- •2. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці
- •1917 Рік
- •1918 Рік
- •1918 Рік
- •1919 Рік
- •1939 Рік
- •1941 Рік
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •1990 Р.
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Isbn 966-7767-03-5 (укр.)
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 537-63-61, 537-63-62, 234-80-43. E-mail: sales@books.Com.Ua http://www.Books.Com.Ua
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 537-63-61, 537-63-62, 234-80-43. E-mail: sales@books.Com.Ua http://www.Books.Com.Ua
Тема 11
теза про відсутність територіальних претензій до сусідніх держав і невизнання жодних територіальних претензій до себе. Обговоріть на практичному занятті, яке значення для республіки, на той час частини СРСР, мало декларування цих положень.
Етап міжнародного визнання незалежної України розпочався на другий день після грудневого референдуму 1991 р. Першими визнали Україну Канада і Польща, потім — Угорщина, Латвія і Литва. Міжнародне визнання незалежності відбувалося прискореними темпами. Це було гарантією незворотності обраного нашою державою шляху, а також того, що держави світу були зацікавлені в існуванні незалежної України. На початок XXI ст. Україна встановила дипломатичні відносини зі 153 країнами світу.
Статус незалежної держави вимагав розв'язання низки важливих і складних проблем: правонаступництво СРСР, розподіл армії і флоту, вирішення долі ядерної зброї на території України, створення нових засад міжнародних відносин з країнами світу. За цих нових обставин стало очевидним, що концепція нейтралітету в мовах глобалізації для України виявилася нереальною. Тому перший Президент України Л. Кравчук обрав прозахіднии зовнішньополітичний курс, який передбачав утвердження України в Цент-рально-Східній Європі з намаганнями дистанціюватися від Росії.
Політику активного нейтралітету запропонував для зовнішньополітичного курсу України другий Президент України Л. Кучма після його першого обрання. Зокрема, це набуття членства в НАТО, інтеграція до ЄС разом із Росією. Багатовекторність стала головним гаслом цієї політики. Проте через відсутність її чіткого обґрунтування зовнішньополітичний курс держави так і не набув чітких рис. Від 2000 р. спостерігалася активізація проросій-ського напряму в зовнішній політиці України.
Необхідно наголосити, що центральною проблемою перших років незалежності була доля ядерної зброї на території України, арсенал якої (15 % союзного потенціалу) був більшим, ніж у Великої Британії, Франції та Китаї. Ця ситуація мала неоднозначний характер: наявність ядерної зброї на території деяких суб'єктів СНД суперечила договору про її нерозповсюдження від 1968 p., загострювала взаємовідносини з Росією, викликала невдоволення Польщі. Володіння ядерною зброєю Україною не вітали також Словаччина, Угорщина, Румунія. У 1992—1993 pp. українські лідери зазнали відчутного тиску з боку США та Росії, метою якого було прискорити вивезення цього виду озброєння з території України. Лідери цих країн не погодилися навіть на пропозицію Л. Кравчука від 1992 р. про те, щоб протягом семи, а не трьох років, ядерна зброя залишалася в Україні. Головним аргументом при цьому була теза про те, що країна не мала контролю, а у контексті Чорнобильської аварії взагалі була непідготовлена до володіння нею.
14 січня 1994 р. між Україною, Росією та США була досягнута угода про остаточну передачу ядерної зброї під контроль російського командування.
416
Розбудова незалежної України
У такий спосіб Росія для себе розв'язала багато ключових проблем: не допустила появи ще одного ядерного сусіда (Китай таким сусідом уже був) і суттєво зменшила вплив України на міжнародній арені. Рішення українських лідерів про відмову від ядерної зброї були безпрецедентними, але зберегти її за тих обставин Україна також не могла. У грудні 1994 р. в Будапешті, отримавши гарантії від США, Великої Британії, Росії, Франції та Китаю, Україна відмовилася від ядерної зброї.
Приклад України поки що не наслідувала жодна з держав світу. Більше того, на думку генерального директора МАГАТЕ М. ель-Барадея, від 35 до 40 країн світу мають можливість створити ядерну зброю, яка сьогодні відіграє роль політичної зброї, адже свого часу президент Франції генерал Ш. де Голль вважав, що держава, яка не має ядерної зброї тоді, коли її мають інші, не може керувати своєю долею. Важливо акцентувати увагу на тому, що ядерні держави оновлюють національні доктрини безпеки. Франція, наприклад, заявила про те, що її ракети будуть націлені не тільки на держави, які мають ядерну зброю, а й на ті, які можуть застосувати проти неї хімічну або біологічну зброю. В цьому плані доречно нагадати: Україна в ядерній ієрархії вважається такою, що має належний потенціал для виробництва ядерної зброї.
Головні засади зовнішньої політики України були викладені в прийнятому Верховною Радою документі "Основні напрями зовнішньої політики України" (2 липня 1993 p.), який радимо обговорити на практичному занятті. Основні завдання, поставлені перед зовнішньополітичним відомством України, були такі: утвердження і розвиток України як незалежної демократичної держави; забезпечення стабільності її міжнародного становища; включення національного господарства у світову економічну систему; збереження територіальної цілісності держави та недоторканності її кордонів.
Важливе значення мало визнання на рівні міжнародних організацій. Членство України в ООН у сучасних умовах є важливою гарантією її національної безпеки. Україна представлена в Економічній та Соціальній Раді ООН, Комітеті ООН з внесків, Раді керівників ООН, Програмі розвитку Організації Об'єднаних Націй, Надзвичайному фонді допомоги дітям при ООН, Комісії з прав людини. В цілому Україна бере участь у діяльності більш ніж 60 організацій ООН.
Обрання міністра закордонних справ України Г. Удовенка головою 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН свідчило про повагу до України та її авторитет серед держав — членів цієї організації. Україна підтримує колективні зусилля, спрямовані на збереження міжнародного миру та безпеки, бере активну участь в операціях миротворчих сил ООН в Югославії, Ліберії.
Після підписання в лютому 1992 р. Гельсінкського Заключного акту Україну прийняли до складу Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Організації безпеки і співробітництва в Європі.
14 Історія України
417