3.Причини різкого погіршення екологічної ситуації на нашій планеті.

Екологічна ситуація - це просторово-часове поєднання різних, в тому числі позитивних і негативних з точки зору проживання і стану людини умов і чинників, що створюють певну екологічну обстановку на території різного ступеня благополуччя або неблагополуччя.[11]

Під екологічною обстановкою розуміється конкретний стан навколишнього середовища людини, обумовлене взаємодією природи і господарської діяльності людини

За критерієм гостроти екологічних ситуацій, виділяються наступні їх рівні:

• задовільна ситуація: через відсутність прямого або непрямого антропогенного впливу всі показники властивостей ландшафтів не змінюються;

• конфліктна ситуація має місце в тому випадку, коли спостерігаються незначні в просторі і в часі зміни в ландшафтах, в тому числі в середу-й ресурсовоспроізводящіх властивостях, що веде до порівняно невеликої перебудові структури ландшафтів і відновленню в результаті процесів саморегуляції природного комплексу або проведення нескладних природоохоронних заходів;

• напружена ситуація характеризується негативними змінами в окремих компонентах ландшафтів, що веде до порушення або деградації окремих природних ресурсів і, в ряді випадків, до погіршення умов проживання населення; при дотриманні природоохоронних заходів напруженість екологічної ситуації, як правило, спадає;

• критична ситуація визначається по значним і слабокомпенсіруемим змін ландшафтів; відбувається швидке наростання загрози виснаження або втрати природних ресурсів (в тому числі генофонду), унікальних природних об'єктів, спостерігається стійке зростання числа захворювань через різке погіршення умов проживання;

• кризова ситуація наближається до катастрофічної, у ландшафтах виникають дуже значні і практично слабо компенсовані зміни, відбувається повне виснаження природних ресурсів і різко зменшується здоров'я населення;

• катастрофічна ситуація характеризується глибокими і часто необоротними змінами природи, втратою природних ресурсів і різким погіршенням умов проживання населення, викликаними в основному багаторазовим перевищенням антропогенних навантажень на ландшафти регіону; важливою ознакою катастрофічної ситуації є загроза життю людей і їх спадковості, а також втрата генофонду та унікальних природних об'єктів.

Під виявленням екологічних ситуацій мається на увазі: встановлення переліку (набору) екологічних проблем; просторова локалізація екологічних проблем; визначення комбінація (поєднання) екологічних проблем і віднесення виявленого ареалу до тій чи іншій мірі гостроти екологічної ситуації. Таким чином, процес виявлення і картографування екологічних проблем і ситуацій взаємозалежний і неподільний.[1],[6]

У міру зростання могутності лихварської фінансової системи погіршується екологічна ситуація на планеті. Однак, весь світ, вкрай заклопотаний економічними проблемами, фінансовою кризою, не помічає, що людство стоїть перед небезпекою набагато більш грізною, здатної покінчити з людиною як біологічним видом - перед екологічною катастрофою. Ось деякі характерні дані.

Зміни клімату фіксуються повсюдно як наслідок глобального потепління.

• За весь ХIХ століття зростання температури склав близько 0.1 градуса. В останнє десятиліття ХХ століття це зростання досяг в середньому 0.3 градуса на рік. На початку ХХI століття ріст прискорився. У 2004 році середньорічна температура підвищилася на 0.5 градуса, на Європейському континенті на 0.73 градуса. За останні 15 років середньорічна температура повітря зросла на 0.8 градуса.

• У 2007 році середньорічна температура на 2 градуси перевищила кліматичну норму.

• Восени 2008 року в Східній Європі температура жовтня перевершила норму на 10-12 градусів. У Західній Європі, розташованої в більш теплій зоні, навпроти, температура впала до нуля, спостерігалися снігопади. [11]

Глобальне потепління призвело до танення льодовиків.

• На Тянь Шані кількість льодовиків з 1955 по 1999 скоротилася на 33%.

• Льодовики Альп розтанули на третину, викликавши влітку 2005 року незвично сильні повені в гірському районі Австрії Каринтії.

• В Африці вперше повністю розтанули сніги гори Кіліманджаро.

• Якщо не змінити хід подій через 30 років повністю розтануть полярні льоди - такий термін фігурував у прогнозах 2004 року. В кінці 2006 року час повного танення вже оцінювалося в 15-20 років. Зазначалося також, що товщина плавучих льодів в північних морях знизилася до 2 метрів (на початку 20 століття цей параметр дорівнював 6 метрам).

Танення полярних льодів приведе до підйому рівня світового океану на десятки метрів. В останні роки він піднімається в середньому на 3 мм в рік. За прогнозами Нью-Йорк піде під воду не пізніше, ніж через сто років. Прообразом всесвітнього потопу був потужний розлив Ельби на півночі Німеччини в квітні 2006 року. Підйом води склав більше 7,6 метрів, що на 10 см вище, ніж під час «повені століття» в 2002 році. [11]

Танучі полярні льоди, стікаючи холодними прісними потоками, порушили в Атлантичному океані тепла течія Гольфстрім, зігріває Західну Європу, що викликало зсув клімату в цих районах до характеристик, типовими для даних широт на материку. Танення полярних льодів катастрофічно і з іншої причини: вони відбивають сонячне світло, рятуючи планету від перегріву.

Температура поверхні світового океану вже сьогодні періодично аномально підвищується, в той час як температура повітря у вищих шарах атмосфери знижується. При інтенсивному випаровуванні волога швидко конденсується і процес кругообігу води багаторазово прискорюється. Змінюється «графік» формування циклонів і антициклонів і шляху їх переміщення. В результаті змінюється кількість і характер розподілу атмосферних опадів, знижується врожай сільськогосподарських культур, зникають багато біологічні види, зокрема корали в океанах. Частішають природні катаклізми, такі як повені, посухи, урагани. У Росії за останні 20 років кількість природних катастроф зросла на 30%. За даними Росгідромету з 1990 по 2005 рік число небезпечних гідрометеорологічних явищ подвоїлося і досягло приблизно 300 на рік: у 2004 і 2005 роках - 311 і 361 випадок, в 2006 році - 387, у 2007 році - 436. До 2015 року їх кількість зросте ще вдвічі - до 600, тобто по два природних катаклізми щодня. [10]

Причиною глобального потепління є забруднення атмосфери газами, що викликають парниковий ефект (насамперед вуглекислим газом, метаном). За даними дослідників з лабораторії Мауна-Лоа на Гаваях (США) в 2008 році частка вуглекислого газу в атмосфері Землі на 40% перевищувала рівень початку століття і була рекордом за останні 650 тисяч років. Приріст вмісту парникових газів в атмосфері сьогодні перевершує прогнози на 37%, що означає втрату планетою здатності поглинати вуглекислоту.