88.Особливості середньовічної культури

Термін «середні віки»виник вІталіїуXIV—XVI століттяв коліісториківілітераторів, передових людей свого часу. Вони схилялися перед культуроюСтародавньої ГреціїіСтародавнього Риму, намагалися відродити її. «Середніми віками» вони назвали час міжантичністюі своєю епохою. Надалі в науці закріпився розподіл історії на стародавню, середньовічну і нову. Середні віки в сучасній періодизації всесвітньої історії охоплюють час від крахуЗахідної Римської імперіївV століттін. е. до епохиВеликих географічних відкриттів(рубіжXV—XVI століття), причому повне панування саме середньовічного типу культури в Європі пов'язують не з усім періодом, а з V—XIII ст. Потім в Італії зароджується перехідна культурна епоха —Відродження, яка охоплює кінецьсередньовіччяі початокНового часу. Оцінка середніх віків унауцізмінювалася. Гуманісти епохи Відродження (які якраз ввели цей термін) іпросвітникиXVIII століття (Дідро,Вольтер,Монтеск'є) називали їх «темними віками», писали про глибокий занепадкультури. На противагу їм романтики XIX столітті у наукових і, особливо, в художніх творах ідеалізували середньовіччя, були схильні бачити в ньому втілення вищоїморалі. Сучасні вчені переважно уникають крайнощів. Визнається, що в порівнянні зантичністювиявилися загубленими багато досягнень культури, але в той же час у сферу культурного розвитку були залучені новінароди, зародилисянаціональні культури. Формування середньовічного типу культури на території колишньоїРимської імперіївідбувалося різними шляхами. Східна Римська імперія зберегла свою державність і єдність.Візантіяпротягом усього середньовіччя залишалася великою і впливовою державою,візантійська культурастала прямим продовженнямантичної. Але в1453р. після завоювання турками-османцями її історія уривається. Соціально-економічний лад середньовіччя в Західній Європі схематично можна змалювати таким чином. На руїнах Західної Римської імперії виник ряд часом дуже великих (як, наприклад, імперіяфранківчасівКарла Великого), але неміцних ранньофеодальних монархій. Основаекономіки—сільське господарство. Спочатку всі землі належаликоролю. Він розподіляв їх між своїмивасалами—феодалами(феод— назва наділу), які служили в йоговійську. Феодали, в свою чергу, наділяли землеюселян, які виконувалиповинності(панщина,оброк). Встановлювалися складні взаємовідносини міжкріпосними селянамитапанами, і всередині класу феодалів (принцип «васал мого васала — не мій васал»). Кожний феодал хотів розширити свої володіння, війни велися практично безперервно. У результаті королівська влада втрачала свої позиції, що вело до роздробленості. Пригноблені селяни не припиняли боротьбу в різних формах — від втечі вмістадо великихселянських воєніповстань. Самостійні міські комуни стають опорою королівської влади. З'являється новий клас — міськабуржуазія(слово утворене від французького — міський житель, громадянин). Виділяють такі основні періоди історії середніх віків:

• раннє середньовіччя (кінець V ст. — середина XI ст.);

• феодальна роздробленість (XI—XII ст.);

• централізація держав під королівською владою (XIII—XV ст.).

З наведеної загальної характеристики середньовічної європейської культури видно, що вона не є «невдачею», «перервою» в історії світової культури, а являє невід'ємний етап її формування і розвитку. Безумовно, культура в епоху раннього середньовіччя пережила найскладніший застійний період, коли єдиною державою, яка зберегла античну традицію, була Візантія, в Західній же Європі загубленим виявився рівень, вже досягнутий у Стародавній Греції і Римі, звузилося до мінімуму коло освічених людей, практично не розвивалися природничі науки,філософіявтратила самостійність, припинилосямонументальне будівництво. Однак працею і талантом багатьох народів, які увійшли в орбіту культурного розвитку і створили основи національних культур сучасних європейських держав, криза поступово була подолана. ЗXI століттяпочали нагромаджуватися прогресивні зміни.Міська культура, розвиваючи традиції середньовічної, в той же час вже містила якісно нові елементи.