- •52.Богдан Хмельницький- необачний політик чи визначий політичний діяч?
- •57.Слобожанщина: формування нового історичного регіону України у середині – другій половині XVII століття.
- •58. Руїна: причини, ознаки, наслідки.
- •59. Якого гетьмана і чому називають «сонцем доби Руїни»?
- •62. Україна в кінці XVII - на початку XVIII ст. Іван Мазепа: внутрішня та зовнішня політика.
- •63.Характеристика Конституції п. Орлика.
- •64.Гайдамаки та опришки: історичне значення.
- •65. Геополітичні зрушення кінця 18 ст. У Центрально-Східній Європі і їхнє значення в історії України.
- •66.Ліквідація Запорізької Січі та гетьманства: причини та наслідки.
- •67)Чи можливе було утворення кількох націй на території України у хiх?
- •68. Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко.
- •69.Українське національне відродження кінця XVIII - початку xіx ст.: причини, етапи, наслідки.
- •70).Закріпачення селян Катериною п та основні ознаки кріпосницької системи в Україні у першій половині XIX ст.
- •73.Західноукраїнська народна республіка: виникнення, історична доля
- •75.Зародження та становлення в Україні політичних партій наприкінці XIX - на початку XX ст.
- •78.Німецько—австрійська окупація України. Гетьманування Павла Скоропадського (1918 р.).
- •79.Директорія унр (1918-1920 рр.). В.Винниченко, с.Петлюра.
- •80. Чи можна назвати зовнішньополітичну діяльність усрр на початку 1920-х рр. Незалежною політикою незалежної держави?
- •81. Чи можна було уникнути голоду 1921-1923 рр.?
- •82.Україна в умовах неПу.
- •83.1-Й Всеукраїнський з'їзд рад. Проголошення в Україні радянської влади.
- •86.Колективізація сільського господарства в Україні, методи її здійснення.
- •88.Процес формування тоталітарного режиму в срср і Україна. Доля української інтелігенції.
- •89. Чим можна пояснити масовий характер репресій?
- •3. Битва за Москву
- •01:39:29
- •01:39:29
- •96.Бандера
- •97. Оун-упа в роки другої світової війни і в повоєнні роки (1941-1952 рр.).
- •98 Соціально-економічне і суспільно-політичне становище України у другій половині 40-х - першій пол. 50-х рр. XX ст.
- •98. Економіка України в період повоєнної відбудови (1945-1955 рр.).
- •100. Соціально-політичне та культурне життя в Україні в період Хрущовської відлиги (1945-1955 рр.).
- •101. Соціально-економічний розвиток України в другій половині 60-х - першій половині 80-х рр. XX ст.
- •102. Чим був «застій» у народному господарстві України у період застою?
- •103. Суспільно-політичне життя в Україні у другій половині 60-х - першій половині 80-х рр. XX ст. Дисидентський рух.
- •105. Проголошення незалежності україни
- •107. Прийняття 28 червня 1996 р. Конституції України, її значення. Конституційна реформа 2004 р. І ставлення до неї різних політичних сил.
- •108. Політичні партії та рухи в Україні на сучасному етапі (1991 -2012).
- •110. Міжнародне становище та зовнішня політика Української держави на сучасному етапі (1991-2012).
- •111. Помаранчева революція 2004 р.: реальність чи політико-ідеологічна фікція?
57.Слобожанщина: формування нового історичного регіону України у середині – другій половині XVII століття.
Слобідська Україна або Слобожанщина— історико-географічний край у східній частині України та прикордонних областях РФ, територія якого перекривається приблизно з територією п'яти Слобідських козацьких полків 17 — 18 століть, автономних формацій у межах Московського царства, а згодом Російської Імперії. Слобідська Україна межувала на заході з Гетьманщиною, на півдні із Запорожжям і володіннями Кримського ханства, на сході з Доном, на півночі з Московщиною. Вона обіймала частину Середньої височини й сусідню з нею Донецьку низовину, південно-східну частину Придніпровської низовини і невелику частину Донецького кряжа. В сучасних межах охоплює південну частину Сумської області, північну, центральну та південно-східну частини Харківської області та північну частину Луганської області України, південну частину Воронізької, Білгородської, Курської областей РФ.
Сліди найстаршого заселення пізнішої Слобожанщини походять з молодшого палеоліту. За ранньої доби Слобожанщина становила частину території сіверян, з кінця 9 ст. вона увійшла до складу Київської держави, зокрема в 11 ст. до Чернігівського, а згодом Переяславського й Новгород-Сіверського князівств. Після татаро-монгольської навали 13 ст. регіон запустів. З початку 16 ст. Слобожанщина переходить до складу Московського князівства. Територію Слобожанщини становила на той час майже не залюднене Дике Поле, крізь яке татари здійснювали набіги вглиб Московської держави — звичайно Муравським шляхом (він вів вододілом між Дніпром і Доном — від Перекопу аж до Тули), а також і його відногами — Ізюмським та Калміюським шляхами. На Слобожанщині глибоко в степ заходили українські промисловці — «уходники», «добичники», які займалися здебільшого бджільництвом, рибальством і мисливством, а також видобутком селітри й солі (на Торських озерах і в Бахмуті).
Починаючи із другої половини 16 ст., на Слобожанщині існували два потоки колонізації: з півночі йшла московська колонізація, пов'язана з будуванням військово-оборонних ліній для охорони Московської держави (з півдня від Криму, й з південного заходу від Польсько-Литовської держави); з заходу — українська, викликана, за одними версіями, польсько-шляхетською неволею й визиском, за іншими — силою промислово-добичницьких інтересів населення Наддніпрянщини. Цій масовій народній колонізації не могла дорівнятися не тільки московська урядова колонізація, але навіть і московські втікачі — селяни й холопи, які тікали від своїх поміщиків на вільні й незаймані простори Слобідської України і Дону. На початку 17 ст. було збудоване місто Царев-Борисів. Московська смута (1605-1613рр.) затримала це будівництво, але в першій половині 17 ст. московський уряд побудував міста Вільний, Хотмижськ, Усерд.У 1630-1640-их pp. розбудовано так звану Білгородську лінію, («черту»), яка проходила від Охтирки (1653р.) на заході до Острогозька (1653р.) на сході. Тоді ж постала низка міст перед Білгородською лінією: Чугуїв (1639р.), Обоянь (1649р.), Богодухів (1662р.) та інші. У другій половині 17 ст. збудовано Ізюмську лінію від річки Коломак до міста Валуйки (1679-1681рр.). У першій половині 18 ст., коли у процесі заселення Слобідської України Білгородська лінія втратила військове значення, спільними силами козацько-селянської людності Слобідської України і Гетьманщини утворено нову — Українську лінію, яка йшла від річки Орелі до річки Дінця (1731-1733рр.).
Населення Слобідської України складало наприкінці 17 ст. близько 120 тисяч осіб. За реєстром 1732 року кількість населення Слобідської України становила близько 400 тисяч, 1773р. — понад 660 тисяч. Завдяки заселенню українцями Слобідської України протягом одного століття українська етнічна територія збільшилася на майже 100 000 км2, а її межі пересунулися на 120 — 200 км на схід.
Полки,що існували на Слобідській Україні:
Харківський полк,
Сумський полк,
Ізюмський полк,
Охтирський полк,
Острогозький полк,
Балаклійський полк.