- •Мар'яна б. Лановик Зоряна б. Лановик
- •Від редактора
- •Розділ 1. Фольклор і фольклористика §1. Фактори впливу на розвиток фольклору та його етнічні особливості
- •§2. Фольклор та фольклористика
- •§3. Усна народна творчість і професійна художня література
- •§4. Періодизація фольклору
- •Періодизація фольклору доісторичної епохи
- •Періодизація фольклору історичної епохи
- •§5. Напрями та школи фольклористики
- •Література
- •Розділ 2. Основні світоглядні системи українського фольклору §6. Дохристиянські вірування давніх слов'ян
- •§7. Християнство і його вплив на розвиток української народної словесності
- •Література
- •Розділ 3. Магія і міфологія §8. Магія як найдавніший пласт народної творчості та її форми
- •Поетика жанрів магії
- •§8. Магія як найдавніший пласт народної творчості та її форми
- •Поетика жанрів магії
- •§9. Давня праслов'янська міфологія
- •Література
- •Розділ 4. Календарно-обрядова творчість
- •§10. Ритуально-міфологічна основа зимового циклу календарної обрядовості
- •§11. Жанри зимового циклу календарно-обрядової творчості
- •§12. Ритуально-міфологічна основа весняного циклу календарної обрядовості
- •§13. Жанри весняного циклу календарно-обрядової творчості
- •§14. Ритуально-міфологічна основа літнього циклу календарної обрядовості
- •§15. Жанри літнього циклу календарно-обрядової творчості
- •§16. Ритуально-міфологічна основа осіннього циклу календарної обрядовості
- •§17. Жанри осіннього циклу календарно-обрядової творчості
- •§18. Драматизовані календарно-обрядові дійства. Форми функціонування молодіжних громад
- •§19. Зв'язок жанрів календарно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 5. Родинно-обрядова творчість
- •§20. Весільна обрядовість, її виникнення та становлення
- •§21. Весілля як драма. Його основні етапи та народнопісенний супровід
- •Зв'язок весільного обряду з іншими жанрами
- •§22. Народна обрядовість, пов'язана з народженням дитини
- •§23. Похоронна обрядовість
- •§24. Голосіння та їх жанрові різновиди
- •Розвиток жанру голосіння, його різновиди
- •§25. Обряди, пов'язані з будівництвом дому та новосіллям
- •§26. Зв'язок жанрів родинно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 6. Героїчний епос
- •§27. Билини Походження і визначення жанру
- •Цикли билинного епосу
- •Аналіз циклів билинного епосу
- •Поетика билин
- •Історія збирання та дослідження билин
- •§28. Думи Історія походження жанру
- •Визначення та поетика жанру
- •Класифікація дум
- •Суспільно-побутові думи
- •Історія дослідження дум
- •Про кобзарів
- •§29. Історичні пісні. Пісні-хроніки
- •Жанрово-стильові ознаки історичних пісень
- •Класифікація історичних пісень
- •Поетика історичних пісень
- •Пісні-хроніки
- •Поетика пісень-хронік
- •Дослідження історичних пісень
- •§30. Зв'язок жанрів героїчного епосу з художньою літературою
- •Література
- •Розділ 7. Балади §31. Українські народні балади, їх тематично-стильові особливості і поетика
- •Класифікація балад
- •Тематичний аналіз основних сюжетів
- •§32. Дослідження жанру народної балади та його зв'язок з художньою літературою Народна балада і художня література
- •Дослідження жанру української народної балади
- •Література
- •Розділ 8. Ліричні пісні
- •§33. Родинно-побутові пісні
- •§34. Суспільно-побутові пісні
- •Козацькі пісні
- •Чумацькі пісні
- •Ремісницькі пісні
- •Солдатські та рекрутські пісні
- •Жовнірські пісні
- •Бурлацькі пісні
- •Наймитські пісні
- •Жебрацькі пісні
- •Заробітчанські та робітничі пісні
- •Емігрантські пісні
- •Тюремно-каторжанські пісні
- •Групи суспільно-побутової лірики 20 ст.
- •§35. Танкові пісні
- •§36. Пісні літературного походження
- •§37. Романси
- •Художньо-тематичні особливості жанру романсу
- •§38. Зв'язок жанрів пісенної лірики з художньою літературою та їх дослідження
- •Збирання та дослідження ліричних пісень
- •Література
- •Розділ 9. Казкова проза
- •§39. Художньо-стильові особливості казкового епосу
- •§40. Культово-анімістичні (міфологічні) казки. Звіриний епос
- •Казки про тварин
- •Кумулятивні казки
- •Архітектоніка кумулятивної казки
- •§41. Чарівні (героїчні) казки
- •Система прадавніх культів як основа виникнення чарівної казки
- •Сюжетно-композиційна будова чарівних казок
- •§42. Соціально-побутові казки, анекдоти та небилиці
- •Родинно-побутові казки
- •Суспільно-побутові казки
- •Анекдоти
- •Небилиці
- •Художні прийоми у соціально-побутових казках та анекдотах
- •Зв'язок соціально-побутових казок з іншими жанрами усної народної творчості
- •§43. Притчі
- •§44. Зв'язок народної казкової прози з художньою літературою, збирання та дослідження казкового епосу
- •Дослідження казкової прози
- •Література
- •Розділ 10. Історична проза
- •§45. Легенди Легенда як жанр народної словесності, її художня природа
- •Коротка характеристика тематичних груп легенд
- •Коротка характеристика тематичних груп легенд (продовження)
- •Легендарний ліро-епос. Старцівські пісні
- •§46. Перекази
- •§47. Народні оповідання. Бувальщини
- •Бувальщини
- •§48. Поетика жанрів неказкової прози, їх зв'язок з художньою літературою та дослідження
- •Дослідження жанрів народної неказкової прози
- •Література
- •Розділ 11. Пареміографія §49. Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народних паремій
- •Виникнення і розвиток жанру
- •Жанрові різновиди паремій
- •Класифікація паремій
- •§50. Поетика малих жанрів фольклору
- •Особливості композиції паремій
- •Художньо-виражальні засоби паремій
- •Риси версифікації паремій
- •§51. Історичний розвиток паремій, їх зв'язок з писемною літературою та дослідження
- •Збирання та дослідження прислів'їв та приказок
- •§52. Загадки
- •Класифікація загадок
- •Зв'язок загадок з іншими жанрами фольклору та з писемною літературою
- •Збирання та дослідження загадок
- •Література
- •Розділ 12. Дитячий фольклор
- •§53. Колискові пісні
- •Поетика жанру
- •Зв'язок колискових пісень з іншими жанрами фольклору
- •§54. Забавлянки
- •§55. Жанри, які перейшли в дитячий фольклор із загальної народної творчості
- •§56. Жанри, що виникли в дитячому середовищі. Дитяча пареміографія
- •Дитячий епос
- •Дитяча пареміографія
- •§57. Зв'язок дитячого фольклору з художньою літературою та його дослідження
- •Дослідження жанрів дитячого фольклору
- •Література
Класифікація паремій
Українська пареміографія досить широко вивчається у сучасній фольклористиці: видано десятки друкованих збірок, здійснено ряд теоретичних досліджень. Однак на сьогодні ще остаточно не розв'язане питання наукової класифікації прислів'їв і приказок. Це пов'язано з тим, що, незважаючи на стислість форми, паремії — явище багатоаспектне, їх вивчення ведеться під різними кутами зору. Важливими є проблеми дослідження їх внутрішнього змісту (пошуки джерел їх походження, еволюція форми і змісту, вивчення історичного підґрунтя, тематична характеристика, семантика, визначення жанрових різновидів та ін.). Не менш важливе питання форми (композиція прислів'їв, поетика). Мало вивчена й проблема варіантності приказок (їх розгалуження і зміна значення на різних територіях, утворення тематичних гнізд і т. п.), полісемантичності значень, міжнаціональних запозичень (етнічні, типологічні зіставлення) та ін.
З огляду на багатогранність фольклорного матеріалу та багато-аспектність дослідження постає нелегка проблема його впорядкування та класифікації. Традиційно у вітчизняній фольклористиці утвердилось кілька принципів класифікації паремій.
1. Алфавітний, найдавніший і бере початок від найперших збірок. Він для упорядкування матеріалу найпростіший, але його недолік в тому, що руйнується цілісність тематичних макро- і мікрополів; упорядник вимушений близькі за змістом тексти розміщати у різні частини книги (Наприклад, «Щоб тебе грім побив» і «Бодай тебе Перун тріснув»). Зараз цей принцип використовується переважно у лінгвістичних дослідженнях, при створенні словників фразеологізмів.
2. Тематичний, вперше застосований М. Номисом у книзі «Українські приказки, прислів'я і таке інше. Збірники О.В. Марковича і других. СПб., 1864». Всі прислів'я групуються за темами (напр., віра, війна, братство, сім'я, страх). Переваги тематичного групування в тому, що воно дає можливість скласти уявлення, як те чи інше явище життя знайшло своє відображення у цьому фольклорному жанрі. Недоліки такого підходу пов'язані з тим, що прислів'я групуються за якоюсь одною ознакою, хоча багатозначність ряду вимагає розгляд одного і того ж прислів'я в кількох тематичних аспектах. Крім того є паремії, які тематично не вписуються в жодну з визначених груп, і укладачі вимушені подавати їх окремо у розділі «Різні». Чим більше матеріалу систематизується, тим більше паремій, які можна помістити в кілька груп, як і тих, які виходять за тематичні рамки всіх груп. Це ускладнює користування книгою і вказує на недосконалість такої класифікації.
3. Опорно-гасловий (опорно-стрижневий), за яким упорядкована праця І. Франка «Галицько-руські народні приповідки» (Львів, 1901—1910). За цією системою формуються паремійні гнізда — усі варіанти одного стрижневого слова чи висловлювання. Наприклад:
За вовка промовка, а вовк іде;... а вовк і тут;... а вовк у хату; За вовка промовка, а то лис кобилу стис; На вовка промовка, а вовк спідтишка; Про вовка промовка, а чорт пана несе; Про вовка промовка, а ведмідь назустріч; Про вовка річ, а вовк навстріч та ін.
Така система класифікації науково обґрунтована і практично зручна, одержала підтримку сучасних пареміологів.
4. Історико-тематичний, характерний для більшості видань радянського часу, де поділ на теми здійснений не за суто історичним, а суспільно-ідеологічним принципом (наприклад, про панщину, атеїстичні і т. п.).
5. Структурний, на основі якого виникли спроби міжнародних класифікацій паремій — за відповідними моделями-формулами. Наприклад:
Прямі стверджувальні з формулою А=Б:
«Час — гроші», «Розум — скарб людини»;
Заперечні — А не= Б: «Одна ластівка не робить весни», «Гордість не прикрашає людини»;
Причинно-наслідкові — де є А, там і Б: «Де голка, там нитка»;
Подібності — яке А, таке й Б: «Яка хата, такий тин, який батько, такий син»; «Яка прядка, така й нитка».
Частина А впливає на все Б: «Паршива вівця все стадо псує»;
З одного А різні Б: «З одного дерева хрест і лопата» та ін.
Цей принцип виник у мовознавстві на основі синтаксичної побудови паремій. Окрім перелічених є й інші принципи класифікації, але вони не набули поширення.
У найсучаснішому найповнішому тритомному виданні «Прислів'я та приказки» (К.: Наук, думка, 1989, 1990, 1991), упорядкованому М. Пазяком, поєднуються опорно-стрижневий та тематичний принципи.