
- •1.Групи, підгрупи. Приклади. Найпростіші властивості груп.
- •2Кільця,підкільця.Прикла-ди.Найпростіші властивості кілець.
- •3.Критерії сумісності і визначеності си-ми лін. Р-нь.
- •4.Векторні простори над полем.Приклади.Лінійна залежність векторів. Базис і ранг с-ми векторів.
- •5. Прості і складені числа. Нескінчена множина всіх простих чисел. Основна теорема арифметики.
- •6. Подільність цілих чисел, ділення з остачею.
- •7. Найбільший спільний дільник двох чисел. Алгоритм Евкліда Найменше спільне кратне і його зв’язок з найбільшим спільним дільником.
- •8. Конгруентність цілих чисел.
- •9. Функція Ейлера та її властивості. Теорема про мультиплікативність функції Ейлера.
- •10. Конгруенції 1-го степеня з одним невідомим у кільці цілих чисел.
- •11. Многочлени над числовим полем. Найбільший спільний дільник двох многочленів. Алгоритм Евкліда.
- •12. Звідність многочленів над полем. Основна теорема подільності многочленів.
- •13. Многочлени над полем раціональних чисел. Цілі раціональні корені многочленів з цілими коефіцієнтами.
- •14. Многочлени над полем дійсних чисел.
- •15. Многочлени над полем комплексних чисел. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел
9. Функція Ейлера та її властивості. Теорема про мультиплікативність функції Ейлера.
Функція,
яка визначає кількість натуральних
чисел, що не перевищують даного і взаємно
прості з ним називається функцією
Ейлера. Позначають
Властивості.
1. Якщо
p
–
просте число, то
(p)=p-1.
Доведення випливає з означення функції
Ейлера.
2. Якщо
p
–
просте число, то
Д-ня.
Випишемо всі натуральні числа від 1 до
pα
та
розіб’ємо
їх на групи по p
чисел {1,2,3,…p},
{p+1,p+2,…2p} …{pα+p+1,…pα}.
Очевидно,
що всіх груп буде pα-1
()
Очевидно,
що в кожній групі всі числа, крім одного
(останнього) взаємно прості з pα.
Отже всіх чисел взаємно простих з pα
буде (p-1)pα-1
тобто
▲
3. Функція Ейлера мультиплікативна.
Д-ня. Для доведеня цього факту достатньо показати, що для довільних m,nє N і (m,n)=1 φ(mn)=φ(m)φ(n). Випишемо всі числа, які не перевищують mn та з’ясуємо, які з них взаємно прості з mn. Зрозуміло, що число взаємно просте з mn тоді і тільки тоді, коли воно взаємно просте з m і з n. Розташуємо числа від 1 до mn у таблицю, з’ясуємо скільки чисел взаємно простих з m міститься у таблиці
1 2 … r … m
m+1, m+2 … m+r … 2m
2m+1, 2m+2 … 2m+r … 3m
………………………………………….
(n-1)m+1, (n-1)m+2 … (n-1)m+r …mn
Для цього покажемо, що в кожному стовпчику всі числа або одночасно взаємно прості з m або не взаємно прості. Виберемо довільний r-тий стовпчик, всі числа цього стовпчика мають вигляд: km+r, 0≤k≤n-1. За властивістю НСД двох чисел (a=bq+r (a,b)=(b,r)) маємо (km+r,m)=(m,r). Отже НСД всіх чисел стовпчика з числом m той же самий, що і з числом r і визначається номером стовпчика (числом r). Таким чином кількість стовпчиків у яких всі числа взаємно прості з m буде стільки ж скільки взаємно простих чисел міститься у першому рядку, а їх буде φ(m). Покажемо, що всі числа у довільно вибраному стовпці при діленні на n дають різні остачі. Нехай це не так і якийсь стовпець має 2 числа, що дають однакові остачі при діленні на n. _ k1m+r=nq1+s
k2m+r=nq2+s
m(k1-k2)=n(q1-q2)
(0≤k1,k2…≤n-1, k1≠k2, 0≤ s ≤0)
Оскільки права частина ділиться на n і (m,n)=1 то (k1-k2)÷n. Проте |k1-k2|<n звідки k1-k2=0 і k1=k2, що суперечить припущенню. Отже всі числа в стовпці дають попарно різні остачі при при діленні на n: 0, 1, 2,… n-1. Отже серед чисел стовпця взаємно простих з n буде стільки ж, скільки є взаємно простих чисел від 1 до n, а їх φ(n). Таким чином у таблиці міститься φ(m) взаємно простих з m стовпчиків і в кожному стовпчику φ(n) чисел, які взаємно прості з n, отже всіх взаємно простих з mn чисел буде φ(m)φ(n). Звідки φ(mn)=φ(m)φ(n).▲
4. Якщо n=pα11pα22…pαkk то
φ(n)=n(1-)(1-
)…(1-
)
Д-ня. В силу мультиплікативності функції φ, φ(n)=φ(pα11pα22…pαkk ) = φ(pα11)φ(pα22)…φ(pαkk) за властивістю 2
φ(n)=
pα11
(1-)
pα22
(1-
)…
pαkk
(1-
)=n(1-
)(1-
)…(1-
)
▲
5. Формула
Гауса
Д-ня.
(1+
φ(p1)+φ(p12)+…
+φ(p1α1))(1+φ(p2)+…+φ(p2α2))…(1+ +φ(pk)+…+φ(pkαk))=(1+p1-1+p12-p1+… +p1α1-p1α1-1)(1-p2-1+…+p2α2-p2α2-1)… (1+pk-1+…+pkαk-pαk-1)=p1α1p2α2…pkαk=n
▲
6. При n > 2 φ(n) є числом парним.