- •Міністерство освіти і науки україни
- •I. Мета і завдання, основні напрямки діяльності Малого філософського факультету;
- •II. Анотації та рекомендована література до деяких занять мфф
- •III. Додатки
- •І. Мета і завдання занять для слухачів філософсько-культурологічного напряму Малого філософського факультету
- •Іі. Анотації та рекомендована література до деяких занять мфф
- •Програма курсу „людина і світ” розділ I. Феномен людського життя
- •Розділ II.Світ та особливості його існування
- •Розділ III. Духовність людини
- •Розділ IV. Свідомість і пізнання
- •Розділ V. Людина і природа
- •Розділ VI. Суспільне життя людини
- •Розділ VII. Політичні засади людського існування
- •Розділ VIII. Людина і культура
- •Розділ IX. Світогляд як найвища форма самоусвідомлення
- •Література:
- •Деякі дисципліни, що викладаються на філософському факультеті, за спеціальністю «філософія»:
- •Деякі дисципліни, що викладаються на філософському факультеті, за спеціальністю «культурологія»:
- •«Здоров’я людини».
- •Харківський національний факультет імені в. Н. Каразіна, філософський факультет проводить щорічні «Харківські студентські філософські читання»
- •Особова картка слухача Малого філософського факультету Харківського національного університету імені в. Н. Каразіна філософського факультету
- •1. Філософський; 2. Культурологічний.
- •Інформація про конкурс-захист науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук
- •1. Чим зумовлене виникнення Малого філософського факультету?
- •2. Які цілі та завдання Малого філософського факультету?
- •3. Про що саме зможуть дізнатися слухачі мфф від провідних викладачів факультету?
- •4. Які переваги отримують слухачі Малого філософського факультету:
Програма курсу „людина і світ” розділ I. Феномен людського життя
Феномен людини: особлива тілесна організація, наявність душі, свідомість, суспільний характер існування, діяльність. Основні тлумачення походження людини: міфологічна освіченість, релігійне пояснення, еволюційна та космічні гіпотези, філософське переживання і розуміння.
Поняття середовища. Що таке природне середовище. Історичність середовища. Поняття спадковості. Вплив спадковості і середовища на походження і життя людини. Людина і Бог.
Природне начало в людині. Соціальна природа людини. Душевність людини. Поняття „індивід”. Поняття особистості.
Поняття сутності. Міфологічний, релігійний, науковий і філософський вимір сутності людини. Поняття сенсу людського життя. Особистість і практика визначення сенсу життя. Чи можливе життя людини поза сенсом?
Поняття цінності. Структура цінності. Цінність людського життя. Людина як найвища цінність. Поняття смерті. Поняття безсмертя. Життя після смерті: чи можливе воно?
Феноменальність творчості. Сутність творчості. Різновиди творчої діяльності. Творчість – шлях до свободи. Творчість та волюнтаризм і фаталізм.
Здоров’я і здоровий спосіб життя. Поняття рівня, життя і рівня наповненості життя. Щастя – найвищий рівень наповненості життя. Міфологічне, релігійне, наукове та філософське бачення щастя.
Розділ II.Світ та особливості його існування
Світ і поняття світу. Історичний розвиток уявлень про світ (міфологічний, релігійний, науковий і філософський підхід). Багатовимірність поняття світ.
Проблема впорядкованості світу. Світ як Космос. Світ як Всесвіт. Світ Землі як особливе явище.
Проблема субстанції. Історичний розвиток поняття матерії. Філософське визначення поняття матерії. Матеріальне та ідеальне.
Поняття руху. Форми руху. Поняття спокою. Рух і розвиток. Поняття прогресу і регресу.
Поняття форм і способів існування світу. Поняття простору. Основні властивості простору. Поняття часу. Основні властивості часу. Єдність простору і часу.
Поняття єдності. Розуміння відмінності. Матеріальність світу. ідеальність світу. Особливість місця людини у світі.
Розділ III. Духовність людини
Поняття духу. Поняття духовності. Сутність взаємозв’язку духу, душі, духовності. Поняття духовного. Поняття тілесного.
Що таке почуття? Поняття інтелекту. Феномен волі. Поняття ідеалу. Різновид ідеалів.
Поняття честі. Поняття совісті. Поняття гідності. Духовний вимір інтелігентності. Порядність як прояв духовності.
Поняття істини. Що таке правда? Хиба як прояв духовності. Поняття прихильності. Види прихильності.
Віра: міфологічний, релігійний, науковий і філософський вимір поняття. Поняття надії. Любов як прояв духовності. Органічна єдність віри, надії і любові.
Поняття краси і прекрасного. Прекрасне і естетичне. Функції прекрасного. Поняття потворного. Потворне як прекрасне і прекрасне як потворне.
Поняття добра. Що таке зло? Взаємозв’язок добра і зла в житті людини і суспільство. Добро і зло – вінець духовності.
Розділ IV. Свідомість і пізнання
Походження свідомості. Сутність свідомості. Основні аспекти свідомості. Визначення поняття свідомості. Основні функції свідомості.
Багато вимірність структури свідомості. Поняття мислення. Пам’ять і воля. Буденна і теоретична свідомість. Свідоме і несвідоме.
Поняття праці. Види праці. Поняття спілкування. Мова та її сутність. Роль праці, спілкування і мови у виникненні свідомості.
Поняття суспільного буття. Суспільна свідомість. Рівні суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості. Багатовимірність структури суспільної свідомості.
Поняття пізнання. Визначення поняття „знання”. Чуттєве пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Логічне (раціональне) пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання, характер їх взаємодії.
Поняття істини. Об’єктивність істини. Абсолютність і відносність істини. Конкретність істини. Проблема критеріїв істини. Практика – основа, ціль пізнання та критерій істини.
Поняття методу. Класифікація методів. Поняття методології. Закон і закономірність. Загальність і конкретність закономірностей. Закони діалектики і антидіалектики.