5. Методи навчання

Лекція, елементи тренінгових форм навчання – рольові ігри, моделювання ситуацій, індивідуальна робота студентів

6. Методи контролю

Екзамен

7. Розподіл балів, які отримують студенти

Поточне тестування та самостійна робота											Підсумковий cеместровий контроль (екзамен)	Сума
Модуль 1			Модуль 2					Самостійна робота			30	100
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т7	Т8	Т9	Т10	Т11
6	6	6	6	6	6	6	7	7	7	7

Т1, Т2... Т11 – теми модулів

Шкала оцінювання

Сума балів за всі види навчальної діяльності протягом семестру	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
90–100	А	відмінно
80–89	В	добре
70–79	С
60–69	D	задовільно
50–59	Е
1–49	FX	незадовільно

Форми контролю засвоєння всіх тем модулів – опитування, письмова перевірча робота, оцінка рівня активності студентів під час практичних і тренінгових форм занять.

Примітка. Умовою допуску студента до підсумкового семестрового контролю (екзамену) є набрання ним мінімальної кількості балів – 20.

Критерії оцінювання:

• «відмінно» (А) – студент глибоко засвоїв теоретичний матеріал, всебічно розуміє зміст курсу (модуля), основні положення рекомендованої літератури, автоматично оперує фактичними даними, вільно розвиває свої думки, логічно мислить, має власну журналістську практику, вміє самостійно знайти у журналістській практиці приклади порушення деонтологічних вимог, демонструє творчий підхід до наукових і професійних проблем, має власний й оригінальний погляд на журналістську діяльність;

• «добре» (В/С) – студент володіє теоретичною базою, може за потреби пов’язати теорію із практикою, однак допускає неточності й суперечності в аргументації своїх суджень, зрідка порушує логіку викладу думки;

• «задовільно» (D/Е) – студент в основному опанував теоретичні знання, орієнтується в змісті модуля, але викладає думки плутано, часто не може знайти адекватних прикладів із професійного життя;

• «незадовільно» (FX) – студент не опанував навчальний матеріал модуля, допускає грубі помилки щодо етичних документів та нормативних актів, не розуміє змісту базових понять курсу, не може розкрити взаємозв’язок журналістської теорії і практики.

Модуль перший

ПОНЯТТЯ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ДЕОНТОЛОГІЇ.

ЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Тема 1

Журналістська деонтологія як наука. Етико-правова джерельна база журналістської діяльності

1. Журналістська деонтологія в системі наук.

1. Об’єкт та предмет вивчення журналістської деонтології.

2. Виникнення журналістської етики та журналістського права. Зв’язок етики журналіста із етикою інших професій.

3. Джерела журналістської етики.

4. Перші документи з журналістської етики. Українські документи з професійної етики журналіста.

5. Свобода думки, слова та друку як невід’ємне природне право людини.

7. Джерела права ЗМІ. Заборона цензури.

1. Журналістська деонтологія – це самостійна професійна, прикладна наука, що вивчає цінності, норми, обов’язки, закони фахової діяльності журналіста. Журналістська деонтологія є світоглядною основою і правовим регулятором журналістської творчості.

Журналістська деонтологія – соціально-філософська наука, яка зосереджена на вивченні питань моралі і права в діяльності журналіста. Вона споріднена з більшістю соціально-гуманітарних наук: етикою, правознавством, філософією, соціологією, культурологією, філологією, психологією, педагогікою тощо.

Сам термін «деонтологія» узятий з прикладної філософії, де разом з етологією та аксіологією складає загальну етику.

Етологіяяк «наука про етику» вивчає походження, суть, специфіку, місце, роль, стан, закономірності й тенденції моралі.

Аксіологія, тобто вчення про моральні цінності, визначає, що є добро, а що – зло, що справедливо, а що – ні. Аксіома, як відомо, не потребує доведень і приймається на віру. Термін запропонував на початку ХХ ст. французький філософ П. Лапі.

Деонтологією ж в етиці називають «вчення про обов’язок». Деонтологія зосереджується на вивченні етичних норм, тобто сфери обов’язкового. Термін у науковий обіг ввів у 30-х роках ХІХ ст. класик англійського утилітаризму І. Бентам.

У свою чергу журналістською деонтологією доцільно називати науку, яка поєднує в собі вивчення і природи журналістської професійної моралі, і професійних журналістських цінностей, і журналістських норм, і питань правового регулювання діяльності ЗМІ.

Схема 1.