
- •1.Групи, підгрупи. Приклади. Найпростіші властивості груп.
- •2Кільця,підкільця.Прикла-ди.Найпростіші властивості кілець.
- •3.Критерії сумісності і визначеності си-ми лін. Р-нь.
- •4.Векторні простори над полем.Приклади.Лінійна залежність векторів. Базис і ранг с-ми векторів.
- •5. Прості і складені числа. Нескінчена множина всіх простих чисел. Основна теорема арифметики.
- •6. Подільність цілих чисел, ділення з остачею.
- •7. Найбільший спільний дільник двох чисел. Алгоритм Евкліда Найменше спільне кратне і його зв’язок з найбільшим спільним дільником.
- •8. Конгруентність цілих чисел.
- •9. Функція Ейлера та її властивості. Теорема про мультиплікативність функції Ейлера.
- •10. Конгруенції 1-го степеня з одним невідомим у кільці цілих чисел.
- •11. Многочлени над числовим полем. Найбільший спільний дільник двох многочленів. Алгоритм Евкліда.
- •12. Звідність многочленів над полем. Основна теорема подільності многочленів.
- •13. Многочлени над полем раціональних чисел. Цілі раціональні корені многочленів з цілими коефіцієнтами.
- •14. Многочлени над полем дійсних чисел.
- •15. Многочлени над полем комплексних чисел. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел
8. Конгруентність цілих чисел.
Теорема Ейлера і Ферма.
Т-ма. Нехай a і b цілі числа, mєN тоді еквівалентні між собою 3 умови
1 a і b дають однакові остачі при діленні на m: a=mq1+r, b=mq2+r, 0≤ r ≤m
2 (a-b)÷mєZ
3 Числа a і b відрізняються на ціле число, що є кратним m: a=b+mq, qєZ
Д-ня Доведемо еквівалентність умов за схемою 1→2→3→1
1) покажемо, що з 1→2. За умовою a=mq1+r, b=mq2+r, віднімемо рівності: a-b=m(q1-q2). Оскільки m(q1-q2)÷m то (a-b)÷m, тобто виконується 2
2) покажемо, що2→3. Нехай
(a-b)÷m, за означенням подільності націло a-b=mq, qєZ, звідки a=b+mq, тобто виконується умова 3.
3) 3→1. Нехай виконується a=b+mq, qєZ, або це можна переписати a-b=mq Розділимо a і b на m з остачею:
_ a=mq1+r1 0≤ r1 r2 <m
b=mq2+r2
віднімемо почленно останні рівності
a-b = m(q1-q2)+(r1-r2) враховуючи рівність a-b=mq приходимо до висновку, що q1-q2 =0 , r1-r2 =0 і числа a і b дають однакові остачі при діленні на m. ▲
Таким чином, вказана теорема з різних сторін характеризує одну й ту ж саму властивість подільності чисел a і b на число m.
Означ.
Нехай
a
і
b
єZ,
mєN.
Числа a
і
b
називають конгруентними по модулю m,
якщо виконується хоча б одна із умов
1-3 вказаної теореми. Позначення:
З означення маємо, що
1.a=mq1+r
або
.
b
=mq2+r,
↔2.
(a-b)÷mєZ
3.a=b+mq, qєZ
Властивості конгруенції.
1(рефлексивність)
aa(modm)
дійсно
(a–a
)÷m
для будь-якого m
2.(транзитивність)
Для будь-яких a,
b, c
є Z,
якщо
ab(modm),
b
c(modm),
то
a
c(mod
m)
Дійсно,
з означення конгруенції випливає
a=b+mq,
b= c+mt, q,tєZ,
підставивши другу рівність в першу
маємо
a=c+mt+mq= c +m(t+q),
а отже за означенням ac(mod
m)
3.
(симетричність) Для будь-яких a
і
b
єZ
з того що ab(modm),
випливає,
що
b
a(modm)
Дійсно,
оскільки ab(modm),
то
(a-b)÷m,
звідки
-(b-a)÷m і
(b-a)÷m →
b
a(modm).
Оскільки виконуються ці три властивості, то відношення конгруентності є відношенням еквівалентності.
4. Кожне
число конгруентне зі своєю остачею при
діленні на m,
тобто якщо
a=mq+r,
0≤ r ≤m
то ar(modm).
Д-ня випливає з 3) означення конгруентності.
5. Якщо конгруенція має місце по модулю m , то вона має місце і по будь-якому модулю, що є дільником числа m.
З умови
маємо (a-b)÷m
, нехай d-
дільник m,
тоді (a-b)÷
d,
або ab(mod
d).
6. Якщо конгруенція має місце по кількох модулях, то вона має місце і по їх НСК.
Нехай a конгруентне b по модулям m1, m2,…mk, це означає, що різниця (a-b) ділиться на числа m1, m2,…mk, але тоді, вона повинна ділитися і на їх НСК з чого слідує властивість.
7. Дві конгруенції за одним і тим же модулем можна почленно додавати та віднімати.
Нехай
ab(modm),
c
d(modm),
це
означає, що (a-b)÷m,
(c-d)÷m,
тоді
(a-b)+(c-d)÷m,
з чого випливає a+c
b+d(modm),
аналогічно
(a-b)
- (c-d)÷m,
звідки
a-cb-d(modm)
8. До
будь-якої частини конгруенції можна
додавати або віднімати число кратне
модулю т.б. ab(modm)→
a
+mt
b(modm),
a
b+mt(modm).
З умови
випливає, що a=
b+mq, покладемо
q=t+q1
тоді
a=
b+m(t+q1)
або a=b+mt+mq1
→
ab+mt(modm).
9. До обох
частин конгруенції можна додати (відняти)
одне й те ж саме ціле число:
ab(modm)
→ a+c
b+c(modm)
На основі рефлективності конгруентності число с конгруентне само з собою за будь-яким модулем в тому числі і за m. Конгруенції за однаковим модулем можна почленно додавати з чого випливає властивість.
10 З
однієї частини конгруенції в іншу можна
перенести число взявши його з протилежним
знаком.
a+cb(modm)→a
b-c(modm)
Використавши
1 і 7 маємо a+cb(modm)
-b
-b(modm)
звідки a
b-c(modm).
11. Дві конгруенції з одним і тим же модулем можна почленно перемножити
За умовою a=b+mq, c= d+mt, q,tєZ перемноживши рівності дістанемо
ac=bd+m(dq+bt+mqt),
перепозначивши маємо ac=bd+mq'
або ac
bd(modm).
12. Обидві частини конгруенції можна підносити до одного і того ж натурального степеня
Доведення випливає є попередньої властивості: беремо n штук рівних конгруенцій і перемножуємо.
13. Обидві частини конгруенції можна помножити на одне й те ж саме ціле число.
Оскільки
a=b+mq
то aс=bс+mqс,
взявши qс=q'
одержимо acbс(modm).
14. Обидві частини конгруенції і модуль можна скоротити на їх спільний дільник.
Справді,
acbс(modmс)→
ac=bс+(mс)t→
a=b+mt→
a
b(modm).
15. Якщо одна частина конгруенції і модуль діляться на деяке число, то і інша частина конгруенції повинна ділитися на це число.
З означення конгруенції випливає: a=b+mq, qєZ або a - mq =b, оскільки a÷k, m÷k → a - mq÷k →b÷k
Т-ма
(Ейлера) Якщо
(a,m)=1,
то
Д-ня.
Виберемо будь-яку ЗСЛm
(зведену систему лишків)
{x1,
x2,
… xψ(m)}
За
властивістю система {аx1,
аx2,
… аxψ(m)},
де (а,m)=1
також утворює ЗСЛm.
Очевидно, що при відповідній пере
нумерації ax1~xi1,,
ax2~xi2,
… аxψ(m)~
xψ(m).
Одержимо, що відповідні елементи
визначають один і той же клас лишків по
модулюm
тобто aх1хі1(modm),
ах2хі2(modm),
……………………….
aхψ(m)хіψ(m)(modm).
Перемноживши
вказані конгруенції маємо:
aψ(m)
х1х2…хψ(m)
хі1хі2…хіψ(m)(modm).
Оскільки х1х2…хψ(m)=хі1хі2…хіψ(m)
і кожне з чисел хк
взаємно
просте
з
модулем, то скоротивши останню конгруенцію
на вказаний добуток одержимо
▲
Як наслідок з теореми Ейлера одержимо малу теорему Ферма
Т-ма
Якщо
p-
просте число, і (a,p)=1,
то
.
Д-ня.
Покладемо в теоремі Ейлера m=p,
тоді
(a,p)=1
тоді і тільки тоді коли a÷p.
Враховуючи, що φ(p)=p-1,та
підставляючи цей вираз в теорему Ейлера
будемо мати
▲
Наслідок Якщо аєZ, p – просте число, то (ap - a)÷p.
Д-ня.1)
Якщо (a,p)=1,
то за малою теоремою Ферма
помноживши обидві частини на а будемо
мати:
звідки
(ap
- a)÷p.
2)Нехай (a,p)≠1 →a÷p →(ap - a)÷p.