ПРОГРАММА МАГИСТРЫ_ГОТОВО(2)

Програма

вступного іспиту до магістратури зі спеціальності «Журналістика»

Основи журналістики. 1. Атрибутивний та функціональний підходи до природи інформації. 2. Інфраструктура та структура журналістики. 3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення. 4. Інформаційне суспільство: основні теорії (М. Маклюен, Е. Тоффлер, М. Ракітов, І. Масуда та інші). 5. Журналістський твір у системі інших текстів масово-інформаційних потоків. 6. Варіативність тлумачення у вітчизняному та зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики. 7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (Ф. Сіберт, Т. Петерсен, У. Шрамм, М. Маклюен, А. Моль та інші). 8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста. 9. Журналістика і філософія, їх співвідношення.

Теорія і методика журналістської творчості. 1. Порівняльна характеристика каналів комунікації: газета, радіо, телебачення, Інтернет. 2. Структура журналістського тексту. 3. Задум, тема, концепція, ідея твору. 4. Композиція, конфлікт, сюжет твору. 5. Процес написання журналістського твору. 6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору. 7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру.

Основи зображальної журналістики. 1. Жанрова система фотожурналістики. 2. Основні етапи підготовки фоторепортажу. 3. Основні закони побудови фотокомпозиції. 4. Специфіка самостійної та партнерської роботи фоторепортера. 5. Способи використання світла при фотозйомці.

Основи радіожурналістики. 1. Специфічні зображально-виражальні засоби радіомовлення (природні та технічні), своєрідність їхнього впливу на слухача. 2. Основні функції радіомовлення. 3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення. 4. Специфіка інформаційних радіожанрів. 5. Проблема автора в сучасній радіожурналістиці; відомі українські радіожурналісти. 6. Етапи становлення радіожурналістики в Україні.

Основи телевізійної журналістики. 1. Місце телебачення в системі ЗМІ. Роль та суспільні функції ТБ. 2. Жанри телевізійної журналістики та жанри екрану. 3. Програмування телевізійного мовлення. 4. Історичні етапи розвитку вітчизняного телебачення. Основні національні мовники в Україні. 5. Телеаудиторія в процесі телевізійної комунікації. Телеметрія. Соціологія суспільної думки. 6. Журналістські професії та амплуа на телебаченні. 7. Основні тенденції розвитку телебачення в сучасному світі.

Електронна журналістика. 1. Інтернет-журналістика в контексті конвергенції засобів масової інформації. 2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (Інтернет-газети, новинарні сайти, блоги). 3. Історія виникнення і розвитку Інтернету як КМК.

Сучасні інформаційні та комунікативні системи. 1. Інформаційне суспільство як етап цивілізаційного розвитку людства. Його головні ознаки. 2. Проблеми національного інформаційного простору та інформаційна політика держави. 3. Громадське телебачення: яким йому бути? 3. Проблеми інтерактивного процесу в сучасних засобах масової комунікації Контент, етика та інші показники в форумах та коментарях. 4. Місце і роль соціальних мереж в засобах масової комунікації. 5. Особливості блогосфери як соціокультурного явища. Точки дотику з традиційними засобами масової комунікації. Конкуренція чи конвергенція?

Основи рекламної діяльності. 1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії та протидії. 2. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності. 3. Канали поширення рекламної інформації: основні типи, їх переваги та обмеження. 4. Реклама як площина відбиття та утворення соціальних стереотипів. 5. Умови ефективності рекламної продукції у глобалізованому світі. 6. Міфологічна складова рекламної та PR-діяльності.

Паблік рілейшнз. 1. PR як форма соціальної комунікації: основні функції та різновиди. 2. Етика PR і соціальна відповідальність. 3. Імідж як категорія комунікації, його складові та функції. 4. Специфіка PR-діяльності в різних сферах суспільного життя. 5. Прес-конференція: журналістський і PR виміри.

Журналістський менеджмент. 1. Базові елементи журналістського менеджменту. 2. Кількісні та якісні методи вивчення аудиторії ЗМІ; фокус-група як один з основних методів вивчення аудиторії. 3. Основні положення медіа-маркетингу; особливості використання принципів креативного менеджменту у ЗМІ. 4. Сегментація аудиторії МІ. 5. Теорія потреб Абрахама Маслоу, її сучасне трактування у медіа. 6. Проблема мобінгу у журналістській професії.

.

Журналістська деонтологія. 1. Регулювання діяльності ЗМІ в українському законодавстві. 2. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста. 3. Історичний та сучасний аспекти формування етико-правових норм діяльності журналіста. 4. Аксіологічний та нормативний аспекти журналістської етики. 5. Відмінності етичного і правового регулювання діяльності ЗМІ. 6. Правова основа свободи ЗМІ та зловживання «свободою слова».

Економіка і організація ЗМІ. 1. Бізнесова діяльність редакції ЗМІ. Форми комерційної діяльності. Редакційні та приредакційні комерційні структури. 2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності ЗМІ. 4. Джерела фінансування періодичних видань в ринкових умовах. 5. Реклама як комерційна діяльність видання. 6. Роздержавлення ЗМІ. Форми державної підтримки періодичних видань. Висвітлення діяльності органів державної влади на договірній основі.

Історія української журналістики. 1. Передумови виникнення та національні джерела української журналістики. 2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних та залежних народів і український досвід. 3. Періодизація історії української журналістики як наукова проблема. 4. Харківська журналістика 1810-1820 рр. 5. Українська альманахова журналістика 1830-1840 рр. 6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ». 7. Москвофільська та народовська журналістика в др. пол. ХІХ ст. 8. Радикальна та еміграційна українська журналістика в др. пол. ХІХ ст. 9. Роль журналістики у становленні національної свідомості українства в ХІХ ст. 10. Українська журналістика як передумова становлення української класичної філософії ХІХ ст. 11. Перші філософські журнали в Україні.

Зарубіжна журналістика. Поняття про пражурналістику й журналістику.Письмові КМК античності й Відродження: порівняльна характеристика.Усні КМК античності й Відродження: порівняльна характеристика.Перші газети й журнали Європи й США.Особливості зародження журналістики в США й Англії: порівняльна характеристика. «Ареопагітика» Джона Мільтона та її роль у становленні ліберальної теорії преси.Журналістська діяльність Д. Дефо і Д. Свіфта.Журналістська діяльність Д. Аддісона і Р. Стіля.Бостон як осередок перших американських періодичних видань.Роль Б. Франкліна в розвитку американської журналістики.Основні засади концепції «нового журналізму». Видавнича діяльність Д. Пулітцера.Видавнича діяльність У. Херста.Поняття penny press: особливості, найяскравіші представники (на прикладі США).Формування нової системи масової комунікації у ХХ столітті.Система масової комунікації XVII і XX століть: порівняльна характеристика.Система масової комунікації XVIII і XX століть: порівняльна характеристика.Система масової комунікації XIX і XX століть: порівняльна характеристика.Розвиток макрекерської журналістики.Таблоїд як різновид масової преси.Найбільші світові медіа корпорації: загальна характеристика.Розвиток журнальної періодики у ХХ столітті.Журнал “Time” як представник щотижневих журналів новин.Журнал «Rider's Digest» як представник дайджестової періодики.Особливості розвитку інформаційного простору ХХ ст.CNN — перша глобальна телемережа новин.Інформаційна політика BBC.Euronews як найбільша міжнародна регіональна телемережа.Характеристика телекомпанії Al-Jazeera.Особливості розвитку системи масової комунікації на межі ХХ–ХХІ століть.

Літературне редагування. 1. Етапи розвитку видавничої справи. 2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту. 3. Особливості редагування та коректури в газетному, журнальному і книжковому виданнях. 5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі. 6. Особливості комп’ютеризованого видавничого процесу.

Практична стилістика української та російської мови. 1. Характер стильової норми в публіцистиці. 2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті. 3. Експресія і стандарт як стильові категорії публіцистичного тексту. 4. Оцінка як стильова категорія публіцистики та мовні засоби її вираження. 5. Риторична організація публіцистичного тексту. 6. Мовні засоби увиразнення в журналістському дискурсі (елокуція).

Теорія та історія соціальних комунікацій. 1.Осмислення комунікації сучасними гуманітарними науками. 2. Поняття про "комунікативний вибух". 3. Комунікація як "спільнота" та "участь у спільноті". Погляди на соціальність (Аристотель, Гоббс, Тьоніс, Дюркгейм). 4. Комунікативний аспект поняття "ідентифікація". 5. Комунікація як процес чи засіб зв’язку або з'єднання: символічна комунікація, умовна комунікація, писемність. 6. Комунікація як переміщення чи передача. Сучасна концепція комунікації (Дж. Локк, Ф.Тютчев, М. Хайдеггер). 7. Знаково-символічна природа комунікації (За Р. Якобсоном). 8.Комунікація як проект узгодження "Я" з "Іншим". 9. Комунікація як діалог (За Ю. Лотманом). 10. Механізми і форми комунікації. 11. Історична вертикаль соціальних комунікацій: біологічна комунікація, комунікація гомінід, ритуально-міфологічна комунікація прилучення, комунікація переконання й залучення "вісьового часу", літературно-журналістська комунікація, власне журналістська комунікація, постжурналістська комунікація. 12. Сучасна горизонталь соціальних комунікацій: журналістика, реклама, мистецтво, освіта, релігія.

Риторика. 1. Риторика – мистецтво публічного мовлення, наука про переконувальні, впливові промови і сукупність цих промов. 2. Напрями риторичної практик: софістика, діалектика і евристика. 3.Якості риторичного мовлення. 4. Риторичні знання в системі професійної підготовки журналістів. 5. Національна і культурна специфіка риторики.

Дисципліни спеціалізації

Газетна спеціалізація

Інформаційні жанри. 1. Загальна характеристика інформаційних жанрів. 2. Жанрові різновиди замітки. 3. Особливості жанру репортажу. 4. Звіт як інформаційний жанр. 5. Інтерв’ю: співвідношення методу і жанру.

Аналітичні жанри. 1. «Публіцистика думки» і «публіцистика факту» – їх співвідношення. 2. Аналітична стаття як стрижень аналітичних газетних жанрів. 3. Особливості аргументації у газетно-журнальній публіцистиці.

Художньо-публіцистичні жанри. 1. Динаміка розвитку художньо-публіцистичних жанрів. 2. Порівняльні характеристики художньо-публіцистичних жанрів: нарис та замальовка; фейлетон та памфлет; есе.

Проблематика газетних виступів. 1. Жанрова парадигма сучасної соціальної журналістики в Україні. 2. Висвітлення проблем молоді в сучасній журналістиці (молодь як соціальна група; соціальне, політичне, економічне самовизначення молоді). 3. Висвітлення у пресі проблеми торгівлі людьми (основні документи, функції ЗМІ, соціальні стереотипи, основні інформаційні приводи, термінологія).. 4. Права дитини у фокусі українських ЗМІ (основні напрямки всесвітнього руху, головні документи, функції ЗМІ, особливості інтерв’ювання дітей, етика). За матеріалами всеукраїнських ЗМІ. 5. Специфіка висвітлення проблеми ВІЛ-СНІДу у пресі. Порівняльна характеристика висвітлення проблеми молодіжними та всеукраїнськими суспільно-політичними виданнями.6. Спеціалізація і громадянська позиція медійника: робота з джерелами інформації, нормативно-правова база соціальної журналістики. 7. Інформаціна кампанія соціальної проблематики в друкованих українських ЗМІ (методика планування, технічне забезпечення, етапи проведення). (На матеріалі, наприклад, інформаційних кампаній з профілактики ВІЛ-СНІДу). 8. Роль преси у формуванні політичного дискурсу. 9. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних ЗМІ. 10 Особливості подачі економічної проблематики у загальнополітичних виданнях.

Техніка оформлення видання. 1. Стандартні формати газетних шпальт. 2. Композиційно-графічні моделі газети. 3. Прийоми шрифтового виділення матеріалів: форматний, композиційний, графічний, комбінований. 4. Форми розміщення інформації в газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»). 5. Верстка і макетування номера газети.

Телевізійна спеціалізація

Інформаційне телебачення. 1. Жанрова парадигма теленовин. 2. Структурні елементи телевізійного репортажу та особливості їх поєднання. 3. Морально-етичні засади інформаційного мовлення. 4. Стандарти інформаційного мовлення. 5. Джерела інформації та ньюзмейкери в теленовинах. 6. Філософія конвергентного ньюзруму.

Телевізійне інтерв’ю. 1. Телевізійне інтерв’ю як міжвидова форма публіцистики. Метод і жанр. 2. Діалог в прямому ефірі. Особливості підготовки та проведення. 3. Організована синхронна телезйомка. Особливості інтерв’ю – окремої передачі. 4. Запис інтерв’ю на місці події. Способи зйомки інтерв’ю. 5. Підготовча робота журналіста до інтерв’ю на виїзді. Роль другого плану під час зйомки інтерв’ю. 6. Монтажні зв’язки телевізійного інтерв’ю. Значення планів перебивання. 7. Особливості інтерв’ювання на вулиці. Вибір місця для зйомки інтерв’ю. 8. Співпраця з оператором під час підготовки до інтерв’ю (вплив організації тексту інтерв’ю на композицію кадру). Крупність плану при зйомці інтерв’ю. 9. Синхронна зйомка в документальному фільмі. Її особливості. 10. Інтерв’ю та реальні шуми, відзняті та події. Спільне й відмінне.

Сценарна майстерність на ТБ. 1. Специфіка сценарної роботи на телебаченні. 2. Етапи роботи над сценарієм телепрограми: від творчого задуму до монтажного втілення. Різновиди телесценаріїв. 3. Творчий задум та сценарний хід. 4. Зображально-виражальні засоби екрану. 5. Види та принципи монтажу. 6. Відмінності у драматургії теленовин та телевізійного діалогу.

Журналіст у кадрі. 1. Особливості виступу журналіста в кадрі. Технологія запису стенд-ап’у. 2. Характеристика роботи тележурналіста за кадром. 3. Телерепортер у прямому репортажі з місця події: мовленнєвий та пластичний способи існування. 4. Важливі голосово-мовленнєві навички для професійної роботи в телеефірі. 5. Артикуляційна система диктора/ведучого в процесі професійного мовлення. 6. Засоби логічної виразності ефірного мовлення (пауза, наголос, інтонація, перспектива). Партитура тексту.

Аналітико-публіцистичне та художнє телебачення. 1. Тенденції розвитку аналітичної публіцистики на сучасному телебаченні. 2. Огляд як стрижень аналітичної телепубліцистики. Різновиди огляду. 3. Особливості діалогу на ТБ (жанрові відмінності бесіди, дискусії та ток-шоу). 4. Жанрові особливості художньо-публіцистичного телебачення та документального кіно. 5. Способи використання фактичного матеріалу в художньо-публіцистичних телевізійних жанрах. 6. Художня телепубліцистика як засіб образного узагальнення одиничного факту, типізація явища. Роль автора на екрані.

Режисура та телекритика. 1. Режисура як різновид професійної діяльності. Функції режисера. 2. Концепція «авторського кіно» як актуалізація протиріччя «елітарної» та «масової» культури. 3. Основні виражальні засоби режисера та їх стисла характеристика. 4. Визначення теми, ідеї, конфлікту, надзавдання та їх функціональна необхідність у побудові сценічної (екранної) дії. 5. Композиційна побудова твору та характеристика її основних елементів. 6. Характеристика основних етапів роботи режисера-документаліста. 7. Дослідження формування мас-медійного простору у концепціях Маклюена, Тоффлера та Хабермаса. 8."Медіа-критика" та її різновиди. 9. Специфіка комунікативних стратегій журналістської творчості у жанрі рецензії.