більш округлий ріжучий край, їх застосовують для розрізів значної довжини. Гострокінцеві хірургічні ножі використовують переважно для розрізів тканин невеликої глибини і для проколів.

Ножиці хірургічні призначені для розтину тканин або відділення їх частин. Ножиці хірургічні класифікують за формою лез на прямі ножиці ( леза симетричні і розташовані в одній площині), вертикально вигнуті ножиці (леза вигнуті по ребру – Ріхтера), горизонтально вигнуті ножиці ( леза вигнуті по площині - Купера). Розрізняють також ножиці допоміжного призначення, наприклад ножиці для розрізування пов'язок, леза яких вигнуті по ребру, а на одному кінці довгого леза є плоска площадка, для того щоб підводити її під пов'язку, не травмуючи тканини пацієнта (рис. 3.3).

Голки медичні призначені для виконання різних діагностичних і лікувальних процедур: щеплень, видалення рідин, уливань, голкорефлексотерапії і залежно від призначення ділять на наступні категорії: голки для ін'єкцій, инфузій і трансфузій; пункціонно-біопсійні голки, голки для підведення лігатур, маніпуляційні голки, наприклад аспіраційні (рис. 3.4).

Троакари – медичні інструменти, що застосовуються для виконання проколів порожнин з діагностичною або лікувальною метою (рис. 3.5). В абдомінальній хірургії троакари застосовуються при асцитах для евакуації рідини з черевної порожнини. Всі лапароскопічні операції починаються з встанови троакарів для створення пневмоперитонеума і введення в черевну порожнину маніпуляційних інструментів.

Під час оперативних втручань використовують анатомічні і хірургічні пінцети (рис.3.6). Перші - гладкі з поперечними насічками на захоплюючих поверхнях, призначені для фіксації м'язів, внутрішніх органів, судин, нервів. Другі - мають на кінцях зубці, ними захоплюють шкіру, фасції, апоневрози, сухожилля. Пінцети мають важливу перевагу перед іншими медичними інструментами: силу дії пінцета на тканини можна контролювати і регулювати кінчиками пальців.

Зонди — інструменти, призначені для введення з діагностичною або лікувальною метою в природні або патологічні канали або порожнини, а також взяття проб вмісту цих порожнин для дослідження (Рис.3.8). Широко в хірургії застосовують двосторонній прямий зонд. У хірургічного пуговчатого зонда вушко розташовано на протилежному від ґудзичка кінці; цей зонд служить для проведення тампонів і дренажів. Жолобуваті зонди в перетині мають форму жолоба. Хірургічний желобуватий зонд випускають в двох модифікаціях: з ґудзичком і без нього; кінець зонда виконаний у формі плоскої пластинки, зручної для утримування пальцями руки. Зонд з ґудзичком застосовують в проктології для розтину на ньому ректальних свищів, при необхідності нього можна трохи зігнути. Жолобуватий зонд, призначений для розтину на ньому спайок при операціях на жовчних шляхах, на кінці має отвір діаметром 3 мм для проведення лігатури. Широко відомий зобний зонд (зонд Кохера) з отвором і трьома канавками на робочій частині. Він служить для виділення щитовидної залози і проведення лігатури під кровоносні судини.

Жоми для порожнистих органів найбільш широко застосовують в шлунково-кишковій хірургії (жоми шлункові, кишкові, для прямої кишки, жовчного міхура і жовчних проток, ниркової ніжки). Застосовують як еластичні, так і роздавлюючі жоми. З роздавлюючих при резекції шлунку користуються жомом Пайара з чотирьохшарнірним замком, прорізом і фіксуючим штифтом на кінцях губок (Рис.3.9).

Затискачи-утримувачи служать для утримування органів, тканин, матеріалів і предметів в певному положенні (Рис.3.10). Для прикріплення операційної білизни до шкіри при хірургічних операціях застосовують шарнірні затискачи з кремальерой; робочі губки затисків загострені і легко проколюють білизну і шкіру. Для прикріплення операційної білизни до очеревини застосовують шарнірні затискачи із зубчиком по Микулич-Радецкому або пластинчаті затиски-клеми. Для захоплення і утримування тканин, витягання чужорідних тіл, введення тампонів в рани широко використовують корнцанги (прямі або зігнуті). Для захоплення слизистої оболонки шлунку і кишок використовують затискачи для кишкової стінки Елліса. Для захоплення і утримування органів застосовують різні вікончаті затискачи. Їх використовують також для витягання каміння з жовчного міхура, захоплення і утримування пухлини.