3.3 Розрахунок прогнозної економічної ефективності запропонованих заходів

Економічну ефективність запропонованих заходів оцінено за сценарним підходом із визначенням додаткового маржинального доходу, ресурсної вартості пілоту та порогових умов її відшкодування. Розрахунок охоплює шестимісячний період від початку впровадження, включаючи дванадцятитижневий пілот. Доходом у моделі є винагорода агентства за послуги.

Інформаційна база дослідження не містить підтверджених показників середнього доходу від угоди, конверсії звернень, витрат на обслуговування додаткових клієнтів і тривалості циклу надання послуг. Тому використано умовні сценарні значення. Вони дозволяють установити параметри економічної доцільності заходів, проте не визначають імовірності отримання відповідного доходу. Базовий сценарій розглядається як центральний варіант розрахунку, а не як підтверджений найбільш імовірний прогноз.

Межі фінансового оцінювання відповідають досліджуваній юридичній особі — ТОВ «АГЕНЦІЯ КЕПІТАЛ». Доходи інших учасників мережі T.H.E. Capital до моделі не включаються. Повну ресурсну вартість пілоту віднесено на досліджуваний напрям; її можливий розподіл між юридичними особами потребуватиме окремого обґрунтування.

Відповідно до підрозділу 3.1 основна ресурсна вартість заходів становить 36 000 грн. Вона розрахована для 120 годин роботи за ставки 300 грн/год. Резерв у розмірі 10 % дорівнює 3 600 грн. У сценарній моделі прийнято його повне використання, тому вартість заходів становить 39 600 грн. Під час фактичного оцінювання ця величина має уточнюватися за використаними ресурсами.

Вихідні параметри систематизовано в табл. 3.8.

Таблиця 3.8 – Вихідні припущення для сценарного оцінювання економічної ефективності заходів (розроблено автором)

Параметр	Прийняте значення	Підстава використання
1	2	3
Тривалість пілоту	12 тижнів	План реалізації з підрозділу 3.1
Горизонт оцінювання	6 місяців від початку впровадження	Авторське припущення, що потребує уточнення за фактичним циклом послуг
Основна ресурсна вартість	36 000 грн	120 годин за умовної ставки 300 грн/год
Резерв	3 600 грн	10 % основної ресурсної вартості
Вартість заходів у моделі	39 600 грн	Передбачено повне використання резерву
Частка витрат на отримання додаткового доходу	60 %	Умовне припущення; витрати пілоту враховуються окремо
Коефіцієнт маржинального доходу	40 %	Частка доходу після покриття пов’язаних із його отриманням витрат
Додатковий дохід за сценаріями	80 000; 120 000; 180 000 грн	Умовні значення для перевірки моделі

Шестимісячний горизонт обрано для врахування можливого часового розриву між початком комунікації та отриманням результату від послуг. Його достатність не підтверджена даними про фактичний цикл компанії. Після накопичення відповідної інформації тривалість оцінювання необхідно переглянути.

У розрахунку прийнято, що витрати на отримання додаткового доходу становлять 60 %, а решта 40 % формує маржинальний дохід до покриття вартості пілоту. Витрати на реалізацію заходів і витрати на обслуговування додаткових запитів розмежовуються. Один і той самий ресурс не може одночасно включатися до обох складових.

Ресурсна вартість робочого часу також відокремлюється від додаткових грошових виплат. Якщо роботи виконуються в межах чинного фонду оплати праці, використання часу працівників залишається складовою ресурсної оцінки, але не означає виникнення грошового платежу в такому самому розмірі.

Прогнозний економічний ефект визначено як різницю між додатковим маржинальним доходом і вартістю заходів:

де: – прогнозний економічний ефект, грн;

– додатковий дохід від послуг агентства, пов’язаний із заходами, грн;

– коефіцієнт маржинального доходу;

– ресурсна вартість заходів, грн.

Показник характеризує результат до окремого врахування податкових наслідків. Він не тотожний чистому прибутку за фінансовою звітністю або чистому грошовому потоку.

За прийнятих сценарних значень:

Для порівняння варіантів додатково визначено відношення економічного ефекту до ресурсної вартості заходів:

Результати наведено в табл. 3.9.

Таблиця 3.9 – Сценарна оцінка економічного результату запропонованих заходів за шестимісячний період (авторський розрахунок)

Показник	Стриманий сценарій	Базовий сценарій	Сприятливий сценарій
1	2	3	4
Додатковий дохід від послуг, грн	80 000	120 000	180 000
Витрати на отримання додаткового доходу, грн	48 000	72 000	108 000
Додатковий маржинальний дохід, грн	32 000	48 000	72 000
Ресурсна вартість заходів із резервом, грн	39 600	39 600	39 600
Прогнозний економічний ефект, грн	−7 600	8 400	32 400
Відношення ефекту до ресурсної вартості, %	−19,19	21,21	81,82

Відмінності економічного ефекту за прийнятими сценарними припущеннями показано на рис. 3.1.

Рисунок 3.1 – Сценарна оцінка економічного ефекту запропонованих заходів

За стриманого сценарію маржинального доходу недостатньо для покриття вартості пілоту: невідшкодована частина становить 7 600 грн. Базовий сценарій забезпечує додатний результат 8 400 грн, проте його стійкість залежить від збереження прийнятої структури витрат. Сприятливий варіант формує ефект 32 400 грн і більший резерв для компенсації можливих відхилень.

Витратомісткість комплексу заходів визначено за формулою 1.2. У базовому сценарії вона становить:

На одну гривню додаткового доходу припадає 0,33 грн ресурсної вартості пілоту. Витрати на отримання цього доходу, прийняті на рівні 60 %, обліковуються окремо.

Витратовіддачу розраховано за формулою 1.3:

У базовому сценарії одна гривня ресурсної вартості заходів відповідає 3,03 грн додаткового доходу. Значення обох показників за сценаріями наведено в табл. 3.10.

Таблиця 3.10 – Прогнозна витратомісткість і витратовіддача комплексу заходів (авторський розрахунок за формулами 1.2 та 1.3)

Показник	Стриманий сценарій	Базовий сценарій	Сприятливий сценарій
1	2	3	4
Витратомісткість, грн витрат на 1 грн доходу	0,495	0,330	0,220
Витратовіддача, грн доходу на 1 грн витрат	2,02	3,03	4,55

Витратовіддача понад одиницю не є достатньою умовою додатного економічного ефекту. У стриманому сценарії вона становить 2,02, однак після покриття витрат на отримання доходу ресурсна вартість пілоту повністю не відшкодовується. Тому результати застосування формул 1.2 та 1.3 необхідно інтерпретувати разом із показниками маржинального доходу.

Пороговий додатковий дохід визначається за умови рівності маржинального доходу та вартості заходів:

За прийнятих параметрів:

Для відшкодування ресурсної вартості пілоту необхідно отримати 99 000 грн додаткового доходу за коефіцієнта маржинального доходу 40 %. Базовий сценарій перевищує цей рівень на 21 000 грн. Допустиме зменшення доходу до досягнення порога становить 17,5 % його базового значення. Подальше скорочення за незмінних витрат сформує від’ємний ефект.

Визначення відповідної кількості додаткових угод потребує даних про середній дохід агентства від послуги. Через відсутність такого показника поріг розраховано у вартісному вираженні.

Для перевірки чутливості моделі використано коефіцієнти маржинального доходу 30, 40 і 50 %. Результати розрахунку наведено в табл. 3.11.

Таблиця 3.11 – Чутливість прогнозного економічного ефекту до доходу та коефіцієнта маржинального доходу, грн

Додатковий дохід, грн	Маржинальність 30 %	Маржинальність 40 %	Маржинальність 50 %
1	2	3	4
80 000	−15 600	−7 600	400
120 000	−3 600	8 400	20 400
180 000	14 400	32 400	50 400

За додаткового доходу 120 000 грн порогова маржинальність становить 33 %. Її зниження з прийнятих 40 до 30 % змінює ефект із 8 400 до −3 600 грн. За доходу 80 000 грн навіть маржинальність 50 % забезпечує лише 400 грн перевищення над ресурсною вартістю. Натомість за доходу 180 000 грн результат залишається додатним у всьому розглянутому діапазоні.

Окремо перевірено наслідки перевищення кошторису. Зростання вартості на 20 % понад прийняті 39 600 грн збільшує її до 47 520 грн. За базового доходу та маржинальності 40 % ефект скорочується до 480 грн. Отже, таке перевищення майже повністю усуває результат центрального сценарію.

Поєднання двох несприятливих змін – зменшення базового доходу на 20 %, до 96 000 грн, і збільшення вартості до 47 520 грн – дає від’ємний ефект:

Одержані значення характеризують чутливість моделі, а не ймовірність настання відповідних подій. Для оцінювання ризику в кількісному вираженні необхідні дані про фактичні відхилення доходів, витрат і строків виконання аналогічних робіт.

Під час практичної перевірки моделі потрібно розмежовувати визнаний дохід і надходження оплати. До економічного результату обраного періоду включаються доходи та пов’язані витрати за узгодженим порядком обліку. Строки отримання коштів аналізуються окремо, якщо оцінюються грошова окупність і потреба у фінансуванні. Результати, що виникають за межами шестимісячного горизонту, мають відображатися під час наступного перегляду оцінки.

Встановлення зв’язку між доходом і запропонованими заходами спирається на облік, передбачений у підрозділі 3.2. Звернення, укладення угоди, визнання доходу й отримання оплати фіксуються як окремі події. Під час віднесення результату до пілоту враховуються попередні контакти клієнта з компанією, рекомендації та інші канали залучення. Саме по собі зростання загального доходу підприємства не підтверджує впливу оновлених повідомлень.

Сценарний розрахунок установлює умови, за яких запропоновані заходи можуть забезпечити додатний економічний результат. Практичне рішення про масштабування потребує перевірки досяжності додаткового доходу, фактичної маржинальності послуг і повноти врахування ресурсів. До отримання цих даних результати моделі слугують орієнтиром для контролю пілоту та перегляду його параметрів.