9.Загальна характеристика інституту юридичної особи в системі цивільного права, його призначення

Інститут юридичної особи існує для того, щоб його норми закріпили організаційно-

структурну, майнову і функціональну єдність будь-якого суб'єкта права, встановили межі правосуб'єктності, форми і порядок її здійснення, порядок виникнення реорганізації і ліквідації, а також цілу низку інших питань.

На сьогоднішній день сучасну ринкову економіку не можливо уявити собі без категорії юридичної особи і досить широкого спектра організаційно-правових форм суб’єктів цивільного обігу. Поява цих правових інститутів багато в чому обумовлена тими ж причинами, що й виникнення і генезис права, а зокрема ускладненням соціальної організації суспільства, розвитком економічних, а в подальшому і ринкових відносин і, як наслідок цього змінами суспільної свідомості. На визначеному етапі суспільного розвитку правове регулювання відносин за участю одних тільки фізичних осіб як єдиних суб’єктів цивільного обігу виявляється недостатнім для суспільних і економічних відносин, які розвиваються дуже швидкими темпами.

Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві обумовлений становленням товарно-грошових відносин у ринковій економіці, суспільним розподілом праці, необхідністю включення до цивільного обороту майна держави, кооперативів, громадських та інших організацій. З метою найбільш ефективного і раціонального використання державного майна воно, за загальним правилом розподіляється і закріплюється за окремими державними підприємствами, установами та організаціями. Наділення підприємств і об’єднань майном, надання їм господарської самостійності є неодмінною передумовою здійснення господарського розрахунку, вчинення правових актів по реалізації продукції, розпорядження грошовими коштами, тобто виступу в обороті як суб’єкта цивільних прав та обов’язків.

Ця обставина й обумовлена виникненням в цивільному обігу такого феномену. Як юридична особа, яка в свою чергу здобула статус суб’єкта права. Саме тому закономірним етапом розвитку правової доктрини являється звернення багатьох вчених-цивілістів до проблеми розробки і обґрунтування теорій сутності юридичних осіб.

На сьогодні не існує усталеної точки зору щодо виникнення поняття юридичної особи, хоча теорій розроблено досить таки багато. Це, зокрема: теорія фікції, персоніфікованої цілі, органічна теорія, реалістична, теорія колективу, держави, директора. Головне питання, яке є дискусійним уже понад 150 років, полягає у тому, хто є носієм властивостей юридичної особистості.

Поняття юридичної особи у новому ЦК України визначає ст. 80, відповідно до якої юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка може бути позивачем і відповідачем у суді. У цій статті наведено перелік ознак, притаманних юридичній особі. Однак аналіз природи юридичної особи та законодавства, яке регулює порядок створення, функціонування і припинення юридичних осіб, дозволяє виділити низку ознак юридичної особи, які не знайшли належного відображення у ЦК.

У правовій науці ознаки юридичної особи прийнято поділяти на дві категорії. Одні автори виділяють матеріальні та правові ознаки, інші – сутнісні та правові.

Аналіз першого підходу дає змогу дійти висновку, що до матеріальних ознак юридичної особи, як правило, відносять внутрішню організаційну, економічну та функціональну єдність, самостійність, відокремленість майна юридичної особи від майна інших суб’єктів, а також наявність одного чи кількох органів, які здійснюють управління юридичною особою. Законність створення юридичної особи, здатність від власного імені вступати в правовідносини та нести відповідальність визнаються правовими ознаками юридичної особи.

Відповідно до другого підходу, сутнісними ознаками юридичної особи є похідний характер, наявність легальної мети, відповідність юридичної особи певній організаційно-правовій формі, легальність створення юридичної особи та наявність найменування. До правових ознак. на думку прихильників такої позиції, слід віднести державну реєстрацію, самостійну участь у цивільному обігу, майнову відокремленість та самостійну майнову відповідальність.

За характером властивостей ознаки, які надають можливості визнати те чи інше утворення юридичною особою можна поділити на три групи:

1) соціально-економічні – характеризують утворення як сукупність осіб, які займаються трудовою діяльністю з використанням певних матеріальних ресурсів, спрямованою на досягнення основної мети юридичної особи;

2) структурно-організаційні – розкивають специфіку створення, функціонування та припинення утворення, а також управління;

3) правові – визначають правила взаємодії юридичної особи з іншими суб’єктами.

Всі ознаки юридичної особи тісно пов’язані між собою і повинні розглядатися в сукупності, взаємодії, хоча кожна з цих ознак виконує різну роль у значенні функціональної діяльності юридичної особи.

Категорія юридичної особи доволі чітко визначає межі прав і відповідальності будь-якої організації, забезпечує іншим організаціям при встановленні з нею господарських контрактів упевненість в тому, що вона має необхідний для цього мінімум правосуб’єктності.

Отже, юридична особа, як суб’єкт цивільного права безумовно відіграє вирішальну роль в економіці будь-якої країни. Тому невипадково інститут юридичної особи належить до центральних інститутів цивільного права високо розвинутих країн. Яке ж відображення дістав інститут юридичної особи в сучасному українському праві? Спробую висвітлити цю проблему у своїй роботі ...