- •Адміністративне право в системі права України.
- •Поняття, риси і завдання адміністративного права.
- •Предмет адміністративного права.
- •Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права.
- •Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститути адміністративного права.
- •Джерела адміністративного права України та їхня характеристика. Основні законопроектні роботи в галузі адміністративного права.
- •Адміністративно-правові норми: поняття, види та особливості структури.
- •Основні положення Концепції адміністративної реформи в Україні.
- •Основні напрямки реформи адміністративного права в Україні.
- •Дія адміністративної норми в часі, в просторі та за колом осіб. Порядок дії в Україні законодавства срср і міжнародних договорів.
- •Поняття, види та основні тенденції систематизації адміністративного законодавства.
- •Поняття, склад та види адміністративно-правових відносин.
- •Поняття, риси та рівні державного управління.
- •Функції державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •Принципи державного управління: поняття, види та їхня характеристика.
- •Поняття та види методів державного управління.
- •Поняття, ознаки та види актів державного управління. Вимоги, що висуваються до актів державного управління.
- •Адміністративні послуги: поняття, правове регулювання, класифікація.
- •Поняття і види суб'єктів адміністративного права, їхня загальна характеристика. Обставини, що впливають на коло суб'єктів адміністративного права.
- •Адміністративно-правовий статус громадян України.
- •Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців.
- •Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права.
- •Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування.
- •Підприємства та установи як суб'єкти адміністративного права.
- •Об'єднання громадян як суб'єкти адміністративного права.
- •Правові засади державної служби.
- •Поняття, ознаки і види державної служби.
- •Поняття і види державних службовців. Їхні обов'язки і права.
- •Право громадян на державну службу та механізм його реалізації.
- •Поняття та риси адміністративної відповідальності.
- •Підстави адміністративної відповідальності та їхня характеристика.
- •Ознаки та склад адміністративного проступку.
- •Колективні суб'єкти (юридичні особи) як суб'єкти адміністративної відповідальності.
- •Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •Поняття та особливості адміністративного примусу. Співвідношення адміністративного примусу і примусу, передбаченого нормами адміністративного права.
- •Характеристика заходів адміністративного попередження.
- •Характеристика заходів адміністративного припинення.
- •Система адміністративних стягнень та їхня характеристика.
- •Порядок накладення адміністративних стягнень.
- •Обставини, що виключають адміністративну відповідальність, та їхня характеристика.
- •Характеристика заходів адміністративно-процесуального забезпечення.
- •Способи забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні та їхня характеристика.
- •Поняття, сутність та види державного контролю. Відмінність контролю від нагляду.
- •Поняття, сутність та види адміністративного нагляду, відмінність адміністративного нагляду від прокурорського нагляду.
- •Звернення громадян як спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні.
- •Право громадян на звернення та механізм його реалізації.
- •Поняття та види звернень громадян. Провадження по розгляду звернень громадян.
- •Поняття та правова природа адміністративної юстиції.
- •Поняття, задача та правове регулювання адміністративного судочинства.
- •Принципи адміністративного судочинства.
- •Публічно-правовий спір як предмет адміністративного судочинства.
- •Основні напрямки адміністративної реформи України.
- •Основні напрямки реформування інституту адміністративної відповідальності.
- •Основні напрямки реформування інституту державної служби.
- •Кодифікація адміністративного права в умовах реформування.
- •Адміністративне право і адміністративне процесуальне право: проблеми співвідношення.
- •Організаційно-правові засади державного управління економічною сферою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі житлово-комунального господарства.
- •Організаційно-правові засади управління у галузі використання й охорони навколишнього природного середовища.
- •Організаційно-правові засади державного управління митною справою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі фінансів.
- •Організаційно-правові засади державного управління банківською справою.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі транспорту.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі зв'язку.
- •Організаційно-правові зсади державного управління паливно-енергетичним комплексом.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі захисту економічної конкуренції.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі освіти.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі науки.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі охорони здоров'я.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі культури.
- •Організаційно-правові засади державного управління засобами масової інформації.
- •Організаційно-правові засади державного управління телебаченням і радіомовленням.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі фізичної культури і спорту.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі соціального захисту населення.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі молодіжної політики.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі туризму.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі зовнішньополітичної діяльності.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі оборони.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі національної безпеки.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі внутрішніх справ.
- •Організаційно-правові засади державного управління у сфері юстиції.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі закордонних справ.
- •Організаційно-правові засади державного управління у галузі державної безпеки.
- •Організаційно-правові засади державного управління державною службою.
- •Організаційно-правові засади охорони державного кордону.
-
Організаційно-правові засади державного управління у галузі промисловості.
Промисловість — провідна галузь господарського комплексу держави, яка має за мету добування та переробку природних багатств. Від стану та розвитку промисловості залежать
стан і розвиток інших галузей господарства, соціально - культурного й адміністративно - політичного будівництва, а отже, й рівень життя громадян, розвитку суспільства, держави в
цілому. Промисловість підрозділяють на важку (виробництво засобів виробництва) та легку (виробництво предметів споживання), а також на нафтову, вугледобувну, текстильну, харчову та інші види (залежно від кінцевого продукту), які становлять підгалузі промисловості. В свою чергу, підгалузі промисловості поділяють на ще дрібніші — так звані субгалузі промисловості. Наприклад, підгалузь текстильної промисловості поєднує текстильні, швейні та інші підприємства; підгалузь гірничої промисловості — гірничодобувні, гірничо-збагачувальні, гірничо-металургійні та інші підприємства тощо.
Як об’єкт управління промисловість є досить складною системою, що поєднує різні підгалузі. Галузева організація промисловості визначає насамперед складну структуру органів
державного управління в цій галузі, їх різноманітні повноваження.
Правові засади організації та управління промисловістю в Україні знаходять своє відображення в Конституції, законах України «Про підприємництво», «Про промислово фінансові групи в Україні» та ін., актах Президента України, Кабінету Міністрів України
відомчих актах.
Управління промисловістю здійснюють за галузевим принципом із урахуванням територіального і міжгалузевого управління. Воно має за мету: координацію та подальший розвиток виробничих сил суспільства й держави; зростання ефективності праці; зниження собівартості продукції; підвищення її якості та конкурентоспроможності на світовому ринку; захист і наповнення внутрішнього ринку вітчизняними товарами, послугами тощо.
Поряд із промисловими підприємствами державного сектору в нових економічних умовах подальшого розвитку набувають промислові підприємства недержавних форм власності:
акціонерні, приватні, спільні (в тому числі з міжнародним капіталом) та ін. Державне управління ними має свої, досить суттєві відмінності від управління промисловими підприємствами загальнодержавної та комунальної власності й зводиться переважно до впливу на них економічними заходами (податковою, митною, фінансовою політикою тощо) та контролю за їх діяльністю.
-
Організаційно-правові засади державного управління у галузі агропромислового комплексу.
Сільське господарство (агропромисловий комплекс), яке покликано забезпечувати суспільство продовольством і сировиною для промислового виробництва, охоплює виробництво сільськогосподарської продукції, її заготівлю (закупівлю) та переробку. З урахуванням виключної значущості цієї сфери для народного господарства її віднесено до пріоритетних.
Пріоритетність соціального розвитку агропромислового комплексу забезпечує держава шляхом різних організаційно-економічних і правових заходів.
На це спрямовано концепцію Національної програми відродження села на 1995—2005 роки, схвалену постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 р. Реалізація завдань цієї концепції вимагає: проведення аграрної реформи; створення економічного механізму ринкового типу; формування багатогалузевої виробничої сфери села на сучасній технологічній основі; удосконалення структури виробництва в агропромисловому комплексі; відновлення родючості землі; раціонального використання природних ресурсів; розроблення системи законодавчих і нормативних актів; відпрацювання державної структури управління розвитком села, виходячи з міжгалузевого характеру проблем, тощо.
Верховна Рада України визначає державну політику у сфері агропромислового комплексу, встановлює правові засади його функціонування, затверджує національні та інші програми економічного, науково-технічного, соціального й культурного розвитку села, встановлює обсяги бюджетного фінансування, напрями й обсяги інвестиційної політики.
Президент України й Кабінет Міністрів України визначають потребу держави в сільськогосподарській продукції та сировині, здійснюють політику підтримки вітчизняного виробника сільськогосподарської продукції, захисту внутрішнього ринку та ін. Президент України й Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції та бюджетного фінансування створюють, реорганізують і ліквідують центральні та місцеві органи державного управління агропромисловим комплексом.
Органи АРК здійснюють правове регулювання відносин у сфері сільського господарства, затверджують і реалізують програми з питань соціально-економічного та культурного розвитку агропромислового комплексу й села АРК.
Відповідні функції у сфері управління агропромисловим комплексом виконують на підвідомчій їм території обласні, районні місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. Так, органи місцевого самоврядування вирішують питання передачі земельних ділянок у власність; надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди; реєструють права власності, права користування землею й договори на оренду землі, вилучення (викуп) земель, стягнення плати за землю, ведення земельно-кадастрової документації; погоджують будівництво жилих, виробничих, культурно-побутових та інших будівель і споруд на земельних ділянках. Вони також організовують та здійснюють державний контроль за додержанням земельного й природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного й місцевого значення, відтворенням лісів, вирішують земельні спори.