- •1.Технічне та програмне забезпечення створення цифрової карти
- •2. Трансформування растрових зображень та просторовий огляд цифрового матеріалу
- •2.1 Растрова модель цифрової карти
- •1.Сканування
- •2. Корекція кольорів.
- •2.2 Формати даних.
- •2.3 Підготовка до трансформування і процес трансформування
- •3. Векторизація растрового матеріалу
- •3.1 Векторні представлення даних
- •3.2 Векторизація растрових зображень
- •3.3 Склад просторових даних
- •4. Створення цифрової карти масштабу 1:50 000
- •4.1 Технологічна схема виготовлення цифрової карти
- •4.2 Вимоги та зміст цифрової карти
- •4.3 Просторове моделювання рельєфу
2. Трансформування растрових зображень та просторовий огляд цифрового матеріалу
2.1 Растрова модель цифрової карти
У даний час сучасні технології створення й обробки цифрової картографічної продукції в основному базуються на використанні растрових картографічних матеріалів.
Оптимальним способом одержання високоякісних растрів є сканування вихідної картографічної інформації.
При створенні цифрової картографічної продукції в основному використовуються наступні вихідні матеріали:
Діапозитиви постійного збереження (ДПЗ);
Прозорі пластики;
Планшети на твердій основі;
Кольорові тиражні відбитки (КТВ);
Ксерокопії з вихідних оригіналів.
Технологічна схема одержання растрових матеріалів складається з наступних етапів:
1. Сканування;
2. Корекція кольорів;
3. Підготовка до трансформування і трансформування;
4. Створення похідних растрових матеріалів.
1.Сканування
Основними вимогами при підготовці растрових картографічних матеріалів для створення цифрових карт є:
Обсяг інформації;
Дискретність сканування;
Достатня (оптимальна) колірна передача;
До приладів автоматичного і напівавтоматичного введення просторової інформації відносяться сканер (scanner), який зчитує з заданою роздільною здатністю (по 300 тчк/дюйм) все поле карти або аерознімка і ті, що перетворюють його в графічний растровий файл. Ця технологія в основному
застосовується в спеціалізованих організаціях, які постійно працюють з цифруванням великих масивів картографічної інформації. Швидкість введення інформації зі сканеру достатньо велика: лист формату АЗ сканується 10 секунд для монохромного варіанту і 30-40 секунд для кольорового. Однак оцифрованний варіант карти буде займати значний об'єм машинної пам'яті (при розширенні 300 тчк/дюйм отсканований лист АЗ займе біля 80 Мб дискового простору) Для якісного зчитування карти сканером необхідно дотримуватися наступних вимог:
- Вихідні матеріали повинні бути чисті, тобто не мати постороніх знаків, ліній або написів;
- Лінії повинні мати ширину не менше 0.1 мм;
- Лінії повинні мати по можливості просту форму (не мати розривів, потовщень, текстових включень і т. д.).
Якщо вихідні документи добре оформлені, то наступна обробка даних не займе багато часу і засобів. Скановані матеріали, якщо вони не використовуються в растрових базах даних, можуть підлягати векторизації.
Сканери мають різноманітні розміри робочого поля (від 12"х12" до 32" на декілька метрів для ручної моделі).
Вибір оптимальної роздільної здатності сканування чорно-білих (бінарних) оригіналів в основному залежить від товщини мінімальної лінії на вихідному матеріалі. Звичайно найбільш оптимальною роздільна здатність сканування визначається по формулі (мінімальна товщина лінії/2)
Сканування - процес переведення інформації з паперового носія в електронний.
100% - розмір матеріалу що сканується дорівнює розміру растра, 50% - растр удвічі менше, 150% - растр у 1,5 разу більше (розмір растра змінюється в квадратичній прогресії).