- •Основи економічної теорії: політ економічний аспект. Частини і, іі, ііі. Кну ім. Т. Шевченка
- •Частина і. Вступ до економічної теорії. Розділ 1 Предмет і функції економічної теорії. § 1 Предмет економічної теорії
- •§ 2. Функції економічної теорії
- •§ 3. Логіка і структура курсу "Основи економічної теорії: політекономічний аспект"
- •Розділ 2. Основні методи пізнання соціально-економічних процесів. § 1. Загальнонаукові методи
- •§ 2. Спеціальні методи
- •Частина II. Загальні основи соціально-економічного розвитку . Розділ 3. Процес суспільного виробництва, його фактори, зміст і результативність. § 1. Виробництво як процес суспільної праці
- •§ 2. Фактори виробництва: види, типи, функції
- •§ 3. Поєднання факторів виробництва
- •§ 4. Результативність виробництва
- •§ 5. Науково-технічна революція зміни у змісті й характері праці
- •§ 6. Ефективність суспільної праці та розширення джерел багатства суспільства
- •Розділ 4. Матеріальні основи розвитку сучасної цивілізації. § 1. Об'єктивні основи і етапи цивілізаційного процесу
- •§ 2. Формування основ постіндустріальної цивілізації
- •Розділ 5. Економічна система суспільства і власність . § 1. Зміст економічної системи та її структурні елементи
- •§ 2. Основи аналізу відносин власності
- •§ 3. Новітні тенденції у розвитку відносин власності
- •Розділ 6. Економічні потреби та інтереси - головна рушійна сила соціально-економічного прогресу. § 1. Сутність потреб особливості розвитку їх
- •§ 2. Закон зростання потреб і соціально-економічна ефективність виробництва
- •§ 3. Взаємозв'язок потреб, виробництва і попиту
- •§ 4. Економічні інтереси - рушійна сила соціально-економічного розвитку
- •Розділ 7. Суспільний поділ праці - джерело соціально-економічного розвитку. § 1. Зміст суспільного поділу праці
- •§ 2. Поділ праці та організація управління
- •Розділ 8. Людина - основне джерело і критерій соціально-економічного. § 1. Людина як елемент продуктивних сил, суб'єкт суспільних відносин і кінцева мета виробництва
- •§ 2. Зміна місця і ролі людини у виробництві в процесі науково-технічного прогресу
- •§ 3. Гуманізація виробництва і мотивація праці
- •Розділ 9. Багатство людського суспільства як результат і умова соціально-економічного розвитку. § 1. Сутність суспільного багатства
- •§ 2. Структура і використання національного багатства
- •Частина III. Загальні основи товарного виробництва і ринкової економіки . Розділ 10. Сутність і генезис товарного виробництва. Товар і його властивості. § 1. Характеристика товарного виробництва
- •§ 2. Товар і його властивості
- •§ 3. Теорії вартості
- •Розділ 11. Гроші як економічна категорія . § 1. Розвиток форм вартості та виникнення грошей
- •§ 2. Функції грошей як загального еквівалента
- •§ 3. Концепції грошей
- •§ 4. Сучасні зміни в грошовому обігу
- •Розділ 12. Основні рушійні сили та економічні закони товарного виробництва. § 1. Суперечності - джерело і рушійна сила розвитку товарного виробництва
- •§ 2. Економічні закони і категорії товарного виробництва
- •Розділ 13. Ринкове господарство ї його основні суб'єкти. § 1. Ринкове господарство як невід'ємний компонент товарного виробництва
- •§ 2. Суб'єкти ринкового господарства
- •Розділ 14. Сучасний ринок, його структура і функції. § 1. Ринок як полісистемне утворення
- •§ 2. Ринкова інфраструктура
- •§ 3. Функції ринку
- •Розділ 15. Конкуренція і монополія в ринковій системі. § 1. Ринкові форми і способи ринкової поведінки економічних суб'єктів
- •§ 2. Модифікація конкурентно-ринкового механізму
- •§ 3. Позаринкові форми зв'язку господарських одиниць
- •§ 4. Держава як організатор конкурентних відносин
§ 3. Функції ринку
В економічно розвинутих системах основними функціями ринку є: відтворення матеріальних передумов для дії об'єктивних економічних законів загального характеру; забезпечення еквівалентності економічних відносин, пріоритету економічних інтересів господарюючих суб'єктів; блокування господарської і регіональної автаркії, інтернаціоналізація суспільного виробництва, розвиток інтеграційних процесів у міждержавних відносинах; утворення економічних передумов для демократизації господарського життя; утвердження ефективного господарювання; вимір людської праці, визнання першочергового значення професійності та компетентності; стимулювання структурних змін в економіці, диверсифікація виробництва; встановлення об'єктивно необхідної рівноваги, пропорційності в економіці; розвиток конкурентних засад.
Якщо йдеться про роль ринку в загальному плані, то мається на увазі його функція забезпечення відповідності виробничих відносин характеру й рівню розвитку продуктивних сил. Іманентно властиві ринку методи впливу на економіку, форми організації господарювання зумовлюють орієнтацію суспільного виробництва на відтворення передумов і можливостей для дії об'єктивних економічних законів суспільного розвитку.
Ринок генерує еквівалентні, тобто економічно рівноправні, відносини в усіх галузях виробництва, на всіх рівнях господарського життя, культивує знання, професійність, компетентність, творче ставлення до роботи. Принцип "від кожного - за здібностями, кожному - за працею" здійснюється лише в середовищі, де панують закони товарного виробництва.
Нормальна економіка, закономірності поділу праці, ринково-конкурентне середовище в цілому не сприймають політику територіальної та господарської автаркії. Ринкова економіка та закони її функціонування в кінцевому підсумку об'єднують території і народи, інтенсифікують суспільний і міжнародний поділ праці, вертикальні та горизонтальні зв'язки між рівноправними партнерами. Іншими словами, закони та принципи, за якими діє ринкова економіка, виконують інтеграційну роль, сприяють формуванню єдиного економічного простору.
Ринок є економічною складовою демократизації господарського життя; робить непотрібною вагому частину адміністративної влади, відторгає командно-розподільчі її засади; культивує гуманізацію господарського життя.
Ринок, який ґрунтується на правових засадах, є економічною "технологією", за допомогою якої створюються умови для ефективного господарювання, динамізму виробництва. Такі конкретні прояви ефективності, як продуктивність праці, якість роботи, економічність виробництва, науково-технічний прогрес, значною мірою зумовлюються ринково-конкурентним середовищем.
Ринок є "вимірювальним пристроєм" людської праці. Вся гама якостей, які несе в собі енергія людської праці, врешті-решт, знаходить своє вираження у формі числа (вартість товару, ціна товару) в ринковому середовищі. Елементами товарності є не лише матеріальні речі, предмети і послуги, а й результати інтелектуальної праці - ідеї, управлінські рішення, винаходи, результати мистецької діяльності тощо. Невідтворювана унікальність "подарунків природи" (землі, повітря, води та ін.) також є констатуючим елементом товарності й тому також має свою цінову оцінку.
Крім того, ринок стабілізує грошовий обіг, підтримує авторитет національних грошових одиниць; створює дійовий механізм мотивації праці; підтримує "здоров'я" сфери споживання; стимулює різні форми бізнесу; стверджує повагу до писаних і неписаних правил людського співіснування.
Цивілізований ринок генерує таке середовище, в якому особа реалізує інтереси інших через себе. Центральна фігура ринку - споживач - виступає і як індивідуум, і як член трудового колективу, і як член певної соціальної групи, і разом з тим як член єдиного суспільства.
Водночас у сучасному ринковому середовищі існують і так звані тіньові відносини і зв'язки. Вони знаходять своє вираження у тих організаційних формах і структурах, які діють в обхід законодавства, що регулює ринкові відносини. Їх стале існування і розповсюдженість в усіх країнах ринкової економіки ґрунтуються на об’єктивних суперечностях самого товарного виробництва і обміну. Особливого розмаху тіньові відносини і зв'язки набувають в умовах і сферах екстремального стану (кризові ситуації в економіці, політиці й самій державності, кредитні та інші дефіцити, значна різниця в цінах, у тому числі на робочу силу, в різних частинах світового господарства тощо). Все це дає змогу отримати величезні прибутки, а тіньовим структурам - сховати їх від оподаткування та ін.
Тіньові відносини і зв'язки є немовби тінню офіційного ринку, ринкового законодавства тощо, які, отримуючи певну самостійність руху, паразитують на суперечностях товарного виробництва і обігу. Проте самостійність існування тіньової економіки надто обмежена. Якщо підрив нею об'єктивних законів товарного виробництва і обігу сягає певної межі, то починає пробуксовувати ринкове господарство, тінню якого вона є, і це впливає на неї саму, різко скорочуючи її можливості. Звідси об'єктивною межею тіньової економіки є нормальне функціонування ринку.
Конкретні організації та прояви тіньової економіки, існуючи як загальні форми, не є стабільними і довговічними щодо певних її учасників. Розвиток соціальне орієнтованого ринкового господарства, в якому поєднуються ринкова система і державне регулювання при зростанні ролі колективів власників та їх організаційних структур, інфраструктури ринку, суспільних організацій тощо, долає суперечності ринкової економіки, а разом з тим і саморух його тіні. Суперечність сучасного ринку розв'язується не через його відкидання, а шляхом використання для всебічного розвитку продуктивних сил і багатства суспільства.