§ 3. Логіка і структура курсу "Основи економічної теорії: політекономічний аспект"

Сучасна економічна теорія, головним змістом якої є розвинена ринкова економіка як загальнолюдська цінність, розкриває її сутність через різні рівні аналізу: передусім, макро- і мікро-, а також глобально економічний. Це закономірно, адже економічні процеси на цих рівнях у своїй єдності та взаємодії обумовлюють органічну цілісність економічної системи - ринкової економіки. Через названі рівні розкриваються сукупність економічних відносин і закономірності їхнього розвитку, тобто предмет вивчення економічних наук.

У відносинах ринкового господарства як системи виділяють економічні виробничі відносини, особливо відносини власності, які обумовлюють у процесі дослідження політекономічний підхід до цієї складної системи.

Логіка сучасної економічної теорії багато в чому обумовлює логіку й" вивчення як навчальної дисципліни у навчальних закладах усіх рівнів акредитації. Тривалий час у вітчизняній практиці навчального процесу було загальновизнано: логіка економічної теорії як науки і логіка її викладу, побудови підручників не можуть збігатися.

Аналіз сучасної зарубіжної навчальної літератури показує протилежне. В підручниках з економ іксу, в яких синтезуються досягнення всіх економічних наук і досліджуються закони ринкової економіки, механізм їхньої дії в реальній господарській ситуації, досягається подібний збіг логіки економічної теорії та логіки її викладу. Прикладом є підручники П. Самуельсона і Р. Нордхауза, К. Р. Макконнелла і С. Л. Брю, які витримали понад десять видань, відомі в студентській аудиторії, академічних і бізнесових колах. Окремі з них перекладені на російську і українську мови, добре підготовлені методично, популярно написані.

У таких підручниках, як зауважують рецензенти, у найзагальнішому вигляді викладено зміст ринкової економіки, хоча й неминуче спрощено. Останнє слід віднести до витрат педагогічного процесу, який побудований на властивих йому методичних принципах і прийомах: від невідомого до відомого, від простого до складного, застосування дедуктивного та індуктивного методів, від фактів до теорії і від теорії до фактів, від конкретного до абстрактного і навпаки, визначення причинно-наслідкових зв'язків першого і наступних порядків тощо.

Економічна теорія - це модель, спрощена картина чи схема сутності економіки, її функціонування. Така модель дає змогу краще зрозуміти дійсність саме тому, що вона ігнорує її деталі, які можуть маскувати головне. В педагогічній роботі, для того щоб донести матеріал до студентів, неминуче доводиться не раз спрощувати вже спрощене. Як це зробити і не допустити зниження теоретичного рівня, залежить від теоретичної підготовки авторів підручників та їхньої педагогічної майстерності. Проте в усіх випадках головним змістом підручників мають бути передусім два розділи:

теорія мікроекономіки та її практичні аспекти і теорія макроекономіки, включаючи проблеми і суперечності та роль держави, економічної політики. В окремих підручниках вони займають за своєю порядковістю різне місце: спочатку або макроекономіка, або мікроекономіка. Однак це не порушує зв'язку логіки наукового дослідження ринкової економіки та логіки її викладу. Іншими словами, ці дві центральні частини і визначають структурну побудову підручників. Відступ від цієї структури призвів би до порушення логіки навчального процесу при вивченні курсу основ економічної теорії студентами, вніс би хаос, непослідовність, втрату методологічного стержня курсу. Тільки через проблеми цих двох частин у їх взаємозв’язку розкриваються економічні закони і категорії, закономірності та принципи ринкової економіки як системи. Від однієї до кожної наступної теми ускладнюється матеріал, розширюються знання студентів про нові закони і категорії, закономірності та принципи, які виражають сутність економічних відносин ринкової економіки.

Хоча за своїм обсягом частини з макро- і мікроекономіки займають в цьому підручнику менше місця, ніж у інших, але вони є центральними. Підручник підготовлено для студентів економічних вищих навчальних закладів і факультетів, у яких дисципліну "Основи економічної теорії" студенти вивчають починаючи з І курсу. Він закладає методологічні підвалини вивчення комплексу дисциплін, які формують економіста відповідно до сучасних вимог. Макро- і мікроекономіка, як і міжнародна економіка і міжнародні економічні відносини, вивчаються на старших курсах як окремі дисципліни. Студенти одержать фундаментальні знання з основних розділів економічної теорії в органічному зв'язку з реаліями ринкової економіки. Саме з цього виходили автори підручника, визначаючи обсяг розділів, коло проблем, які в них розглядаються, викладаючи загальні теоретичні основи конкретних економічних дисциплін.

Як і в кожному підручнику, викладу основної частини матеріалу передує вступна частина до економічної теорії, в якій розкриваються предмет економічної теорії, її функції, основні методи пізнання соціально-економічних явищ.

Ринкова економіка кожної країни є широко інтегрованою в світове господарство, що органічно обумовлено світовим поділом праці, зростаючою взаємозалежністю держав. Макро- і мікроекономічні проблеми кожної з них, ефективність розв'язання їх великою мірою залежать від ступеня входження в світове співтовариство. Водночас становлення і розвиток світового господарства породили свої, властиві суто йому проблеми і суперечності, обумовили необхідність трансформації міжнародних економічних відносин. Економічна теорія була б чимось звуженим, обмеженим, без розкриття цих проблем. Визнані в світі підручники логічно завершуються викладом матеріалу про світове господарство. В підручнику цьому присвячена спеціальна його частина. Авторський колектив максимально врахував при визначенні логіки і структури курсу надбання світової та вітчизняної економічної думки і педагогічної практики, практики підготовки підручників і навчальних/посібників.

Водночас підручник має відмінності не стільки логічного, скільки структурного характеру. Вони не порушують логіку курсу, навпаки, сприяють її глибшому освоєнню в специфічних умовах навчального процесу в Україні. В новій державі лише формуються ринкові відносини, зроблено перші суперечливі кроки. Студенти економічних спеціальностей фактично не знайомі з ринковою економікою як загальнолюдським надбанням. Спосіб життя і мислення не проникнуті ринковою ідеологією. Для глибокого сприйняття розділів макро- і мікроекономіки студентами І курсу, які взагалі ще не вивчали інших суспільних дисциплін, виникла потреба ввести в структуру підручника два розділи: "Загальні основи соціально-економічного прогресу" і "Загальні основи товарного виробництва і ринкової економіки". Особливе місце відводиться останньому

розділу, завдання якого - познайомити студентів з кореневими характеристиками ринкової економіки, основними рушійними силами її, ринковим господарством, його суб'єктами, структурою сучасного ринку, його функціями в найзагальніших рисах з основними законами і категоріями товарного виробництва. Особливий акцент зроблено на висвітлення соціальних проблем ринкової економіки, місця в ній людини з її економічними інтересами, її праці, суперечливості ринкової економіки. Крім того, це посилює політ-економічний аспект економічної теорії.

Логіка та структура підручника сприятимуть одержанню студентами вихідних знань про економічні відносини, поведінку людей в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг, економічні закони і принципи, які визначають її;

проблеми ефективного використання обмежених виробничих ресурсів чи управління ними з метою досягнення максимального задоволення матеріальних потреб людини.

Пошуки раціональної структури підручника обумовлені ще однією проблемою - переходом до ринкової економіки, який не буде коротким. Виникло питання, як відбити цю проблему в підручнику, акцентувати увагу на ній. Реалізуються два підходи. Один з них - вклинювати матеріали перехідної економіки в окремі розділи в контексті питань, які в них розглядаються. Доцільним вважається виділення спеціальної частини "Особливості економік перехідного типу", в якій наводиться їхня узагальнена характеристика, висвітлюються напрями трансформацій, моделі переходу, складності.

Студентам слід мати уявлення про ті основні теоретичні та методологічні ідеї, які формували і продовжують розвивати сучасну економічну теорію. Це сприятиме вихованню економічної культури, надасть необхідної гнучкості мисленню студентів-економістів, прищепить реалізм та альтернативність в прийнятті рішень.

Нинішній стан економічної науки, як світової, так і вітчизняної, не може бути адекватно зрозумілий без знання історичного процесу її розвитку. Саме тому в підручнику прослідковуються найважливіші віхи генезису економічної науки впродовж останніх трьох століть, тобто з того часу, коли економічна теорія сформувалась як наукова дисципліна. Підручник узагальнює досягнення світової економічної науки, різних її шкіл і відображає доробок таких інтелектуальних гігантів, як А. Сміт, К. Маркс, А. Маршалл, Л. Вальрас, Дж. Кейнс, М. Фрідмен, Дж. Гелбрейт, Д. Белл. Поглиблене вивчення цього матеріалу передбачене в курсі "Історія економічних вчень" та ряді спецкурсів і спецсемінарів з актуальних проблем історії економічної теорії.

У цілому підручник спрямований на розкриття політекономічного аспекту економічної теорії. Сучасний політекономічний аспект економічної теорії полягає у взаємозв'язку класичної економічної теорії та економ іксу. Такий аспект поєднує в собі розкриття ефективності використання обмежених економічних ресурсів з метою задоволення потреб суспільства як центральної проблеми економік-су, економічного ефекту, виробництва та соціальної його результативності, яка завжди знаходилась в центрі уваги політичної економії, хоч і дещо в абстрактному вигляді.