Давньоєгипетська релігія.

«Знов звів я зруйновані пам'ятники у вічності і нескінченності, знищив брехню по всій країні. Ствердив я Істину, а брехню зробив для землі мерзенністю так, як це було на початку часів».

Вихваляння божественної справедливості як основи земних соціально-політичних порядків міститься в "Повчанні Птахотепа", "Книзі мертвих».

Китай

wàng :

1) царювати, княжити, керувати; 2) бути довершеним правителем, правити гуманно; 1) ван, князь, імператор, монарх; 2) конф.

Досконалий правитель, цар, що керує переконанням і прикладом, досконалий правитель і тиран.

Заборонене місто – найбільший палацовий комплекс у світі, головний палацовий комплекс китайських імператорів з XV до початку XX століття. Звідси Піднебесною правили 24 імператори династій Мін та Цін.

Конфуціанство

Конфуціа́нство — китайська етично-філософська школа (філософ Кунфу-цзи, 551—479 рр. до н. е.).

Конфуціанство вважало основою соціального устрою моральне самовдосконалення індивіда та дотримання норм етикету, проголошувало владу правителя священною, а метою державного управління — інтереси народу.