книги РЭ архив. Часть 4 / книги РЭ часть 1 / 718239_364D2_olshanska_o_b_fashevskiy_m_i_bilokon_i_v_ta_in_regionalna_ek

Машинобудівний комплекс району має сучасну структуру виробництва і створений у післявоєнні роки. Він охоплює низку підприємств, які обслуговують переважно потреби сільського господарства і харчової промисловості. Крім того, тут побудовані сучасні підприємства приладо- й верстатобудування, які виготовляють електротехнічну та інструментальну продукцію. В районі виробляють тракторні деталі, вузли та запасні частини до тракторів і комбайнів (Вінниця і Хмельницький); устаткування для цукрових заводів (Калинівка Вінницької області); бурякозбиральні комбайни (Тернопіль); трансформаторні підстанції, ковальськопресове устаткування (Хмельницький); сільськогосподарські машини та деревообробні верстати (Кам'янець-Подільський); електроапаратуру (Тернопіль); технологічне устаткування для харчової промисловості (Красилів); автобуси незначної потужності (Староконстантинів).

В структурі промислового виробництва Поділля важливе місце займає легка промисловість, яка сторіччями є галуззю спеціалізації району і включає текстильну, швейну, взуттєву і трикотажну галузі. В текстильній промисловості виділяється бавовняна (Тернопіль, Кам'янець-Подільський), вовняна (Дунаєвці й Славута), виробництво текстильно-художніх виробів (Заліщики Тернопільської області). Нині район випускає майже 16 % тканин країни.

Швейна промисловість району представлена крупними швейними фабриками у Вінниці, Хмельницьку, Тернополі, Кам'янецьПодільському, Могильов-Подільському, Гайсині, Козятині та ін.

Взуттєва промисловість розвинута у Вінниці, Хмельницьку, Тернополі, Тульчині; галантерейна — у Тернополі, Вінниці, Хмельницьку; хутрове виробництво — у Жмеринці; трикотажна промисловість — у Вінниці, Хмельницьку, Тернополі та Кам'я- нець-Подільському.

Велике значення в економіці Подільського економічного району має харчова промисловість, яка об'єднує 15 великих галузей, до складу яких входять понад 3 тис. підприємств. Вони дають більше 10 % загальноукраїнського обсягу продукції галузі. Основною галуззю харчової промисловості району залишається цукрова промисловість. До недавна на території району налічувалася третина цукрових заводів України, найбільшими з яких були Гайсинський, Бершадський, Погребищенський (Вінницька область), Теофіпольський, Кам'янець-Подільський, Волочиський (Хмельницька область), Чортківський, Кременецький (Тернопільська область) і інші підприємства.

•251

Досить розвинута в районі консервна промисловість, яка виробляє плодо-овочеві консерви (Вінниця, Могильов-Подільський, Бар, Гайсин, Тульчин у Вінницькій області; Кам'янець-Поділь- ський, Нова Ушиця, Меджибож, Сатанов у Хмельницькій області; Підгайці, Заліщики у Тернопільській області).

М'ясна промисловість представлена крупними м'ясокомбінатами у Вінниці, Гайсині, Тульчині (Вінницької області), Кам'я- нець-Подільському, Шепетівці (Хмельницької), Тернополі, Чорткові (Тернопільської області). У кожному адміністративному районі розвинута молочна промисловість, яка виробляє масло, сири, молочні продукти, сухе знежирене молоко. Широкого розвитку в районі набула також борошномельна і круп'яна промисловість (Вінниця, Вапнярка, Гайсин, Хмельницький, Тернопіль, Чортків, Кременець, Бережани тощо).

В Подільському економічному районі важливу роль відіграє

промисловість будівельних матеріалів, яка працює переважно на місцевій сировині. Серед її галузей найбільше значення має цементна промисловість (Кам'янець-Подільський), видобуток гранітів (Гніваньський і Губниківський гранітні кар'єри), каолінів (Глухівці, Турбів). На території району працює понад 40 цегельних заводів, виробництво вапнякових блоків (Джурин), залізобетонних виробів та конструкцій (Вінниця, Хмельницький, Кам'я- нець-Подільський, Гнівань, Ладижин).

Хімічна промисловість району представлена виробництвом мінеральних добрив, сірчаної кислоти та миючих засобів (Вінниця).

Деревообробна промисловість району частково працює на власній сировині і виділяється переважно меблевою промисловістю (Вінниця, Тернопіль, Хмельницький, Кам'янець-Подільсь- кий, Хмельник, Гайсин, Шепетівка, Летичів, Дунаївці, Славута, Кременець, Козотава та ін.). Серед інших галузей промислового комплексу району можна високорозвинутий фарфоро-фаянсову (Полоне, Тернопіль), виробництво пластмас (Подволочиськ), скляну (Славута) та фармацевтичну промисловість (Тернопіль).

Подільський економічний район має високорозвинутий агропромисловий комплекс, який базується на інтенсивному багатогалузевому сільському господарстві і харчовій промисловості. Основною галуззю сільського господарства району залишається рослинництво, яке базується на родючих ґрунтах (чорноземах та сірих лісових). Основу рослинництва району складає зернове господарство (район дає понад 15 % виробництва зернових у країні).

•252

Головними зерновими культурами є озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза, зернобобові, а також овес, просо і гречка.

З технічних культур найбільші площі займають цукрові буряки і соняшник. Велика увага приділяється картоплярству та садівництву.

У тваринництві переважає молочно-м'ясне скотарство і свинарство. Добре розвинуто в районі й птахівництво, ставкове рибництво та бджільництво. Тваринництво району має багату кормову базу, яка забезпечується переважно відходами харчової промисловості (цукрової, спиртової, плодоовочеконсервної), кормовими культурами та відносно розвинутою комбікормовою промисловістю.

В цілому спеціалізація сільського господарства району на цукровому буряківництві, зерновому господарстві, картоплярстві і молочно-м'ясному скотарстві відповідає природно-економічним передумовам господарювання.

Подальше поглиблення спеціалізації сільськогосподарського виробництва повинно бути спрямовано на збільшення виробництва зерна, прискорений розвиток м'ясо-молочного напряму тваринництва та на створення умов для ефективного функціонування цукрового буряківництва з метою підвищення місткості сировинної бази розвитку цукрової промисловості як провідної експортно орієнтованої галузі району.

Транспортний комплекс. Подільський економічний район має досить густу мережу залізничних і автомобільних шляхів сполучення. Протяжність залізниць тут складає майже 2,5 тис. км, основні їх лінії проходять у напрямі Київ—Одеса, Київ—Львів, Вап- нярка—Знам'янка, Козятин—Бердичів, Київ—Чернівці тощо. Майже 21 тис. км автомобільних шляхів мають тверде покриття. Основні автомобільні шляхи — це Луцьк—Тернопіль—Чернівці, Львів—Хмельницький—Київ. Через територію району проходять два трансєвропейські газопроводи: Оренбург-Західний кордон («Союз») та Уренгой—Помари—Ужгород.

Розвиток соціальної сфери Подільського економічного району за роки незалежності (1991—2008 рр.) характеризувався негативними тенденціями поступової її деградації. Значне зниження рівня розвитку соціального комплексу мало місце в торгівлі і громадському харчуванні, побутовому обслуговуванні. Зменшилися обсяги житлового будівництва і введення в експлуатацію середніх закладів освіти й закладів охорони здоров'я, зокрема в сільській місцевості. Скоротилася кількість місць у рекреаційних закладах, частота відвідувань театрів та кінозалів.

•253

В галузях медичного обслуговування та охорони здоров'я район відстає від середніх показників в Україні. Особливо це стосується амбулаторно-поліклінічних закладів, кількість яких у районі помітно недостатня. Не повністю забезпечені медичні установи району кваліфікованими медичними кадрами (лікарями і середнім медичним персоналом).

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в районі залежить від багатьох чинників, насамперед від конкурентоспроможності продукції на міжнародних ринках. Нині найбільш експортоспроможною галуззю в районі залишається харчова промисловість. Район експортує цукор, спирт, плодоовочеві консерви, масло, сир, молочні продукти, сухе знежирене молоко, а також цемент, продукцію електротехнічної промисловості, бурякозбиральні комбайни, тракторні деталі, технологічне устаткування для галузей харчової промисловості, мінеральні добрива, зерно, овочі, фрукти (яблука, сливи). В імпорті переважають вугілля, чорні і кольорові метали, лісоматеріали, вантажні та легкові автомобілі, автобуси, синтетичні і штучні волокна, машини й устаткування, прилади.

4. Основні напрями соціальноекономічного розвитку Подільського економічного району

Район має значні потенційні можливості для свого подальшого розвитку. Останнім часом тут загострилися проблеми комплексного характеру: зазнала значних змін галузева структура економіки району, згорнули виробничу діяльність (у деяких випадках до закриття) підприємства радіо- й електротехнічної промисловості, помітно знизили обсяг виробництва підприємства паливно-енергетичного комплексу, хімічної промисловості та сільського господарства. Головними завданнями району нині є завантаження виробничих потужностей і зниження безробіття, рівень якого надто високий. Великою господарською проблемою в районі залишається збереження та збільшення родючості сільськогосподарських угідь. У промисловості району, як і раніше, спостерігаються: висока частка застарілих технологій і устаткування, низькі темпи модернізації та оновлення виробництва, впровадження нових енергота ресурсозберігаючих технологій, розвиток екологічно орієнтованої енергетики, зокрема використання гідроресурсів малих річок. Невирішеними залишаються

•254

демографічні проблеми: продовжують зменшуватися рівень народжуваності і збільшуватися показники смертності, особливо в сільській місцевості.

Головними напрямами соціально-економічного розвитку Подільського економічного району повинні стати:

•чітко виражена соціальна орієнтація, підвищення рівня життя населення, докорінне поліпшення екологічної ситуації району та розширення самофінансування;

•підвищення техніко-технологічного рівня виробництва в господарському комплексі району, в базових галузях (машинобудуванні, електроенергетичній і хімічній промисловості);

•докорінне оновлення виробничого апарату, основних фондів

ухарчовій індустрії та легкій промисловості;

•зростання конкурентоспроможності економіки району та реалізація інноваційної стратегії її розвитку, зниження енергомісткості виробництва;

•подолання збитковості та зміцнення фінансового стану сільськогосподарських підприємств;

•удосконалення розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва в умовах реформування економіки;

•збереження й поліпшення родючості сільськогосподарських угідь;

•активізація господарської діяльності малих міст і селищ міського типу;

•формування приміських АПК для забезпечення міського населення свіжою сільськогосподарською продукцією;

•вдосконалення інфраструктури АПК Поділля та збалансування її з основними сферами АПК;

•стимулювання інвестиційної діяльності, зокрема прямих іноземних інвестицій у базові галузі промисловості і сільського господарства;

•поліпшення демографічної ситуації в районі шляхом підвищення рівня народжуваності та скорочення рівня смертності.

7.2.7.Карпатський економічний район

1.Місце і роль Карпатського економічного району в економіці України.

2.Характеристика природно-ресурсного, демографіч-

ного, виробничого та науково-технічного потенціалу району.

•255

3.Галузева і територіальна структура господарства району.

4.Основні напрями соціально-економічного розвитку Карпатського економічного району.

1.Місце і роль Карпатського економічного району

векономіці країни

Карпатський економічний район включає чотири області: Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську і Чернівецьку. Він розташований на крайньому заході України, охоплює більшу частину історичної Галичини, Закарпаття та Буковини і межує з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Молдовою.

Карпатський економічний район займає площу 56,6 тис. км2 (9,4 % території України). Він має вигідне економіко-географічне положення як в Україні, так і в Європі: знаходиться на перехресті історичних комунікаційних шляхів з портів Чорного та Балтійського морів, з Києва, Центральної та Західної Європи.

Карпатський економічний район займає прикордонне положення. Його територію перетинає в усіх напрямах густа мережа залізниць і автошляхів, що виходять на західний кордон до сусідніх держав. Через територію району проходять трансєвропейські нафто- і газопроводи.

Прикордонне положення, специфічні природні умови вплинули на формування господарського комплексу і визначили місце району в загальнодержавному поділі праці. Експортна продукція району досить важлива: продукція хімічної, нафтохімічної галузей промисловості, машинобудування, деревообробної, легкої та харчової промисловості (табл. 7.7).

За даними Держкомстату України, на території Карпатського економічного району станом на 01.01.2008 р. проживало 6089 тис. осіб (13,1 % населення України), в тому числі близько З млн осіб у містах і майже 3,1 млн осіб у сільській місцевості. Район належить до найменш урбанізованих. Рівень урбанізації в ньому складає 56,6 %, а в Закарпатській області частка міського населення ще нижча — 37,5 %.

•256

Таблиця 7.7

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАРПАТСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2007 р.

Валовий регіональний продукт регіону становить 8,4 % від загального в Україні, а в розрахунку на одну особу він менший за середнє значення по країні (76,6 % її загального показника). Експорт товарів з регіону у 2007 р. дорівнював 6,7 % від загального по Україні, що є одним з найнижчих показників серед регіонів України, а імпорт — 6,5 %. Експорт послуг складав 1,7 %, а їх імпорт — 2,1 %.

Прямі іноземні інвестиції на кінець 2007 р. досягай 1,6 млрд дол., що становить 5,5 % від загального обсягу цих інвестицій в Україні.

2. Характеристика природно-ресурсного, демографічного, виробничого та науково-технічного потенціалу району

Природно-ресурсний потенціал. Природні умови Карпатського економічного району різноманітні: Передкарпаття, Високі Карпати, Закарпатська низовина. Значна кількість природних об'єктів, пам'яток культури і бальнеологічні ресурси Карпат зумовлюють високу туристичну привабливість та розвиток курортного господарства району.

Значний та унікальний мінерально-сировинний потенціал, багатство водних і лісових ресурсів створюють сприятливі умови для розвитку індустріального комплексу. Серед природних факторів, які впливають на формування регіонального господарського комплексу, найбільше значення мають мінерально-сировин- ні, земельні, агрокліматичні, рекреаційні, лісові й водні ресурси. Мінеральні ресурси району представлені 25 видами корисних копалин.

В межах району розташовані основні вугленосні площі Львів- сько-Волинського кам'яновугільного басейну. Нафтогазові родовища Карпатського басейну продовжують експлуатуватися, хоч потенційні можливості їх уже майже вичерпані. На території району знаходяться родовища руд кольорових металів, сірчаних руд, калійних солей, цементної сировини, вапняків.

Земельний фонд району має найнижчі показники рівня сільськогосподарської освоєності, розораності та родючості ґрунтів. Питома вага сільськогосподарських угідь у загальній структурі земель становить близько 46 %, орних земель — 31 % (в Україні — відповідно 70 і 57 %). Забезпеченість ріллею в 2,5 разу менша за середньоукраїнську і становить 0,27 га на одного жителя.

Величина місцевого річкового стоку тут найвища в Україні. Водозабезпеченість одного жителя — 2,9 тис. м3/рік (середній показник в Україні — 1 тис. м3/рік на одного жителя).

•259

Площа лісового фонду становить понад 700 тис. та, середня лі-

систість території — 35 %, загальні запаси деревини — понад 350 млн м3.

Особливу цінність мають лікувальні мінеральні води — їх налічується тут більше 800 джерел та свердловин.

Демографічний потенціал. Чисельність населення. Станом на 1 січня 2008 р. на території Карпатського економічного району мешкало 6089,5 тис. осіб, або 13,1 % від загальної чисельності наявного населення України. Протягом 1995—2007 рр. відбулося скорочення цього показника майже на 400 тис. осіб (на 6,2 %).

Густота населення району перевищує показник густоти населення в Україні і складає 108 чол. на 1 км2, що на 40 % вище за середньоукраїнські показники. За цим показником район займає третє місце в Україні. Але густота населення є досить нерівномірною — в гірських районах вона подекуди зменшується до 30 чол. на 1 км2.

Відтворення населення. Карпатський район має найвищі показники народжуваності та природного приросту серед інших економічних районів. Останнім часом у деяких областях району спостерігаються навіть додатні показники природного приросту населення.

У 2 0 0 7 р. коефіцієнт народжуваності в районі перевищував середньоукраїнський показник і становив 11,8 %о. Смертність тут є найнижчою в Україні — 13,1 %о. Коефіцієнт природного скорочення населення є значно кращим за середнє значення і складає мінус 1,3 %о (в Україні — 6,2 %о).

Коефіцієнт народжуваності в усіх областях Карпатського економічного району протягом 1 9 9 0 — 2 0 0 1 рр. поступово знижувався, але в межах району спостерігалися деякі регіональні відмінності: у Закарпатській області показник знизився до 10,9 %о, в ІваноФранківській — до 9,8, у Чернівецькій — до 9,7, а у Львівській області — до 8,9 %о. Починаючи з 2 0 0 2 р., народжуваність у цих областях зростала відповідно до 13,5, 11,7, 11,1 та 10,7 %о у 2 0 0 7 р.

Коефіцієнти смертності у Закарпатській та Івано-Франківській областях продовжують зростати й у 2007 р. досягли відповідно 13,3 та 13,6 %о. У Львівській і Чернівецький областях вони мали максимальне значення у 2005 р. (відповідно 13,7 та 14,1 %о), а в 2007 р. складали відповідно 13,6 і 13,7 %о.

Закарпатська область була єдиною з областей України, де коефіцієнт природного приросту у 2007 р. мав додатне значення 0,2 %о, хоч чисельність населення області зменшувалася під впливом негативного сальдо міграції.

•260