
- •Мар'яна б. Лановик Зоряна б. Лановик
- •Від редактора
- •Розділ 1. Фольклор і фольклористика §1. Фактори впливу на розвиток фольклору та його етнічні особливості
- •§2. Фольклор та фольклористика
- •§3. Усна народна творчість і професійна художня література
- •§4. Періодизація фольклору
- •Періодизація фольклору доісторичної епохи
- •Періодизація фольклору історичної епохи
- •§5. Напрями та школи фольклористики
- •Література
- •Розділ 2. Основні світоглядні системи українського фольклору §6. Дохристиянські вірування давніх слов'ян
- •§7. Християнство і його вплив на розвиток української народної словесності
- •Література
- •Розділ 3. Магія і міфологія §8. Магія як найдавніший пласт народної творчості та її форми
- •Поетика жанрів магії
- •§8. Магія як найдавніший пласт народної творчості та її форми
- •Поетика жанрів магії
- •§9. Давня праслов'янська міфологія
- •Література
- •Розділ 4. Календарно-обрядова творчість
- •§10. Ритуально-міфологічна основа зимового циклу календарної обрядовості
- •§11. Жанри зимового циклу календарно-обрядової творчості
- •§12. Ритуально-міфологічна основа весняного циклу календарної обрядовості
- •§13. Жанри весняного циклу календарно-обрядової творчості
- •§14. Ритуально-міфологічна основа літнього циклу календарної обрядовості
- •§15. Жанри літнього циклу календарно-обрядової творчості
- •§16. Ритуально-міфологічна основа осіннього циклу календарної обрядовості
- •§17. Жанри осіннього циклу календарно-обрядової творчості
- •§18. Драматизовані календарно-обрядові дійства. Форми функціонування молодіжних громад
- •§19. Зв'язок жанрів календарно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 5. Родинно-обрядова творчість
- •§20. Весільна обрядовість, її виникнення та становлення
- •§21. Весілля як драма. Його основні етапи та народнопісенний супровід
- •Зв'язок весільного обряду з іншими жанрами
- •§22. Народна обрядовість, пов'язана з народженням дитини
- •§23. Похоронна обрядовість
- •§24. Голосіння та їх жанрові різновиди
- •Розвиток жанру голосіння, його різновиди
- •§25. Обряди, пов'язані з будівництвом дому та новосіллям
- •§26. Зв'язок жанрів родинно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 6. Героїчний епос
- •§27. Билини Походження і визначення жанру
- •Цикли билинного епосу
- •Аналіз циклів билинного епосу
- •Поетика билин
- •Історія збирання та дослідження билин
- •§28. Думи Історія походження жанру
- •Визначення та поетика жанру
- •Класифікація дум
- •Суспільно-побутові думи
- •Історія дослідження дум
- •Про кобзарів
- •§29. Історичні пісні. Пісні-хроніки
- •Жанрово-стильові ознаки історичних пісень
- •Класифікація історичних пісень
- •Поетика історичних пісень
- •Пісні-хроніки
- •Поетика пісень-хронік
- •Дослідження історичних пісень
- •§30. Зв'язок жанрів героїчного епосу з художньою літературою
- •Література
- •Розділ 7. Балади §31. Українські народні балади, їх тематично-стильові особливості і поетика
- •Класифікація балад
- •Тематичний аналіз основних сюжетів
- •§32. Дослідження жанру народної балади та його зв'язок з художньою літературою Народна балада і художня література
- •Дослідження жанру української народної балади
- •Література
- •Розділ 8. Ліричні пісні
- •§33. Родинно-побутові пісні
- •§34. Суспільно-побутові пісні
- •Козацькі пісні
- •Чумацькі пісні
- •Ремісницькі пісні
- •Солдатські та рекрутські пісні
- •Жовнірські пісні
- •Бурлацькі пісні
- •Наймитські пісні
- •Жебрацькі пісні
- •Заробітчанські та робітничі пісні
- •Емігрантські пісні
- •Тюремно-каторжанські пісні
- •Групи суспільно-побутової лірики 20 ст.
- •§35. Танкові пісні
- •§36. Пісні літературного походження
- •§37. Романси
- •Художньо-тематичні особливості жанру романсу
- •§38. Зв'язок жанрів пісенної лірики з художньою літературою та їх дослідження
- •Збирання та дослідження ліричних пісень
- •Література
- •Розділ 9. Казкова проза
- •§39. Художньо-стильові особливості казкового епосу
- •§40. Культово-анімістичні (міфологічні) казки. Звіриний епос
- •Казки про тварин
- •Кумулятивні казки
- •Архітектоніка кумулятивної казки
- •§41. Чарівні (героїчні) казки
- •Система прадавніх культів як основа виникнення чарівної казки
- •Сюжетно-композиційна будова чарівних казок
- •§42. Соціально-побутові казки, анекдоти та небилиці
- •Родинно-побутові казки
- •Суспільно-побутові казки
- •Анекдоти
- •Небилиці
- •Художні прийоми у соціально-побутових казках та анекдотах
- •Зв'язок соціально-побутових казок з іншими жанрами усної народної творчості
- •§43. Притчі
- •§44. Зв'язок народної казкової прози з художньою літературою, збирання та дослідження казкового епосу
- •Дослідження казкової прози
- •Література
- •Розділ 10. Історична проза
- •§45. Легенди Легенда як жанр народної словесності, її художня природа
- •Коротка характеристика тематичних груп легенд
- •Коротка характеристика тематичних груп легенд (продовження)
- •Легендарний ліро-епос. Старцівські пісні
- •§46. Перекази
- •§47. Народні оповідання. Бувальщини
- •Бувальщини
- •§48. Поетика жанрів неказкової прози, їх зв'язок з художньою літературою та дослідження
- •Дослідження жанрів народної неказкової прози
- •Література
- •Розділ 11. Пареміографія §49. Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народних паремій
- •Виникнення і розвиток жанру
- •Жанрові різновиди паремій
- •Класифікація паремій
- •§50. Поетика малих жанрів фольклору
- •Особливості композиції паремій
- •Художньо-виражальні засоби паремій
- •Риси версифікації паремій
- •§51. Історичний розвиток паремій, їх зв'язок з писемною літературою та дослідження
- •Збирання та дослідження прислів'їв та приказок
- •§52. Загадки
- •Класифікація загадок
- •Зв'язок загадок з іншими жанрами фольклору та з писемною літературою
- •Збирання та дослідження загадок
- •Література
- •Розділ 12. Дитячий фольклор
- •§53. Колискові пісні
- •Поетика жанру
- •Зв'язок колискових пісень з іншими жанрами фольклору
- •§54. Забавлянки
- •§55. Жанри, які перейшли в дитячий фольклор із загальної народної творчості
- •§56. Жанри, що виникли в дитячому середовищі. Дитяча пареміографія
- •Дитячий епос
- •Дитяча пареміографія
- •§57. Зв'язок дитячого фольклору з художньою літературою та його дослідження
- •Дослідження жанрів дитячого фольклору
- •Література
Збирання та дослідження прислів'їв та приказок
Перші збірники прислів'їв та приказок, що дійшли до нашого часу, з'явилися в другій половині 17 ст., хоча в науці існує думка, що їм передували інші збірники малих жанрів, що не збереглися. Одним із тогочасних збирачів прислів'їв був відомий український поет другої половини 17 ст. Климентій Зиновіїв. Він зібрав понад півтори тисячі прислів'їв, які уклав у рукописний збірник «Приповісті посполиті» і використовував їх у своїх віршах. Вперше добірку прислів'їв надрукував О. Павловський у своїй «Грамматике малороссийского наречия» (1818), де вони служили матеріалом для вивчення української мови. Узагальнюючого плану була книга Д.М. Княжевича «Полное собрание русских пословиц и поговорок...» (СПб., 1822), у якій опубліковано 5365 зразків. Прислів'я, зібрані І. Котляревським, уві йшли до збірки «Русские в своих пословицах» І. Снєгирьова, виданій в Москві у чотирьох книгах (1831—1834) та у його доповнених виданнях «Русские народные пословицы и притчи» (Москва, 1848, 9625 текстів) та «Новый сборник русских пословиц и притчей» (Москва, 1857).
Серед українських збирачів першими можна вважати також Г. Сковороду, П. Гулака-Артемовського, П. Білецького-Носенка, Г. Квітку-Основ'яненка, Л. Боровиковського, А. Метлинського, В. Забілу, М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича. Добірку прислів'їв надрукував Т. Шевченко в «Букваре южнорусском» (СПб., 1861), інші добірки прислів'їв були підготовлені О. Бодянським, М. Максимовичем, І. Срезневським, М. Костомаровим та ін. Першою окремою збіркою українських прислів'їв було здійснене з допомогою Г. Квітки-Основ'яненка видання В. Смирницького «Малороссийские пословицы и поговорки, собранные В.Н.С.» (Харків, 1834), де вміщено 607 творів. На Західній Україні першим виданням був збірник Г. Ількевича «Галицькі народні приповідки», що вийшов у Відні в 1841 p., куди увійшло 2715 зразків. У цьому ж році Л. Боровиковський опублікував добірку прислів'їв в альманасі Є. Гребінки «Ластівка», а Я. Головацький — в альманасі «Венок русинам на обжинки» (Відень, 1847, Т. 2) подав розділ «Приказочки». М. Закревський у другій книзі свого збірника «Старосветский бандуриста» «Малороссийские пословицы, поговорки и загадки и галицкие приповедки» подав близько 4000 прислів'їв, а в 1854 М. Номис (М. Симонов) видав збірку «Українські приказки, прислів'я і таке інше», що стала помітним явищем не лише в українській, а й у слов'янській фольклористиці. Чимало прислів'їв надруковано у збірках І. Манжури «Приказки, прислів'я і таке інше» (Харків, 1890), М. Костомарова «Нова збірка малоруських приказок, прислів'їв, примовок, загадок і замовлянь» (Одеса, 1890), Б. Грінченка, В. Гнатюка та ін. У шести книгах «Етнографічного збірника» (1901—1910) І. Франко опублікував понад 31000 прислів'їв. Це було найбільше досягнення фольклористичної науки у цьому жанрі.
Дослідження паремій розпочалося тільки в останній чверті 19 ст. Цікавим є виступ П. Чубинського, виголошений в 1873 р. на засіданні Південно-Західного відділу Російського географічного товариства «Поняття та уявлення південноруського народу про світила, висловлені в прислів'ях та приказках». Велике значення мають теоретичні розробки О. Потебні «Из лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка.» (Харків, 1914) та М. Сумцова «Опыт исторического изучения малорусских пословиц» (Харків, 1896). У кінці 19 ст. з'явилося пареміологічне дослідження В. Перетца «Из истории пословицы. Историко-литературные заметки и материалы с приложением сборника польских пословиц по рукописи 1726 года». У другій частині цієї розвідки автор аналізує приказки, вибрані із давньої української літератури. Значний внесок у дослідження жанру зробив І. Франко у теоретичних коментарях та передмовах до «Галицько-руських народних приповідок». Йому, зокрема, належить обґрунтування принципів класифікації.
Серед фольклористів 20 ст. вивченням паремій займались А. Баг-мет, П. Попов, М.О. Рибнікова, В. Адріанова-Перетц, Л. Скрипник, Д. Бондаренко та ін. Відомим дослідником малих жанрів в Україні був М.М. Пазяк. Цілісним дослідженням жанру є його монографія «Українські прислів'я та приказки», К., 1984; вступні статті до найповнішого тритомного академічного видання «Прислів'я та приказки» (К.: Наук, думка, 1989,1990,1991).