Основи охорони праці

газо-, паро-, пилоповітряної суміші в замкненій ємкості від часу. Швидкість наростання тиску використовується при розрахунках запобіжних пристроїв і в системах вибухоподавлення.

14.3. Попередження пожеж і пожежний захист

Головними причинами виникнення пожеж на підприємствах є:

-недбале поводження з відкритим вогнем , при електро-, газозварювальних роботах, при роботі з паяльними лампами та іншими джерелами відкритого вогню;

-несправність опалювальних систем, підігрівання масла, відстійників і порушення правил їх експлуатації;

-несправність перевантаження або неправильний монтаж електроустановок і мереж, що призводить до підвищеного нагрівання або короткого замикання, іскріння;

-несправність обладнання, порушення технології заправляння автотракторного транспорту, вибух горючих сумішей в повітрі при терті, ударах;

-самозагоряння горючих речовин при неправильному зберіганні або через незнання їхньої пожежної небезпеки;

-розряди статичної і атмосферної електрики у разі неправильного виконання заземлень і блискавковідводів;

-куріння в пожежонебезпечних зонах.

Пожежна безпека визначається ГОСТ12.1.004-91. ССБТ „Пожарная безопасность. Общие требования”.

Пожежна безпека – це стан об'єкта, при якому із встановленою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі і впливу на людей небезпечних чинників пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

При виникненні пожежі в будь-якому місці виробничої будівлі, споруди або територій підприємства повинна забезпечуватися безпека людей.

При виникненні пожежі на людей можуть впливати небезпечні чинники:

-відкритий вогонь та іскри;

-підвищена температура повітря, предметів, обладнання;

-токсичні продукти горіння, дим;

-знижена концентрація кисню;

-обвалення і пошкодження будівель, споруд, установок;

-вибух.

214

Частина ІІІ. Основи техніки безпеки. Пожежна безпека

Пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі і пожежного захисту.

Запобігання пожежі. Запобігання пожежі – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на виключення можливості виникнення пожежі.

Організаційні і технічні заходи щодо запобігання пожежі реалізуються ще на стадії проектування окремих об'єктів підприємств. При цьому заздалегідь вивчаються особливості технологічних процесів і об'єктів, можливі причини і джерела виникнення пожежі. Запобіганню пожежі великою мірою сприяє правильне планування, розміщення основних об’єктів з урахуванням рельєфу місцевості, дотримання протипожежних розривів між будівлями відповідно до вимог генерального плану.

Попередження пожежі на підприємствах досягається:

-запобіганням утворенню горючого середовища;

-запобіганням виникненню в горючому середовищі або появи в ньому джерел запалювання.

Запобігання утворення горючего середовища повинно досяга-

тися:

-максимально можливим застосуванням негорючих і важкогорючих речовин і матеріалів;

-обмеженням маси і об’єму горючих речовин, матеріалів та найбільш безпечним способом їх розміщення;

-ізолюванням горючого середовища;

-підтримуванням концентрації горючих газів, пари, суспензій і окислювача в суміші за межею їх спалаху;

-достатньої концентрації флегматизатора в повітрі захищуваного об’єкту;

-підтримуванням його температури і тиску, за якими розповсюдження полум’я неможливе;

-максимальною механізацією і автоматизацією технологічних процесів, пов’язаних з вживанням горючих речовин;

-встановленням пожежонебезпечного обладнання, по можливості, в ізольованих приміщеннях чи на відкритих площадках;

-застосуванням для горючих речовин герметичного обладнання і тари;

-застосуванням пристроїв захисту виробничого обладнання з горючими речовинами від ушкоджень і аварій, встановленням відключаючих, відсікаючих та інших пристроїв;

-застосуванням ізольованих відсіків, камер, кабін.

215

Основи охорони праці

Попередження утворення в горючому середовищю джерел запалювання повинно досягатися:

-застосуванням машин, механізмів, обладнання, пристроїв, під час експлуатації яких не утворюються джерела запалювання;

-застосуванням електрообладнання, що відповідає класу пожежовибухонебезпеки приміщення або зовнішньої установки, групі і категорії вибухонебезпечної суміші;

-застосуванням в конструкції швидкодіючих засобів захисного відключення можливих джерел запалювання;

-застосуванням технологічного процесу і обладнання, що відповідає вимогам електростатичної іскробезпеки;

-пристроєм блискавкозахисту будівель, споруд і обладнання. Будівлі та споруди складів паливно-мастильних матеріалів захищають від прямих ударів блискавки, електростатичної та електромагнітної індукції та заносу потенціалів;

-підтримкою температури горючого середовища нижче максимально допустимої, тобто до температури запалення горючої суміші. Наприклад, для підтримання температури горючої суміші нижче за температуру запалення резервуар, що знаходиться поруч з палаючим резервуаром, охолоджують водою;

-підтримкою тиску в горючому середовищі нижчого за максимально припустимий за горючістю;

-зменшенням визначального розміру горючої суміші середовища нижче максимально припустимого за горючістю. Температура самозаймання горючої суміші залежить від форми останньої. Зменшуючи визначальний розмір горючої суміші у фланцевих з'єднаннях трубопроводів, світильниках, електродвигунах, запобігаємо небезпеці виникнення пожежі і навіть вибуху;

-регламентацією виконання, застосування і режиму експлуатації машин,механізмівтаіншогообладнання,матеріалівівиробів,щоможуть бути джерелом запалювання горючого середовища. При експлуатації машин і механізмів в процесах прийому, зберігання і відпускання паливно-мастильних матеріалів не допускаються співудари окремих

вузлів машин, внаслідок яких можуть висікатися іскри.

Всі автомобілі з бензиновими і дизельними двигунами обладнуються іскрогасильними пристроями, справність яких контролюється щодня при виїзді з гаража;

-застосуванням енергоустаткування, що відповідає класу пожежовибухонебезпеки приміщення або зовнішньої установки, групі

216

Частина ІІІ. Основи техніки безпеки. Пожежна безпека

і категорії вибухонебезпечної суміші. Ця вимога забезпечується шляхом правильного вибору енергоустаткування, комутаційної електроапаратури у відповідному пожежовибухобезпечному виконанні та її режимів експлуатації в насосних станціях;

-застосуванням технологічного процесу і обладнання, що відповідає вимогам електростатичної іскробезпеки. Технологічні процеси з перекачки, зберігання і відпускання ПММ передбачають з'єднання всіх без винятку металевих частин обладнання в єдиний електричний ланцюг з подальшим підключенням його до заземлювального контура або заземлювача на стоянці літаків;

-регламентацією максимально допустимої температури нагрівання поверхонь обладнання і матеріалів, що можуть увійти в контакт з горючим середовищем. Режими роботи насосів, перекачувальних паливно-мастильних матеріалів не повинні спричиняти підвищене нагрівання їх поверхонь;

-регламентацією максимально допустимої енергії іскрового розряду в горючому середовищі. Знижувати енергію іскрового розряду можна, зменшуючи напруження між частинами обладнання, при якому відбувається іскровий розряд в горючому середовищі;

-регламентацією максимально допустимої температури нагрівання горючих речовин, матеріалів і конструкцій;

-застосуванням інструмента, що не іскрить під час роботи з легкозаймистими речовинами. Слід застосовувати інструмент і пристосування, що не висікають іскри під час ударів і падіння;

-ліквідацією умов для хімічного самозагоряння речовин і матеріалів. До самозапалювальних речовин в технологічних процесах належать пірофорні речовини, що розігріваються при окисленні киснем повітря до 600 °С;

-усуненням контакту з повітрям пірофорних речовин.

14.3.1. Пожежний захист

Система пожежного захисту – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання дії на людей небезпечних чинників пожежі і обмеження матеріальних збитків від неї.

Пожежний захист на підприємствах забезпечується рядом заходів:

-застосуванням, по можливості, негорючих і важкогорючих речовин і матеріалів замість пожежо-небезпечних;

-обмеженням числа горючих речовин та їх раціональним розміщенням на території підприємства;

217

Основи охорони праці

-ізоляцією горючого середовища. Це забезпечується одним або декількома з таких засобів: максимальною механізацією і автоматизацією процесів зливу палива, перекачування, фільтрації, наповнення паливозаправників; установкою пожежонебезпечного обладнання в ізольованих приміщеннях (насосне обладнання) або на відкритих майданчиках; застосуванням пристроїв захисту виробничого обладнання з пожежонебезпечними речовинами від пошкоджень і аварій. На підприємствах захист обладнання проводиться облаштуванням огорож і прокладкою трубопроводів способами, що виключають можливість їхнього ушкодження в процесі експлуатації. З цією ж метою території підприємств обладнують знаками безпеки;

-запобіганням поширенню пожежі, яке забезпечується: облаштуванням протипожежних розривів, захисних санітарних зон, протипожежних стін і дверей з встановленою у БНіП вогнестійкістю; облаштуванням аварійного відключення і перемикання апаратів і комунікацій, наприклад, автоматичне відключення насосів при досягненні граничних рівнів палива, автоматичне припинення наповнення паливозаправників; застосуванням засобів, що запобігають або обмежують розлив і розтікання рідин при пожежі;

-застосуванням засобів пожежогасіння, що обмежують розміри пожежі і забезпечують її гасіння. З цією метою необхідно, насамперед, визначити: допустимі і недопустимі для гасіння пожежі види засобів пожежогасіння; кількість, форму, розміщення

івміст первинних засобів пожежогасіння – вогнегасники, азбестові і грубошерстні полотна, ящики з піском, бочки з водою; джерела і засоби подачі води для пожежогасіння; швидкість нарощування подачі засобів пожежогасіння на місце горіння за допомогою систем пожежогасіння; види, кількість, швидкість

іпродуктивність установок, що подають повітряно-механічну піну до місця пожежі; місця для розміщення стаціонарних установок пожежогасіння і генераторів високократної піни, тимчасових трубопроводів для подачі розчинів та інших засобів гасіння пожежі; порядок профілактичного огляду і поточного ремонту стаціонарних і пересувних установок пожежогасіння;

-застосуванням конструкцій об'єктів з регламентованими межами вогнестійкості і горючості. Межі вогнестійкості конструкцій вибирають так, щоб вони не втрачали свої несучі і захищаючі

218

Частина ІІІ. Основи техніки безпеки. Пожежна безпека

функції до повної евакуації людей або на весь час перебування їх в місцях колективного захисту. Визначають вогнестійкість конструкцій, не враховуючи гасильної дії засобів пожежогасіння в процесі пожежі;

-евакуацією людей. Вона повинна завершуватися до появи граничнодопустимих рівнів небезпечних чинників пожежі, що встановлюються санітарними нормами і стандартами. З цією метою встановлюють розміри, кількість і відповідне конструктивне виконання виходів, сходових маршів, евакуаційних шляхів і забезпечують безперешкодне просування людей по цих шляхах;

-застосуванням засобів колективного та індивідуального захисту людей. Вони забезпечують безпеку людей протягом всього часу дії небезпечних і шкідливих чинників пожежі. Колективний та індивідуальний захист здійснюється в тих випадках, коли евакуація людей ускладнена або є недоцільною. Засоби індивідуального захисту застосовуються бійцями пожежних команд;

-протидимним захистом, який виключає можливість задимлення сховищ колективного захисту людей і шляхів евакуації їх протягом всього часу евакуації;

-застосуванням засобів пожежної сигналізації і засобів сповіщення про пожежу.

14.3.2. Пожежна безпека будівель і споруд

Вогнестійкість будівель і споруд визначається межею вогнестійкості та групою займистості окремих елементів.

Межа вогнестійкості – час (в годинах або хвилинах) від початку вогневого стандартного випробування зразків до виникнення одного з граничних станів елементів і конструкцій.

На підприємстві будівлі і споруди поділяються на п'ять ступенів вогнестійкості, які встановлюються залежно від межі вогнестійкості окремих частин будівлі або споруди і груп займистості матеріалів.

Вогнестійкість (ступінь) всієї будівлі значно знижуються, якщо межа вогнестійкості однієї з основних елементів будівлі є невеликою. Ступінь вогнестійкості металевих опор можна збільшувати, захищаючи (облицьовуючи) їх негорючими матеріалами (цеглою, бетоном, гіпсовими матеріалами, штукатуркою). Необхідна ступінь вогнестійкості всієї будівлі або окремих її частин, розділених протипожежними стінами, встановлюється з урахуванням найбільш пожежонебезпечного об'єкта (приміщення).

219

Основи охорони праці

Згідно з вимогами діючих стандартів будівлі і споруди, що зводяться на території хімічних підприємств, склади нафти і нафтопродуктів, повинні бути не нижчими за II ступіню вогнестійкості.

Протипожежні перешкоди передбачаються під час проектування і зведення будівель і споруд. Вони перешкоджають поширенню вогню, захищають суміжні конструкції від дії теплових променів полум'я і передачі тепла до других частин будівлі в результаті теплопровідності. До таких перешкод належать: протипожежні стіни і всілякі негорючі стіни і перекриття, а також протипожежні двері, розриви між резервуарами і будівлями.

Протипожежна стіна повинна перетинати у вертикальній площині всі горючі і важкогорючі елементи будівлі, перекриття, ліхтарі і виступати над горючою покрівлею не менш ніж на 0,6 м, а над важкогорючими покрівлями не менше, ніж на 0,3 м (рис.14.2).

Відповідно до вимог технологічного процесу протипожежні стіни тільки в крайньому випадку прорізаються вентиляційними каналами, отворами. При перетині протипожежних перешкод різними комунікаціями зазори між перешкодами і комунікаціями повинні закладатися наглухо будівельним розчином.

В протипожежних стінах отвори, які розділяють вибухонебезпечні приміщення, герметизуються за допомогою сальникових пристроїв. Протипожежні стіни – один з найнадійніших видів протипожежних перешкод, особливо, коли вони глухі, без отворів.

Протипожежні двері розміщені у внутрішніх протипожежних стінах, повинні мати межу вогнестійкості не меншу 1 год. Найпростіша конструкція протипожежних дверей – дерев'яні полотнища товщиною 30-40 мм, обшиті покрівельним залізом по азбестовому листу товщиною 5-7 мм. Протипожежні двері роблять такими, щоб вони закривалися самостійно (рис.14.3). При виникненні пожежі легкоплавкий замок 1, той, що утримує вантаж 4, руйнується, і двері 3 під дією ваги вантажу і тросу 2 автоматично закриваються.

Наприклад, сполучення між приміщенням насосної станції і вузлом засувок на підприємстві здійснюється через дверний отвір, в якому повинні бути протипожежні двері, що закриваються самостійно, з межею вогнестійкості 0,75 г. Двері повинні бути в дверних отворах, в протипожежних стінах між розливними, розфасовочними, роздавальними, насосними та іншими приміщеннями складу нафти і нафтопродуктів, об’єднаними в будівлі для зберігання нафтопродуктів в тарі.

220