4. Суб’єкти фінансових правовідносин: поняття, види

Суб'єктами фінансових правовідносин виступають юридичні та фізичні особи, які можуть бути носіями суб'єктивних юридичних прав та обов'язків. З одного боку, учасником фінансових відносин є суб'єкти, що представляють інтереси держави у сфері держав­них фінансів, зокрема Міністерство фінансів, Державне казначей­ство, Національний банк тощо, з іншого — суб'єктами є юридичні та фізичні особи, які, виконуючи покладені на них юридичні обо­в'язки, сприяють мобілізації або використанню фінансових ре­сурсів. Так, суб'єктами фінансових відносин можуть бути як плат­ники податків — підприємства, організації, громадяни (у тому числі резиденти й нерезиденти), так і бюджетні установи, що фінансу­ються за рахунок коштів бюджетів відповідних рівнів. Окремі пра­вові інститути або підгалузі фінансового права мають особливості щодо суб'єктивного складу. Так, учасниками бюджетних відносин можуть бути виключно юридичні особи, громадяни в них не беруть участі. Отже, громадянин, який є суб'єктом фінансового права, не завжди виступатиме суб'єктом фінансових правовідносин.

Суб'єктивне право існує в конкретних правовідносинах, в які вступає правосуб'єктна особа. Це конкретна форма, в якій визначаються права та обов'язки, що виникли внаслідок вступу правосуб'єктної особи у правовідносини.

Суб'єктами фінансового права є держава, адміністративно-територіальні утворення, юридичні особи — підприємства й організації форм власності, громадські організації, установи, тобто колективні суб'єкти та громадяни — індивідуальні суб'єкти.

Субєктами фінансового правовідношення можуть бути виключно субєкти фінансового права. Це:

• держава в особі ВРУ, Президента України, КМУ, Мінфіну, НБУ та ін; адміністративно-територіальні утворення АР Крим; області, міста, райони, селища, села. Держава і адміністративно-територіальні утворення вступають у бюджетні правовідносини, оскільки вони наділені правом на бюджет, а отже мають право на одержання доходів і фінансування видатків, при виконанні функцій, покладених на них Конституцією. Особливі відносини виникають при державному кредиті, випуску місцевих позик.

• юридичні особи - підприємства і організації усіх форм власності; установи, громадські організації, тобто колективні субєкти. Господарюючі субєкти - юридичні особи є платниками податків, користувачами банківських позик, бюджетних кредитів та ін. Некомерційні організації та установи державної форми власності та інші бюджетні установи одержують бюджетні асигнування.

• громадяни як індивідуальні субєкти. Ст.67 Конституції покладає на всіх громадян обовязок сплачувати податки і збори.

5. Держава як суб’єкт фінансових правовідносин

Держава як суб'єкт фінансового права. Держава виступає в особі уповноваженого органу державної влади або місцевого самоврядування. Це можуть бути органи загальної компетенції – Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України або органи спеціальної компетенції у сфері фінансової діяльності — Державне казначейство, Державна податкова служба, Національний банк тощо. Водночас у фінансових відносинах держава може виступати суб'єктом безпоредньо, а не через уповноважені нею органи. Це характерно для міжнародної діяльності держави, в першу чергу для відносин у сфері державного кредиту (зокрема, коли Україна отримує кошти у вигляді зовнішніх запозичень від міжнародних фінансових організацій, іноземних юридичних осіб тощо).

Колективний та індивідуальний суб'єкти фінансового права. У фінансових правовідносинах бере участь значна кількість колективних суб'єктів фінансового права. Наприклад, Верховна Рада Украї­ни, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування — сільські, селищні й міські ради відповідно до компетенції, встановленої Конституцією України, затверджують бю­джети відповідного рівня й контролюють їх виконання. Кабінет Міністрів України в межах конституційних повноважень розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує вико­нання затвердженого Верховною Радою України Державного бю­джету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконан­ня. Рахункова палата України від імені Верховної Ради України здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету.

Рада Національного банку України розробляє основні засади грошо­во-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням.

Значне коло учасників фінансових відносин — колективних суб'єктів становлять підприємства, установи й організації усіх форм власності. З одного боку, за рахунок коштів Державного або місце­вих бюджетів фінансуються бюджетні установи, з іншого — майже всі підприємства й організації є платниками податків, зборів, обо­в'язкових платежів. Вони беруть активну участь у відносинах у сфері банківської діяльності.

Індивідуальними суб'єктами фінансового права, як зазначалося, виступають фізичні особи — громадяни України, іноземні громадя­ни та особи без громадянства. Визначальною є їх роль у податкових відносинах та кредитно-розрахункових відносинах, у яких беруть участь кредитно-фінансові установи. Зокрема, фізичні особи неза­лежно від громадянства зобов'язані сплачувати податки та обов'яз­кові платежі до централізованих фондів з доходів, джерело поход­ження яких перебуває в Україні. У даному контексті визначальним буде принцип резиденства (перебування на території держави про­тягом календарного року сумарно 183 дні). Згідно з чинним законо­давством громадяни мають право відкривати рахунки в національній та іноземній валюті у кредитно-фінансових установах, що мають відповідний дозвіл на здійснення валютних операцій.

Отже, суб'єкти фінансового права — це юридичні й фізичні осо­би, які мають правосуб'єктність, а суб'єкт фінансових правовідно­син — це реальний учасник цих правових відносин