- •Розряди займенників
- •Лексичне значення[ред. • ред. Код]
- •Класифікація займенників за граматичними ознаками[ред. • ред. Код]
- •Синтаксична роль[ред. • ред. Код]
- •Розряди займенників[ред. • ред. Код]
- •Особові[ред. • ред. Код]
- •Особливості вживання[ред. • ред. Код] і особа[ред. • ред. Код]
- •Іі особа[ред. • ред. Код]
- •Ііі особа[ред. • ред. Код]
- •Зворотний[ред. • ред. Код]
- •Відмінювання[ред. • ред. Код]
- •Правопис[ред. • ред. Код]
- •Присвійні[ред. • ред. Код]
- •Вказівні[ред. • ред. Код]
- •Означальні[ред. • ред. Код]
- •Питальні та відносні[ред. • ред. Код]
- •Неозначені[ред. • ред. Код]
- •Заперечні[ред. • ред. Код]
Означальні[ред. • ред. Код]
Означальні займенники весь, всякий, кожний, інший, сам, самий за своїм значенням і граматичними ознаками співвідносні з прикметниками.
Займенник весь указує звичайно на цілість предмета або сукупність предметів, а займенники всякий і кожний, навпаки, виділяють окремі предмети в певній сукупності.
Займенник інший вказує на відмінність предмета від предметів, що перебувають в одній із ним сукупності. Отже, спільна роль цих означальних займенників — це позначення відношень між одиничністю й сукупністю.
Основний зміст займенника сам, самий, саме, самі (з наголосом на другому складі) — виділення самостійної ролі певного предмета. Він входить до складу багатьох слів (їх близько п'ятисот), утворених переважно від дієслівних основ, надаючи їм значення зворотності або незалежності дії:самозаспокоюватися, самоаналіз (це слово утворене не від іменника аналіз, а від дієслова аналізувати), самовираження, самоврядування, самозахист, самолюб, самочинний, самохіть. Займенник сам у стійких зворотах часто поєднується із зворотним займенником себе: бути самим собою, заглиблений у самого себе, самому собі не вірити, сам собі господар тощо.
Займенник самий (із постійним наголосом на першому складі) вказує на тотожність предметів, ознак (він самий, той самий, такий самий), на просторову або часову межу (до самого моря, із самого ранку). У сполученні з дієсловом, з прислівником, взагалі з обставиною він набуває прислівникового значення: саме приїхали, саме там, саме тоді, саме перед обідом, саме через те; там само, тоді само.
Питальні та відносні[ред. • ред. Код]
Питальні займенники : хто, що, який, котрий, скільки вживаються для вираження запитань про предмети, якість, кількість.
Неозначені[ред. • ред. Код]
Неозначені займенники хтось, щось, якийсь, чийсь у непрямих відмінках після приголосних м і х перед часткою (постфіксом) -сь можуть мати вставний голосний о: кимсь і кимось, чимсь і чимось, якимсь і якимось, якихсь і якихось, чиїмсь і чиїмось, чиїхсь і чиїхось.
Неозначені займенники вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку чи кількість (абихто, абищо, абиякий, дехто, дещо, деякий, дечий,декотрий, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, скільки-небудь, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-скільки, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь, скількись).
Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворюються.
З частками казна-, хтозна-, будь-, небудь- займенники пишуться через дефіс (казна-хто, хтозна-чий, будь-який, скільки-небудь), а з частками аби-,де-, -сь- разом (абиякий, дещо, хтось).
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі три слова пишуться окремо (будь для кого, аби з ким, хтозна в чому).
Неозначені займенники відмінюються так, як питальні займенники, від яких вони утворилися.
Заперечні[ред. • ред. Код]
Утворються так: Ні + відносні, тобто ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніко́трий, ніскільки.
Таблиці відмінювання:
Ніхто, ніщо, ніскільки
Відмінок | |||
Називний |
ніхто |
ніщо |
ніскільки |
Родовий |
нікого |
нічого |
ніскількох |
Давальний |
нікому |
нічому |
ніскільком |
Знахідний |
нікого |
ніщо |
ніскільки, ніскількох |
Орудний |
ніким |
нічим |
ніскількома |
Місцевий |
ні (на) кому |
ні (на) чому |
ні (на) скількох |
Ніякий
Відмінок |
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
Множина |
Називний |
ніякий |
ніяка |
ніяке |
ніякі |
Родовий |
ніякого |
ніякої |
ніякого |
ніяких |
Давальний |
ніякому |
ніякій |
ніякому |
ніяким |
Знахідний |
ніякий, ніякого |
ніяка, ніякої |
ніяке, ніякого |
Ніякі, ніяких |
Орудний |
ніяким |
ніякою |
ніяким |
ніякими |
Місцевий |
ні (на) якому |
ні (на) якій |
ні (на) якому |
ні (на) яких |
Нічий
Відмінок |
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
Множина |
Називний |
нічий |
нічия |
нічиє |
нічиї |
Родовий |
нічийого |
нічиєї |
нічийого |
нічиїх |
Давальний |
нічийому |
нічиїй |
нічийому |
нічиїмм |
Знахідний |
нічий, нічийого |
нічия, нічиєї |
нічиє, нічиого |
нічиї, нічиїх |
Орудний |
нічиїм |
нічиєю |
нічиїм |
нічиїми |
Місцевий |
ні (на) чийому |
ні (на) чиїй |
ні (на) чийому |
ні (на) чиїх |
Ніко́трий
Відмінок |
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
Множина |
Називний |
нікотрий |
нікотра |
нікотре |
нікотрі |
Родовий |
нікотрого |
нікотрої |
нікотрого |
нікотрих |
Давальний |
нікотрому |
нікотрій |
нікотрому |
нікотрим |
Знахідний |
нікотрий, нікотрого |
нікотра, нікотрої |
нікотре, нікотрого |
нікотрі, нікотрих |
Орудний |
нікотрим |
нікотрою |
нікотрим |
нікотрими |
Місцевий |
ні (на) котрому |
ні (на) котрій |
ні (на) котрому |
ні (на) котрих |
У непрямих відмінках префікс ні- відділяється прийменниками.
у будь-якому разі
в цьому році – цей рік
з цього погляду, з цієї точки зору
в якій мірі
деякий час
через деякий час - згодом
до тих пір –відтоді,відколи
до цього часу, до цих пір досі
дякую вас
з усих сил
з цього часу - відтепер
з якого часу
єдина думка
їх документи
кожного разу щоразу, щодня, щомиті...
краще всього
любою ціною- будь-якою ціною
менше всього
моє власне бажання
на той час
не знати неї
не по собі – ніяково, не зручно
ні в якому разі
ні за які блага
ніхто інший
перщ за все
поводити себе
представляти собою-є, являє собою
простіше всього
разом з тим
свій автопортрет
свій індивідуальний графік
тим не менш
у всіх віпадках