108. Українська культура між Заходом та Сходом

Входження України у контекст інформаційного суспільства з притаманною йому тенденцією до глобалізації загострює необхідність здійснення цивілізованого співробітництва – діалогу – різноманітних історико-культурних, етнічних, конфесійних традицій у межах однієї держави.

109. Українська кульутра радянського періоду

20-30-і формування радянської системи народної освіти. Обов’язкова 7-річна освіта. У 1939 85% населення писемні. Обов’язкові державні програми освіти, підручників. Школа ділиться на початкову, середню спеціальну, вищу. Потреби індустріалізації сприяли згортанню вивчення гуманітарних наук. Формування нової інтелігенції. Основну роль у цьому процесі зіграли вищі та середньо-спеціальні навчальні заклади. У 1920р. в Україні ліквідовані університети, а на їхній базі утворено інститути народної освіти та інші вузи, кількість яких невпинно зростала. Література: неоромантизм – В.Сосюра, В.Блакитний. Г.Михайличенко, В.Чумак. Футуризм – М.Семенко. Символізм – О.Кобилянська, Д.Загул, М.Терещенко. Неокласицизм – М.Зеров, М.Рильський, М.Драй-Хмара, Ю.Клен. Літературні організації – 1923 «Гарт» (В.Сосюра, В.Блакитний, П.Тичина, О.Довженко). Пізніше «гартівці» стали основоположниками ВАПЛІТЕ на чолі з М.Хвильвим та ВУСПП. Спілка селянських письменників «Плуг». 1921 – асоціація панфутуристів. 1926-1930 «Авангард», 1923-1924 «Аспис». Театр: Державний театр на чолі з П.Саксаганським, Державний драматичний театр на чолі з О.Загаровим та В.Кривецьким, Молодий театр (з 1922 «Березіль») під керівництвом Л.Курбаса. Актори О.Добровольська, Г.Юра, Н.Ужвій. 1926 – Одеська кінофабрика, 1928 – київська кінофабрика. Мистецтво. Художники: О.Богомазов, М.Бойчук, К.Гвоздик, В.Меллер, В.Медляр. – авангардизм. Архітектори: Д.Дяченко, П.Альошин, В.Троценко – конструктивізм. 1921 – Всеукр. Академія наук. Наука: зварювання металу – Є.Патон, генетика – М.Холодний, А.Сапегін. 40-50-і «Ждановщина». Боротьба проти націоналізму. Критика А.Ахматової, М.Зощенка. Після 1947р. коли КП(б)У очолив Л.Каганович постанови про помилки і незадовільну роботу Інституту історії України АН УРСР. Критики С.Білоусова, М.Петровського, М.Супруненк та ін. Тотальний ідеологічний контроль. Нищівна критика укр. генетики. Критика опери К.Данькевича «Богдан Хмельницький». 60-70-і Дисидентський рух. І.Гель, І.Дзюба, В.Романюк, В.Чорновіл, Стус.Б.Горинь, М.Осадчий, М.Озерний, І.Світличний. 80-і Перебудова.

110. Українське бароко

Українське бароко — архітектурний стиль, який зародився та існував вУкраїніпротягомXVII—XVIIIвіків. Українське бароко могутньо і найбільше відбилося в церковній архітектурі, значно менше вгравюрііживописі. На сюжети стінописів впливала гравюра, а не навпаки.Архітектуравідігравала домінуючу роль і залишила найбільшу кількість характерних зразків стилю в різних регіонах. Дещо менше було зразків в скульптурі, тісно пов'язаній з храмовим будівництвом і різьбленням вівтарів. Яскравим зразком скульптури бароко була творчістьПінзелята скульпторів його школи у Львові. На Лівобережній Україні своє почесне місце зайняла не скульптура, а різблені вівтарі (бароковий вівтар Софії Київської, вівтар в церкві міста Глухів тощо). Українське бароко як архітектурний стиль, почав формуватися на Україні в 17 столітті. Як і бароко західноєвропейських країн, українське бароко мало два сильних джерела — бароко з Риму (визначного центра барокової стилістики взагалі) і архітектури добиманьєризму. Пишне і багате на ефектні рішення Римське бароко затьмарило існування архітектури маньєризму, що більш проявилася в будівництві періферійних центрів Італії (палаццо дель Теі свій будинок в містіМантуя, арх.Джуліо Романо, Порта Нуова, палаццо Помпеі, містоВерона, арх. Мікеле Санмікеле тощо). На західних землях України на зламі 16-17 століть виникає короткочасна суміш з стилів маньєризму, ранішнього бароко і залишків Відродження. Найбільш яскравим прикладом цієї суміші став фасад Бернардинського костелу у містіЛьвів. Щит-фронтон костелу — яскравий приклад стилю маньєризму на ренесансній основі. Якщо в гравюрі і живописі стиль маньєризму утримав свої позиції до початку 18 століття, то в архітектурі він зникає під могутнім наступом римського бароко. В містіЖовква, де переважала забудова доби Відродження, дуже швидко виникають будівлі в стилі ранішнього бароко, оминаючи маньєризм взагалі. Бароко тяжіє до монументальних форм і позбавляється дріб'язків маньєризму. Свій вплив на розвиток українського бароко мають і великі храмові споруди, які будують архітектори, запрошені з самої Італії.

• Місто Луцьк, Костел єзуїтів, 1606—1610, арх. Якопо Бріано

• Місто Бар, Вінницька об., Петропавлівський костел монастиря сестер бенедиктинок, костел з 1616 р.

• Місто Львів, Стрітенський костел, 1642 рік, арх. Джованні Джизлєні (точна копія церкви Св. Сусани в Римі, арх.Карло Мадерна, 1603 р.)

• м. Вінниця, костел єзуїтськогомонастиря, 1610—1617.

• Олика, Волинська обл., Колегіальний костел (Св. Трійці), 1635—1640, арх. Б.Моллі, Я.Маліверна

Століття шедеврів бароко Учнівський період дуже швидко закінчився і поступився місцем століттю місцевих шедеврів. З кінця 17 століття до кінця 18 століття на Україні виникло декілька споруд, що увійшли в золоту скарбницю архітектури бароко. Майже всі вони мали і мають місцебудівне значення — Почаїв, комплекс будівель Почаєвської лаври (арх. Г. Гофман), Луцьк, комплекс монастиря бернардинів (арх. П.Гіжицький) Кременець, колегіум Єзуїтів, (арх. П.Гіжицький), Микулинці, костел Св. Трійці, 1761—1779, (арх. А. Мошинський), м. Вінниця, костел монастиря домініканів, 1624—1760,Костел Святого Йосипа та монастир отців Лазаритів, м. Ізяслав тощо. На Лівобережній Україні подібних зразків бароко мало, але вони є — Київ, церква Андрія Першозванного, Харків, Покровський собор,Чернігів, Успенський собор Єлецького монастиря. На Україні майже не виникло значних світських споруд з місцебудівним значенням як у палацівВерсаль,Лувр,Цвінгер. Деяку роль відігравали лише Маріїнський палац в Києві,палац князів Санґушків в місті Ізяслав, нині суцільна руїна),Підгорецький замок(реставрується) тощо. Певних зусиль до розквиту українського бароко в архітектурі доклали й іноземні, і українські майстри (Войцех Лєнартович,Павло Гижицький,Растреллі Вартоломей,Паоло Фонтана, Іван Баптист, Йоган-Георг Шедель, Григорович-Барський,Ковнір Степан Дем'яновичтощо).Загальна характеристика В архітектурі відрізняється від західноєвропейського бароко більш спокійними орнаментами та спрощеними формами. Певні елементи українського бароко були запозичені із російського. Стиль українського бароко продовжився до будівництва храму архієпископа Харківського Священномученика Олександра. Принципами українського бароко були пишність і своєрідне розташування частин деталей споруд, декоративність орнаменту і гра світлотінні, які підкреслювали переваги величезним площам кам'яних церков. Українські архітектори цього періоду намагалися поєднати у кам'яному храмовому будівництві європейські віяння мистецтва бароко з великими традиціями Київської Русі. Церкви Збереглися безліч зразків українського бароко, включаючи ансамбль Києво-Печерської Лаври, Софійського собору, Видубецького та Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві,Покровський собору Харкові, Церква св. Андрія у Києві,Троїцький соборуЧернігові, соборПолтавита ін. Найкращими зразками живопису бароко є церковні розписи в Троїцькому соборіКиєво-Печерської Лаври.