Розділ 3.Порівняльна характеристика різних класифікацій визначень біосфери

3.1. Подібність класифікацій поняття біосфери за різними підходами

Переглянувши всі думки видатних вчених ми можемо порівняти їх. Вони багато чим різняться але в той же час вони дуже схожі між собою. Кожен з цих вчених вивчаючі біосферу приділяв більше увагу чомусь особливому. Візьмем на приклад Ламарка. З початку він вивчав флору, їздив на різноманітні єкспедиції а вже потім він звернув увагу на те що зараз ми називаємо біосферою. У його дослідницьких роботах це являється «область життя».

Ламарк першим розділив все створене природою на 2 гілки:

1 . Тіла організовані , живі .

2 . Тіла неорганізовані , неживі.

До нього всі поділяли на три царства: тварини , рослини і мінеральні речовини.

Також у своїх працях він зіставив ознаки живих і неживих тіл. Ключові з них:

1 . Індивідуальність неживого тіла полягає в його молекулі і не залежить від інших неживих тіл, а індивідуальність живого тіла залежить від усього обсягу живої маси і від взаємодії її клітин .

2 . Органічність або неорганічність тіла не визначається однорідністю його маси. Органічне тіло може складатися з різнорідної маси і організовується « невідомими » силами. Неорганічне тіло також може мати різнорідну масу , але при цьому не буде органічним .

3 . Неорганічні тіла можуть мати рідку, тверду або газоподібну масу, а органічні можуть існувати, тільки поєднуючи в собі масу всіх трьох станів.

4 . Жодне неорганічне тіло не має потребу в харчуванні для свого збереження на відміну від органічних тіл.

З годом цю тему підхопив Е.Зюсс і дав чітку назву цьому терміну «біосфера». У монографії «Походження Альп» Він каже про  «Самостійну біосферу» як про особливу оболонку Землі, яка утворина живими організмами. У заключному розділі великої тритомної праці «Лік  Землі» (1909) цей автор пише, що поняття «біосфера» виникло як наслідок ідей Ж.Ламарка та Ч.Дарвіна про єдність органічного світу.

З робіт Зюсса датуються початком біологічного уявлення про біосферу, як про сукупність організмів, що населяють Землю, як про живу оболонку планети.

Дуже великий вклад в розвиток науки про біосферу зробив видатний вчений В.І.Вернадський. Він доповнив термін біосфера та вивів нове поняття як «ноосфера».

Вчення про ноосферу (сферу розуму) стало вінцем так би мовити творчості Вернадського. Оцінивши масштаби втручання людини в хід біосферних процесів, він дійшов висновку, що людський розум вже став на Землі фактором геологічного значення.

До наших днів зберігаються два розуміння ноосфери. Частина вчених вважає, що сам факт впливу розумної діяльності людини на біосферні процеси дозволяє говорити про те , що біосфера вже перейшла в стан ноосфери. Інші, послідовно розвиваючи концепцію Вернадського, вказують на те , що до тих пір, поки вся міць людського розуму спрямована переважно на досягнення «одномиттєвого» благополуччя ціною руйнування майбутньої біосфери, і розум грає головним чином деструктивну роль в біосферних процесах , можна говорити про технобіосферу, про стадії ноогенеза, тобто зародження ноосфери, але ще не про існування ноосфери.

Це були думки вчених на яких базуються всі досліди. Їхній вклад став платформою теперішніх понять біосфери та ноосфери.