2. Відмінність між давніми і сучасними міфами
В архаїчні часи вважалося, що міф передає абсолютну істину, бо переказує священну історію, події, що відбувалися на початку Великого Часу. Будучи реальним і священним, міф стає типовим, а відповідно, і повторюваним, оскільки він є моделлю і певною мірою виправданням усіх людських вчинків. Іншими словами, міф - це справжня історія того, що сталося біля витоків часів і в той же час зразок для поведінки людини.
«Сучасні міфи» це як правило не жанр чи художня форма, а насамперед спосіб мислення, структури світорозуміння, інтерпретації. На відміну від архаїчного міфу, сучасний міф розвивається в контексті соціальної практики, яка надає індивідууму і суспільству широкі пізнавальні можливості.
- архаїчний міф синкретично пов’язаний з історією народу / народів, а в новітньому суспільному міфі, зокрема рекламному, ця якість може бути відсутньою чи дуже зредукованою, на що впливають глобалізаційні процеси;
- архаїчний міф є системою уявлень певного народу / соціуму (чи групи народів / соціумів), а сучасний (і це особливо помітно на прикладі рекламного дискурсу), побутуючи в глобалізаційному дискурсі, прагне до всезагальності;
- традиційний архаїчний міф був первинним щодо науки (яка з часом з міфології і виокремилась), а сучасний міф, у т. ч. рекламний, є щодо неї виразно вторинним, ґрунтується на її здобутках, нерідко маніпулюючи ними;
- на відміну від архаїчного міфу як первісної форми осягнення законів буття, новітньому, зокрема рекламному, міфу повсюдно притаманна інтертекстуальність, вторинність, опертя на попередні форми акумулювання духовно-соціального досвіду людства й окремого народу.
сучасні міфи є "зорієнтованими на соціальну (а не на космологічну), модель світосприйняття"
архаїчний міф обов’язково виконував сакральну, релігійну функцію, а для багатьох сучасних міфів ця риса потенційно не є притаманною
- • у давніх міфах їх поява передбачала участь надприродних сил – у сучасних (зокрема в рекламі) ця ознака авторства здебільшого втрачається;
- на відміну від архаїчної міфології, у сфері функціонування сучасного суспільного міфу (у тому числі рекламного) автор або, частіше, автори потенційно можуть бути відомі, нехай і не широкому загалу (тут постає питання: можна говорити про авторів рекламного
тексту чи рекламного міфу?); якщо ж у архаїчному міфі й "відомий" автор / автори, то вони використовують маску своєї обраності (Богом / богами) і трактують себе як посередників у переданні абсолютної істини
4. Функції міфів
Основна функція – надання інструментів для подолання суперечностей. (Леві-Строс)
Г.Крисько виділяє такі функції міфів:
1. міф одночасно впливає на емоціональну та раціональну сферу, примушуючи людей вірити у його зміст
2. міф гіперболізує якийсь випадок, роблячи з нього модель очікуваної поведінки
3. міф спирається на конкретні уявлення, що побутують у даному суспільстві.
Функції:
- формування певних уявлень про щось, тому природно, що його визначальною функцією є вплив, сугестія
- стабілізуючу, завдяки якій суспільство може подолати кризові етапи свого розвитку;
- об'єднуючу, коли відбувається мобілізація соціуму задля вирішення спільної проблеми. Іноді її визначають як функцію створення колективів різного роду;
- ізолюючу, яка дає можливість відокремлювати певну частину населення, забезпечуючи мотивацію для насильницьких дій над нею;
- дестабілізуючу, якою часто користується опозиція для розколу суспільства і досягнення власних цілей;
- абсорбуючу, потреба в якій виникає при утворенні нових державних одиниць або за умови входу в суспільство нових великих груп;
- функцію структуризації простору, згідно якої формуються геополітичні судження, що мають величезний вплив на створення національних міфів, тому геополітику вважають міфом вищого пілотажу.