29.Умови прийняття управлінських рішень

Право прийняття управлінських рішень: окреслює сферу діяльності конкретного менеджера щодо прийняття рішення.

Повноваження: характеризують межу між групами менеджерів при прийнятті рішення.

Обов'язковість: здатність об'єктивно усвідомлювати необхідність прийняття рішень.

Компетентність: уміння менеджера приймати обґрунтоване рішення.

Відповідальність: покладений на когось обов'язок відповідати за результат рішення.

Фактори, що впливають на процес прийняття управлінських рішень:

- особисті якості менеджера (освіта, досвід);

- поведінка менеджера;

- середовище прийняття рішень:

а)визначеність (керівник усвідомлює очікувані наслідки реалізації прийнятого рішення);

б)ризик (менеджеру ймовірні результати реалізації кожної альтернативи рішення);

в)невизначеність (неможливо з'ясувати ймовірні наслідки реалізації);

- інформаційні обмеження (зумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації);

- очікування можливих негативних наслідків;

- можливість застосування сучасних технічних засобів;

- наявність ефективних елементів комунікацій;

- відповідність рішення цілям, завданням організації.

Умови, що впливають на ймовірність невдалого рішення

Впевненість — наявність всієї інформації про ситуацію, що виникла, але на практиці незначна частина рішень приймалася в умовах невизначеності.

Ризик — це рішення, прийняте на основі достатнього обсягу інформації, але майбутні результати можуть змінитися.

Невпевненість — недостатність інформації не дозволяє оцінити ризики і можливі наслідки.

Невизначеність — інформація недоступна, управлінська проблема неочевидна.

30.Алгоритм процесу вироблення раціональних управлінських рішень:

І. визначення проблеми;

ІІ. установка цілей;

ІІІ. розробка альтернативних рішень (варіантів дії);

ІV. вибір альтернативи;

V. реалізація рішень;

VІ. оцінка результатів.

31.Сутність і класифікація методів менеджменту

Методи менеджменту — способи здійснення управлінської діяльності, що застосовується для визначення і досягнення її мети.

Методи менеджменту класифікують за:

- напрямком впливу на керований об'єкт:

а)методи прямого впливу (накази, розпорядження, інструкції);

б)методи непрямого впливу (методи підбору колективу за різними ознаками, створення мікроклімату в колективі тощо);

- за способом урахування інтересів працівників:

а)методи матеріального впливу (врахування майнових та фінансових інтересів працівників);

б)методи владного впливу (націлені на впорядкування функцій, обов'язків і прав працівників, регламентацію та нормування їх діяльності розпорядженнями, доганами тощо);

в)методи морального впливу (спрямовані на підвищення соціально-господарської активності; включає етичні норми, моральні стимули, встановлення хороших взаємин між керівниками і підлеглими);

- за формою впливу на керований об'єкт:

а)кількісні (калькуляції, кошториси);

б)якісні (вказівки, інструкції, моральні стимули тощо);

- за характером впливу на керований об'єкт:

а)економічні — сукупність засобів та інструментів, що цілеспрямовано впливають на створення умов для функціонування підприємства (це економічні плани, економічні стимули, бюджет, економічні моделі);

б)технологічні - впливають на працівників через документи, що визначають технологію виробничо-господарських процесів (це технологічні документи та конструкторські документи);

в)соціально-психологічні - сукупність специфічних способів впливу на міжособистісні стосунки, соціальні процеси, що виникають у трудових колективах; поділяють на соціальні та психологічні;

г)адміністративні.