- •ВСТУП
- •ЧАСТИНА І. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
- •Розділ 1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •1.1. Визначення охорони праці
- •1.2. Основні положення законодавства про охорону праці
- •1.3. Державне управління охороною праці
- •1.4. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •1.6. Основні завдання СУОП та напрямки створення безпечних умов праці на підприємстві
- •1.6.1. Навчання робітників безпечним засобам праці і пропаганда охорони праці
- •1.6.2. Забезпечення безпеки виробничого обладнання
- •1.6.3. Забезпечення безпеки технологічних процесів
- •1.6.4. Забезпечення безпечного стану будівель і споруд
- •1.6.5. Створення нешкідливих і здорових санітарно-гігієнічних умов праці
- •1.6.6. Забезпечення працівників спецодягом, засобами індивідуального і колективного захисту
- •1.6.7. Забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працюючих
- •1.6.8. Організація лікувально-профілактичного обслуговування працівників
- •1.6.9. Створення здорових санітарно-побутових умов для працівників
- •1.6.10. Професійний відбір робітників по окремих професіях
- •1.7. Організація охорони праці на підприємстві
- •1.7.2. Служба охорони праці на підприємстві
- •1.7.3. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності
- •1.7.4. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •2.1. Розслідування нещасних випадків
- •2.2. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •2.3. Розслідування професійних захворювань на виробництві
- •2.4. Розслідування аварій на виробництві
- •2.5. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •2.5.1. Органи державного нагляду за охороною праці
- •2.5.2. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •2.6. Аналіз, причини нещасних випадків та методи вивчення травматизму
- •ЧАСТИНА ІІ. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЕНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
- •Розділ 3. Повітря робочої зони
- •3.1 Виробнича санітарія та її завдання
- •3.2. Метеорологічні умови
- •3.3. Нормування та загальні заходи і засоби параметрів мікроклімату
- •3.4. Шкідливі речовини та їхній вплив на організм людини
- •3.5. Кількісні методи визначення вмісту шкідливих речовин та заходи попередження професійних захворювань
- •3.6. Вентиляція і кондиціонування повітря у виробничих приміщеннях
- •Розділ 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Вплив світла на організм людини
- •4.2. Види освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Нормування виробничої освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Питання для само контролю
- •Розділ 5. Електромагнітні високочастотні (ВЧ) і надвисокочастотні (НВЧ) випромінювання
- •5.1. Вплив електромагнітних випромінювань на людину
- •5.2. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •5.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •5.4. Розрахунок екрана
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 6. Лазерні випромінювання
- •6.1. Випромінювання оптичного діапазону
- •6.2. Вплив лазерних випромінювань на людину
- •6.3. Нормування лазерних випромінювань
- •6.4. Захист від впливу лазерних випромінювань
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 7. Іонізуючі випромінювання
- •7.1. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування іонізуючого опромінення
- •7.3. Захист від джерел іонізуючого випромінювання
- •7.4. Рентгенівське випромінювання
- •Питання для самоконтролю
- •8.1. Терміни і визначення шуму
- •8.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 9. Санітарно-гігієнічні вимоги до територій, виробничих і допоміжних приміщень, споруд
- •9.1. Класи санітарно-захисних зон шкідливих підприємств
- •Питання для самоконтролю
- •ЧАСТИНА ІІІ. ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
- •10.1. Державна реєстрація і технічний огляд вантажопідіймальних машин, механізмів та кранів
- •10.2. Безпека праці під час експлуатації систем що працюють під тиском
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 11. Блискавкозахист
- •11.1. Небезпека дії грозових розрядів
- •11.2. Захист будинків і споруд від дії блискавки
- •11.3. Розрахунок висоти блискавковідводу
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 12. Ураження електричним струмом
- •12.1. Причини і види ураження електричним струмом. Терміни та визначення електробезпеки
- •12.2. Дія електричного струму при дотику людини до струмопровідних частин в різних мережах
- •12.4. Три класи приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •12.5. Заходи захисту від ураження електричним струмом
- •12.6. Захисне заземлення електроустановок
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 13. Захист від статичної електрики
- •13.1. Електризація твердих поверхонь, рідин, газів і пари
- •13.2. Небезпечні прояви статичної електризації
- •13.3. Способи і засоби захисту від статичної електрики
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 14. Поняття і визначення пожежної безпеки
- •14.1. Організація пожежної охорони
- •14.2. Показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •14.3. Попередження пожеж і пожежний захист
- •14.4. Вибухопопередження і вибухозахист
- •14.6. Евакуація людей із зони пожежі
- •14.7. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 15. Гасіння пожеж
- •15.1. Гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •15.2. Пожежі в резервуарах
- •15.3. Установки гасіння пожеж на складах ПММ
- •15.4. Організація гасіння пожеж на складах ПММ
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •ДОДАТКИ
ЧАСТИНА ІІ. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЕНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
Розділ 3. Повітря робочої зони
3.1Виробнича санітарія та її завдання
Увиробничому оточенні на людину діють шкідливі виробничі фактори навколишнього середовища, які при визначених умовах можуть призвести до захворювання або зниження працездатності працюючого. Організм людини реагує на найрізноманітніші подразнювальні фактори умов праці, несприятливі умови розрізнення знарядь праці, відчуває несприятливий вплив на органи слуху, нюху, дихання, сприймання.
Виробнича санітарія – система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівника.
До шкідливих виробничих факторів відносяться:
-підвищені запорошеність й загазованість повітря;
-підвищена чи занижена температура поверхонь техніки, обладнання й матеріалів;
-підвищена чи занижена температура, вологість і рухомість повітря;
-підвищений рівень шуму, вібрації, ультрата інфразвука;
-підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;
-підвищений рівень статичної електрики;
-гострі кромки, задирки й шорсткість на поверхнях обладнання й інструментів;
-відсутність чи нестача природного світла;
-недостатня освітленість робочої зони;
-знижена контрастність об'єктів в порівнянні з фоном;
-пряма блискість (прожекторне освітлення територій виробництв, світло фар автотранспорту) і відбита блискість (від розлитої води й інших рідин на поверхні територій виробництв);
-підвищена пульсація світлового потоку;
-підвищений рівень ультрафіолетової й інфрачервоної радіації;
49
Основи охорони праці
-хімічні речовини (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію людини);
-хімічні речовини, що проникають в організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки;
-патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;
-перевантаження (статичні й динамічні) і нервово-психічні (емоційні, розумові перевантаження, перенапруга аналізаторів, монотонність праці).
Завданнями виробничої санітарії є:
-усунення із виробничої сфери шкідливих виробничих факторів, що несприятливо впливають на здоров’я працюючих;
-розробка заходів щодо санітарно-технічної охорони праці, гігієни і здорового режиму праці і відпочинку працюючих;
-проведення лікувально-профілактичних заходів для попередження професійних захворювань;
-розробка нових і удосконалення засобів колективного індивідуального захисту, які зменшують вплив шкідливих виробничих факторів на людину;
-розробка нормативно-технічної документації, у якій встановлюються вимоги виробничої санітарії, спрямованої на поліпшення умов праці працюючих.
-Рішення цих завдань забезпечує створення здорових і безпечних умов праці, поліпшення і збереження загального рівня здоров’я працюючих.
3.2. Метеорологічні умови
Мікроклімат виробничих приміщень і його стан у робочій зоні – головні фактори, що обумовлюють умови праці. Основні параметри метеорологічних умов – це різні поєднання температури, вологості й швидкості руху повітря, які впливають на теплообмін і загальний стан організму людини.
Температура повітря в процесі виробництва залежить від кількості тепловиділення джерелами тепла, об'єму приміщень, повітрообміну (природного чи штучного), інтенсивності тепловіддачі через зовнішні стіни й огородження. Регулюючи тепловіддачу, можна підтримувати необхідну температуру повітря в приміщенні.
50
Частина ІІ. Основи фізіології, гігіени праці та виробничої санітарії
Відносна вологість у виробничих приміщеннях залежить від кількості води, що випаровується в приміщенні, метеорологічних умов поза приміщеннями. Відносна вологість може регулюватися шляхом вентиляції й кондиціонування повітря.
Швидкість руху повітря регулюється природною й штучною вентиляцією.
Метеорологічні умови виробничих приміщень впливають на біологічні процеси людини і тому є важливими факторами, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці. Вплив несприятливих метеорологічних умов на людину веде до погіршення її самопочуття, зниження продуктивності праці й підвищення сприйнятливості до захворювання. Такі порушення можуть привести до теплового удару, який супроводжується втратою свідомості, блювотою, судомами.
В організмі людини протікають окисні реакції, пов'язані з утворенням тепла, і разом з тим безупинно відбувається процес теплообміну між організмом і зовнішнім середовищем. Теплопродукція (енергія) організму людини залежить від ступеня фізичної напруги: у спокої – 75, при легкій роботі – 125, середній – 200, важкій – 250400 Вт.
Терморегуляція – це сукупність процесів, що протікають в організмі людини й обумовлюють теплообмін між організмом і зовнішнім середовищем, в результаті чого температура тіла підтримується на рівні 36,5-37 °С. Граничні можливості терморегуляції невеликі. При підвищені температури до 43 °С і при зниженні до 25-27 °С настає смерть людини. Метеорологічні умови у виробничих приміщеннях підсилюють або послаблюють процеси віддачі тепла організмом людини в навколишнє середовище.
При фізичній терморегуляції коли температура повітря близько 20°С, організм людини віддає тепло в навколишнє середовище: за рахунок конвекції – до 30 %, випромінювання – до 45 %, випаровування з поверхні шкіри поту, що виділяється, до 20 %, нагріву вдихуваного повітря і споживаної їжі – до 5 %. При більш низькій температурі повітря порівняно з температурою поверхні тіла людини, тепло віддається, головним чином, шляхом конвекції й випромінювання. Коли температура повітря підвищується, то тепловіддача за рахунок конвекції, випромінювання й нагрівання вдихуваного повітря знижується, а при температурі повітря, що відповідає температурі тіла людини, вона практично відсутня. Тоді тепловіддача,
51
Основи охорони праці
завдяки здатності організму до терморегуляції, відбувається тільки за рахунок витрати тепла на випаровування і досягає 100 % усієї тепловіддачі.
Поки потовиділення не перевищує (3...4)×10–2 г/с, доти видача тепла на випаровування поту перешкоджає підвищенню температури тіла людини. Якщо в подальшому збільшується температура повітря, температура тіла людини починає теж підвищуватися, оскільки при визначеній відносній вологості з поверхні тіла людини може випаровуватися лише певна кількість поту. Коли при рясному потовиділенні (важка фізична праця), піт не встигає випаровуватися й стікає по шкірі, несучи з організму з потом (водою) до 50 г солей (в основному, кухонної) за добу замість 10 г за нормальних умов. Втрата води за несприятливих метеорологічних умов може досягати 5·10–3 м3 (5 л) за зміну (7 год.). Зменшення в організмі (крові) води викликає згущення крові. Це призводить до порушення роботи серцево-судинної системи й кровообігу, виникнення судом, утрати свідомості і теплового удару. Пиття в таких випадках тільки підсилює потовиділення, тому що кров, збіднена сіллю, не здатна утримувати воду.
Водно-сольовий обмін при його порушенні у людини може викликати захворювання нирок, шлунково-кишкові захворювання, порушення нервової діяльності. Для заповнення втрат води і солі при потовиділенні і для профілактики теплового удару за умов високих температур рекомендується забезпечувати робітників питною водою зі змістом кухонної солі до 0,5 %.
Якщо низька температура повітря, терморегуляція організму виявляється в тому, що кровоносні судини шкіри звужуються, швидкість руху крові через шкіру сповільнюється і, отже, тепловіддача шляхом конвекції знижується.
Коли відносна вологість повітря висока (при високих температурах у виробничому приміщенні), вона не тільки перешкоджає випаровуванню поту, але й є несприятливим чинником і при низьких температурах. При температурі 0°С й високій вологості спостерігається збільшення тепловіддачі організмом шляхом випромінювання завдяки крапелькам води, що містяться в повітрі у великій кількості, і являють собою величезну холодну поверхню. При поєднанні таких метеорологічних умов можливе обмороження кінцівок і обличчя навіть при температурах вище нуля.
52
Частина ІІ. Основи фізіології, гігіени праці та виробничої санітарії
Більша швидкість переміщування повітря підсилює віддачу тепла шляхом конвекції й випаровування. У цьому випадку швидкість випаровування з поверхні тіла людини зростає, зумовлюючи охолодження організму. Якщо ж температура повітря вище температури тіла людини, що переміщується, повітря буде за рахунок конвекції нагрівати тіло людини. При низькій температурі повітря, що рухається, можливо ще більше охолодження тіла аж до обмороження й виникнення простудних захворювань.
Віддача тепла організмом людини шляхом конвекції залежить від температури повітря й швидкості його руху. Якщо температура зростає, а швидкість зменшується, то зменшується і тепловіддача.
Віддача тепла шляхом випромінюванням в навколишнє середовище залежить від температури поверхні огороджень (стін, верстатів, екранів та інш.), що сприймають це тепло, і не залежить від температури повітря.
Віддача тепла випаровуванням поту залежить від відносної вологості й швидкості руху повітря. Таким чином, тепловий баланс тіла людини, а, отже, і її самопочуття залежать: від температури повітря приміщення, відносної вологості, швидкості руху повітря поблизу людини, температури стін і огороджень, а також характеру роботи (легка, середньої важкості, важка).
Кількість повітря, що подається або видаляється з приміщення, при відомій кратності визначається:
Q = nV,
де: Q – кількість повітря, м3/год; n – кратність обміну повітря; V – об’єм приміщення, м3.
Кількість повітря, яка необхідна для зниження концентрації шкідливих речовин у приміщенні до гранично допустимої концентрації:
,
де: U – маса шкідливої речовини, що надходить в повітря виробничого приміщення за одну годину, кг/год; mгдкп – маса речовини
53