2.2. Варіанти до контрольної роботи № 1

– загальний енергетичний потенціал вибухонебезпечності (повна енергія згоряння ПГФ, що надійшла в навколишнє середовище при АРБ);

– повна енергія, що виділяється при згорянні маси РФ, яка не випарувалося при АРБ;

– енергія згоряння при АРБ ПГФ, наявної безпосередньо у блоці й тієї, що поступає в нього від суміжних апаратів і трубопроводів;

– енергія згоряння ПГФ, що утвориться при АРБ із РФ, наявної у блоці й тієї, що поступає в нього від суміжних апаратів і трубопроводів;

– енергія стиснутої ПГФ, що втримується безпосередньо у блоці й надходить від суміжних блоків, розглянута як робота її адіабатичного розширення при АРБ;

– відповідно геометричні об'єми ПГФ і РФ у системі, блоці;

– об'єм ПГФ, приведений до нормальних умов (= 293 К,= 0,1 МПа);

– відповідно регламентований абсолютний та атмосферний (0,1 МПа) тиск у блоці;

– питомий об'єм ПГФ (у реальних умовах);

– маса ПГФ і РФ, наявних безпосередньо у блоці й поступаючих у нього при АРБ від суміжних об'єктів;

– маса РФ, що випарувалася за рахунок енергії перегріву й надійшла в навколишнє середовище при АРБ;

– питома теплота згоряння відповідно ПГФ і РФ;

– сумарний тепловий ефект хімічної реакції;

– абсолютна температура середовища: ПГФ або РФ;

– абсолютна нормальна й регламентована температури ПГФ або РФ блока, К (= 293 К);

– регламентована й нормальна температури ПГФ і РФ блока (=20ºС);

– температура кипіння горючої рідини (К або ºС);

– швидкість витікання ПГФ і РФ у розглянутий блок із суміжних блоків;

– площа перерізу, через який можливе витікання ПГФ або РФ при АРБ;

– швидкість теплопритоку до ГР (горючої рідини) за рахунок сумарного теплового ефекту екзотермічної реакції;

– швидкість теплопритоку до РФ від зовнішніх теплоносіїв;

– коефіцієнт теплопередачі від теплоносія до горючої рідини;

– площа поверхні теплообміну;

– різниця температур теплоносіїв у процесі теплопередачі (через стінку);

– питома теплота паротворення горючої рідини;

– питома теплоємність рідкої фази;

– безрозмірні коефіцієнти, що враховують тиск (Р) і показник адіабати (k) ПГФ блока;

– безрозмірний коефіцієнт, що враховує гідродинаміку потоку;

– густина ПГФ або РФ за нормальних умов (= 0,1 МПа та= 20°С) у середньому по блоку та поi-их поступаючих у нього при АРБ потоках;

– час із моменту АРБ до повного спрацьовування арматури, що відключає аварійний блок;

– час із моменту АРБ до повного припинення екзотермічних процесів;

– час із моменту АРБ до повного припинення подачі теплоносія до аварійного блока (припинення теплообмінного процесу);

– різниця температур РФ при регламентованому режимі та її кипінні за атмосферного тиску;

– маса РФ, що випарувалася за рахунок теплопритоку від твердої поверхні (підлоги, піддона, обвалування й т.п.);

– маса РФ, що випарувалася за рахунок теплопередачі від навколишнього повітря до пролитої рідини (по дзеркалу випару);

– сумарна маса РФ, що випарувалася за рахунок теплопритоку з навколишнього середовища;

– площа поверхні дзеркала рідини;

– площа контакту рідини із твердою поверхнею розливу (площа теплообміну між пролитою рідиною і твердою поверхнею);

– коефіцієнт теплової активності поверхні (піддона);

– коефіцієнт теплопровідності матеріалу твердої поверхні (підлоги, піддона, землі й т.п.);

– питома теплоємність матеріалу твердої поверхні;

– густина матеріалу твердої поверхні;

– інтенсивність випаровування;

– молекулярна маса;

– газова стала ПГФ;

– безрозмірний коефіцієнт;

– тиск насиченої пари за розрахункової температури;

– час контакту рідини з поверхнею розливу, що приймається до розрахунку.