Висновки

Я зробив висновки,що роботодавець зобов'язаний надати робоче місце, що відповідає умовам, передбаченим державними стандартами організації і безпеки праці і колективним договором, а також своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату відповідно до кваліфікації працівника, складністю праці, кількістю і якістю виконаної роботи. Громадянам гарантується захист їх трудових прав, свобод і законних інтересів всіма не забороненими законом способами, що передбачає дозвіл індивідуальних і колективних трудових спорів, включаючи право на страйк, у законному порядку, а також відшкодування шкоди, заподіяної працівникові у зв'язку з виконанням ним трудових обов'язків, та компенсацію моральної шкоди. Роботодавець може заохочувати працівників за сумлінну ефективну працю і залучати працівників до дисциплінарної і матеріальної відповідальності у встановленому законом порядку. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не дотримується законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору. Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору.

Література:

І.ЧаньІшева Г.И., Болотина H.Б. Трудовое право Украины. — Харьков, 1999.

2. Молодцов М.В., Крапивин О.M., Власов В.И. Трудовое право России. — М., 2001.

3. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 23.

4. Пилипенко П.Д. Проблеми теорії трудового права. — Львів, 1999.

5. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации. — M., 1997. — XXII.

6. Прокопенко B.I. Трудове право України: Підруч. — Харків, 1998.

7. Ноздрачев А.Ф. Государственная служба: Учеб. — М., 1999.

8. Толковый словарь живого великорусского языка / Под ред. В.И.Даля. — Т. 4. — СПб.— М., 1882.

9. Манохин В.М. Служба и служащий в Российской Федерации: правовое регулирование. — М., 1997.

10. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підруч. — К., 1999.

11. Власов В.А. Советское административное право. — М., 1959. — 475 с.

12. Д у б е н к о С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні / Заг. ред. H.P.Нижник. - К., 1999.

13. Советское административное право / Под ред. В.М.Манохина. — М., 1977.