Конфуціанство: культ неба

Небо конфуціанство розглядає як частину природи і як вищу духовну силу. Даром Неба є етичні якості людини, з якими вона повинна жити в злагоді, що передбачає підкорення Небу.

Визнання конфуціанством необхідності поклоніння Найвищій сутності, Вищому правителю, Небу це підстава для того, щоб вважати його релігією.

Конфуціанство: благородна людина

Ідеалом для людства є «мудрець», якому властиві чуття міри, законослухняність, підпорядкування своїх помислів і дій велінню Неба. З іншого боку стоїть простолюдин, помисли якого спрямовані на те, як вигідніше пристосуватися.

Якщо благородна людина здатна до самовдосконалення, то простолюдина може спонукати до вдосконалення лише страх перед покаранням.

Конфуціанство: людинолюбство.

Центральним етичним поняттям конфуціанства було вчення про людинолюбство. У стосунках з ближніми головним має бути намагання не робити нікому того, чого не хочеться, щоб вчинили тобі.

Істинність такої моральної вимоги Конфуцій обґрунтовує не посиланням на Бога, а міркуваннями корисності для суспільства.

Категоричний імператив Канта.

Категори́чний імперати́в — фундаментальний моральний принцип Канта:

«Дій лише за тією нормою, яку хочеш бачити універсальним імперативом — нормою для всіх людей і також для тебе…» «Дій так, щоби завжди ставитися

до людей і до себе також — як до мети і ніколи — лише як до засобу».

Лекцію закінчено