
- •Медична і біологічна фізика Підручник для студентів вищих медичних закладів освіти III - IV рівнів акредитації.
- •1.1. Механічні властивості біологічних тканин
- •1.1.2. Деформація біологічних тканин
- •1.2. Плин в'язких рідин у біологічних системах
- •1.2.1. В'язкість рідини
- •1.2.2. В'язкість крові
- •1.2.3. В'язко-пружні властивості біологічних тканин
- •1.2.4. Основні рівняння руху рідини
- •1.2.5. Критерії механічної подібності рідин, що рухаються
- •1.2.6. Пульсові хвилі
- •1.3. Механічні коливання
- •1.3.1. Гармонічні коливання та їх основні параметри
- •1.3.2. Затухаючі коливання і аперіодичний рух
- •1.3.3. Вимушені коливання
- •1.3.4. Явище резонансу і автоколивання
- •1.3.5. Додавання гармонічних коливань
- •1.4. Механічні хвилі
- •1.4.1. Хвильове рівняння. Поздовжні і поперечні хвилі
- •1.4.2. Потік енергії хвилі. Вектор Умова
- •1.5. Акустика. Елементи фізики слуху. Основи аудіометрії
- •1.5.1. Природа звуку, його основні характеристики (об'єктивні і суб'єктивні)
- •1.5.2. Закон Вебера-Фехнера
- •1.5.3. Ультразвук
- •1.5.4. Інфразвук
- •1.6. Практикум з бюреології
- •1.6.1. Лабораторна робота №1 "Дослідження пружних властивостей біологічних тканин"
- •1.6.2. Лабораторна робота №2 "Визначення коефіцієнта в'язкості"
- •2.1. Електростатика
- •2.1.1. Основні характеристики електричного поля
- •2.1.2. Електричний диполь
- •2.1.3. Діелектрики, поляризація діелектриків
- •2.1.4. Діелектричні властивості біологічних тканин
- •2.1.5. П'єзоелектричний ефект
- •2.2. Постійний струм. Електропровідність біологічних тканин
- •2.2.1. Характеристики електричного струму
- •2.2.2. Електропровідність біологічних тканин ірідин
- •2.2.3. Дія електричного струму на живий організм
- •2.3. Магнітне поле
- •2.3.1. Магнітне поле у вакуумі і його характеристики
- •2.3.2. Закон Біо-Савара-Лапласа
- •2.3.3. Дія магнітного поля на рухомий електричний заряд. Сила Ампера і сила Лоренца
- •2.3.4. Магнітні властивості речовини
- •2.3.5. Магнітні властивості тканин організму, фізичні основи магнітобіології
- •2.4. Електромагнітні коливання
- •2.4.1. Рівняння електричних коливань
- •2.4.2. Вимушені електричні коливання, змінний струм
- •2.4.3. Повний опір кола змінного струму (імпеданс). Закон Ома для кола змінного струму
- •2.4.4. Імпеданс біологічних тканин
- •2.5. Електромагнітні хвилі
- •2.5.1. Струм зміщення
- •2.5.2. Рівняння Максвелла
- •2.5.3. Плоскі електромагнітні хвилі. Вектор Умова-Пойнтінга
- •2.5.4. Шкала електромагнітних хвиль
- •2.6. Семінар "методика одержання, реєстрації та передачі медико-бюлогічної інформації"
- •2.6.1. Прилади для вимірювання електричних параметрів та їх класифікація
- •2.6.2. Вимірювання сили струму, напруги, ерс, опору в електричному колі
- •2.6.3. Осцилографи, генератори, підсилювачі, датчики
- •2.7. Лабораторний практикум
- •2.7.1. Лабораторна робота №1 "Визначення величини артеріального тиску за допомогою ємнісного датчика"
- •2.7.2. Лабораторна робота №2 "Напівпровідниковий діод"
- •2.7.3. Лабораторна робота №3 "Вивчення роботи транзистора"
- •2.7.4. Лабораторна робота №4 "Електрофоретичний метод визначення рухливості іонів"
- •3.1. Загальні відомості про електронну медичну апаратуру (ема)
- •3.1.1. Класифікація електронної медичної апаратури
- •3.1.2. Техніка безпеки
- •3.1.3. Правила безпеки
- •3.1.4. Технічні характеристики ема
- •3.2. Семінар "взаємодія електромагнітного поля з біологічними тканинами"
- •3.2.1. Основні характеристики емп
- •3.2.2. Основні процеси, які характеризують дію емп на біологічні тканини
- •3.2.3. Теплова дія емп на бт
- •3.2.4. Специфічна дія емп на біологічні тканини
- •3.3. Лабораторна робота №1 "робота з фізіотерапевтичною апаратурою"
- •3.3.1. Робота з увч-апаратом
- •3.3.2. Ультразвуковий терапевтичний апарат
- •3.3.3. Апарат для дарсонвалізації"Іскра-1"
- •3.4. Лабораторна робота №2 "робота з електрокардіографом експчт-4"
- •3.4.1. Природа електрокардіограми (екг)
- •3.4.2. Завдання до лабораторної роботи
- •3.5. Лабораторна робота №3 "робота з реографом ргч-01"
- •3.5.1. Додаткові теоретичні відомості
- •3.5.2. Стислі технічні характеристики та інструкція з експлуатації реографа ргч-01
- •4.1. Міжмолекулярні взаємодії у біополімерах
- •4.1.1. Класифікація взаємодій у біополімерах
- •4.2. Структурна організація білків та нуклеїнових кислот
- •4.2.1. Первинна структура
- •4.2.2. Вторинна структура
- •4.2.3. Третинна структура
- •4.2.4. Четвертинна структура
- •4.3. Будова і властивості біологічних мембран
- •4.4. Пасивний та активний транспорт речовин крізь мембранні структури клітин
- •4.4.1. Пасивний транспорт незаряджених молекул
- •4.4.2. Пасивний транспорт іонів
- •4.4.3. Активний транспорт
- •4.5. Біологічні потенціали
- •4.5.1. Рівноважний мембранний потенціал Нернста
- •4.5.2. Дифузійний потенціал
- •4.5.3. Потенціал Доннана. Доннанівська рівновага
- •4.5.4. Стаціонарний потенціал Гольдмана-Ходжкіна-Катца
- •4.5.5. Потенціал дії. Механізм виникнення та поширення нервового імпульсу
- •4.6. Лабораторний практикумі
- •4.6.1. Лабораторна робота "Дослідження нелінійних властивостей провідності шкіри жаби"
- •4.6.2. Лабораторна робота "Дослідження дисперсії електричного імпедансу біологічних тканин"
- •4.6.3. Лабораторна робота "Вимірювання концентраційного потенціалу компенсаційним методом"
- •4.6.4. Практичне заняття "Вивчення біофізики мембран за допомогою комп'ютерних програм"
- •5.1. Відкриті біологічні системи, закони термодинаміки і термодинамічні потенціали
- •5.2. Основи термодинаміки незворотних процесів
- •5.2.1. Лінійний закон
- •5.2.2. Принцип симетрії кінетичних коефіцієнтів і виробництво ентропії
- •5.2.3. Спряження потоків у біологічних системах
- •5.2.4. Стаціонарний стан відкритих систем і теорема Пригожина щодо мінімуму виробництва ентропії
- •5.3. Відкриті медико-бюлогічні системи, що знаходяться далеко від рівноваги (елементи синергетики)
- •5.4. Моделювання процесів у складних медико-бюлопчних системах
- •5.5. Практичне заняття "термодинаміка відкритих біологічних систем"
- •6.1. Інтерференція світла
- •6.1.1. Інтерференція від двох когерентних світлових джерел
- •6.1.2. Історія відкриття явища просвітлення оптики, праці о. Смакули
- •6.1.3. Інші застосування явища інтерференції світла
- •6.2. Дифракція світла
- •6.2.1. Дифракція на щілині в паралельних променях
- •6.2.2. Дифракційна решітка
- •6.2.3. Голографія та її застосування в медицині
- •6.3. Геометрична оптика
- •6.3.1. Ідеальна центрована оптична система
- •6.3.2. Похибки оптичних систем
- •6.3.3. Оптична мікроскопія
- •6.4. Поляризація світла
- •6.4.1. Поляризація світла при відбиванні та заломленні
- •6.4.2. Поляризація при подвійному променезаломленні в кристалах
- •6.4.3. Поляризація світла при проходженні крізь поглинаючі анізотропні речовини
- •6.5. Взаємодія світла з речовиною
- •6.5.1. Дисперсія світла
- •6.5.2. Поглинання світла
- •6.5.3. Розсіяння світла
- •6.6. Фізичні основи термографії, закони теплового випромінювання
- •6.6.1. Закон Кірхгофа
- •6.6.2. Закон випромінювання Планка
- •6.6.3. Закон Стефана-Больцмана
- •6.6.4. Закон зміщення Віна
- •6.6.5. Випромінювання Сонця
- •6.6.6. Інфрачервоне випромінювання
- •6.6.7. Ультрафіолетове випромінювання
- •6.7. Біофізичні основи зорової рецепції
- •6.8. Лабораторний практикум
- •6.8.1. Лабораторна робота "Вивчення мікроскопа та вимірювання мікрооб'єктів"
- •6.8.2. Лабораторна робота "Визначення концентрації розчинів рефрактометричним методом"
- •7.1.1. Місце квантової механіки в системі наук про рух тіл
- •7.1.2. Гіпотеза де Бройля
- •7.1.3. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •7.1.4. Основне рівняння квантової механіки - рівняння Шредінгера
- •7.2. Випромінювання та поглинання енергії атомами та молекулами
- •7.2.1. Атомні спектри
- •7.2.2. Молекулярні спектри
- •7.3. Електронний парамагнітний резонанс,
- •7.3.1. Метод електронного парамагнітного резонансу
- •7.3.2. Метод спінових міток (спінових зондів)
- •7.3.3. Спін-імунологічний метод
- •7.3.4. Метод ядерного магнітного резонансу
- •7.4. Практикум 3 квантової механіки
- •7.4.1. Практичне заняття "Основні уявлення квантової механіки"
- •7.4.2. Лабораторна робота "Застосування фотоелемента для виміру освітленості та визначення його чутливості"
- •7.4.3. Лабораторна робота "Вивчення роботи оптичного квантового генератора"
- •8.1. Рентгенівські промені
- •8.1.1. Історія відкриття рентгенівських променів, праці і. Пулюя
- •8.1.2. Природа рентгенівських променів і методи їх отримання
- •8.1.3. Гальмівне рентгенівське випромінювання
- •8.1.4. Характеристичне рентгенівське випромінювання, його природа. Закон Мозлі
- •8.2. Радіоактивне випромінювання
- •8.2.1. Радіоактивність, її властивості
- •8.2.2. Основний закон радіоактивного розпаду, період напіврозпаду, активність
- •8.2.3. Правила зміщення, особливості спектрів при радіоактивному розпаді
- •8.3. Основи дозиметрії іонізуючого випромінювання
- •8.3.1. Експозиційна доза, її потужність, одиниці
- •8.3.2. Поглинена доза, її потужність, одиниці
- •8.3.3. Еквівалентна доза, її потужність, одиниці
- •8.3.4. Дозиметри іонізуючого випромінювання
- •8.4. Взаємодія іонізуючого випромінювання з речовиною
- •8.4.1. Первинні фізичні механізми взаємодії рентгенівського випромінювання з речовиною
- •8.4.2. Первинні механізми дії радіоактивного випромінювання і потоків частинок на речовину
- •8.4.3. Фізико-хімічні механізми радіаційних пошкоджень
- •8.4.4. Ефект дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •8.5. Застосування рентгенівського випромівання в медицині
- •8.5.1. Методи рентгенодіагностики
- •8.5.2. Рентгенотерапія
- •8.5.3. Рентгенівський структурний аналіз в медико-біологічних дослідженнях
- •8.5.4. Променеві навантаження на медичний персонал при рентгенодіагностичних дослідженнях
- •8.5.5. Деякі факти реакції крові на опромінення
- •8.5.6. Опромінення малими дозами великих груп людей
- •8.5.7. Латентний період-час виявлення в організмі порушень, викликаних радіацією
- •8.5.8. Проблеми ризику, пов'язаного із радіаційною дією
- •8.6. Комп'ютерна томографія
- •8.6.1. Рентгенівська томографія
- •8.6.2. Ямр-томографія
- •8.6.3. Позитронна емісійна томографія
- •8.7. Практичне заняття "рентгенівське випромінювання, його застосування"
- •8.8.Практичне заняття "радіоактивне випромінювання та його дія на біооб'єкти"
- •8.9. Лабораторна робота "визначення коефіцієнта лінійного послаблення гамма-випромінювання"
- •8.10. Лабораторна робота "робота з дозиметром дргз-04"
- •1. Призначення дозиметра дргз-04
- •2. Склад приладу
- •3. Характеристики дозиметра дргз-04
- •4. Управління роботою дозиметра дргз-04
- •5. Порядок виконання роботи
2.7. Лабораторний практикум
2.7.1. Лабораторна робота №1 "Визначення величини артеріального тиску за допомогою ємнісного датчика"
Мета роботи: оволодіти методом вимірювання і реєстрації тиску крові за допомогоео ємнісного датчика (сфігмоманометра).
Прилади і матеріали: сфігмопристрій з приймачем пульсу, манжетка з манометром, реєструючий пристрій (осцилограф, самописець чи векторкардіоскоп).
Контрольні питання для підготовки до лабораторної
роботи
1. Датчики, їх основні види і типи.
2. Вільні електричні коливання. Коливальний контур. Власна частота коливань.
3. Ємність. Конденсатори, їх види і способи з'єднання.
4. Вимушені електричні коливання.
5. Кінематика плину рідини.
6. Пульсові хвилі. Сфігмографія.
Додаткова література
1. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. - М.: Высшая школа, 1992.
2. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. - М.: Высшая школа, 1987.-С. 370-373; 204-210; 171-174; 323-326.
3. Ливенцев Н.М. Курс физики. - М.: Высшая школа, 1978. - Ч. 1, с. 242-249.
Короткі теоретичні відомості
Пристрій
сфігмографічний (від грец.-
пульс
і
урафю - пишу) використовується для реєстрації пульсових хвиль. За його допомогою можна фіксувати малі зміни об'ємів замкнених порожнин, отримувати криві коливань стінок артерій і вен. Він дає змогу стежити за змінами артеріального тиску пр тягом кардіоциклу. За наявності двох сфігмопристроїв можна визначити швидкість поширення пульсової хвилі по судині.
Принцип
вимірювання тиску за допомогою
сфігмоманометра базується на
перетворенні малих змін об'єму в зміну
частоти електричних коливаньколивального
контура. Зміна тиску в судині АР
супроводжується
зміщенням поверхні шкіри (пунктирна
лінія на мал. 2.52), яке викликає зміну
об'єму
приймача
пульсу (ПП). По з'єднувальній трубці Т
ці
зміни
передаються в порожнину датчика Д,
одна
із стінок якого є одночасно і пластиною
конденсатора, що й призводить до зміщення
цієї пластини. Ємність конденсатора
змінюється, а значить і змінюється
власна частота коливального контура:
Мал. 2.52.
Детектор
виділяє зміну напруги АС/, величина якої
залежить від
а
значить і від АР. Тобто має місце такий
ланцюжок перетворень:
Ці
зміни напруги
подаються
на
пластини
осцилографа і реєструються. За їх
величиною і знаходять зміни тиску
Технічні характеристики:
1.
Максимальна
різниця тисків у камерах
датчика
-5
мм
рт.ст.
2.
Верхня
межа компресивного тиску в камерах (при
одночасній його подачі) -
3.
Чутливість
-
не
менше
4. Нелінійність амплітудної характеристики - 10-15%. Режими роботи:
Вих.-
(камери
з'єднані
між собою і патрубком 1)
- вихідна
позиція.
-
камери
і
патрубок 1
роз'єднані
(якщо приймач пульсу
під'єднаний
до патрубка 2,
то
зміна тиску в
надходить
в камеру
-
робочий
режим.
Вих. П - камери І і II з'єднані між собою, патрубок 1 -від'єднаний (режим вирівнювання тиску в камерах, застосовується при реєстрації пульсових хвиль у венах).
П
III
–
камера
роз'єднана
з камерою
і
камера
з'єднана з патрубком
(застосовується
для визначення синхронної різниці
пульсових тисків у різних ділянках
судини).
Хід роботи
Підключити сфігмопристрій до осцилографа. Перевірити наявність приймача і манжетки з манометром.
Завдання 1. Реєстрація артеріальних пульсацій.
1. Зафіксуйте приймач пульсу на плечовій артерії.
2.
Поставте
перемикач ПР
в
положення
3.
Під'єднайте
до штуцера '.гумовий
трубопровід приймача пульсу.
4.
Переведіть
кран у положення
5. Налагодьте осцилограф на необхідну чутливість для візуального спостереження сфігмоколивань.
6. Замалюйте коливання, які спостерігаєте.
7.
Кран
поверніть у початкове положення Вих.
Завдання 2. Визначення систолічного артеріального тиску.
1. Одягніть манжетку на передпліччя руки, на якій закріплено приймач пульсу.
2. Отримайте стійке зображення пульсової хвилі в променевій артерії на екрані осцилографа.
3. Виконайте повільне нагнітання повітря в манжетку, спостерігаючи за амплітудою пульсацій. Визначте величину тиску в манжетці, коли пульсації зникнуть. Величина тиску в манжетці дорівнює систолічному артеріальному тиску (Рсис=Рм).
4.
Поверніть
кран у початкове положення Вих.
Завдання 3. Реєстрація об'ємного пульсу передпліччя.
1.
Поставте
перемикач ПР
в
Вих.
2.
Під'єднайте
до штуцератрубку
манжетки.
3.
Під'єднайте
до штуцераручний
насос з манометром.
4.
Здійсніть
повільне нагнітання повітря в систему
до тиску
5.
Переведіть
перемикач ПР
у
положення
6. Підберіть необхідну чутливість осцилографа для спостережень змін об'ємного пульсу передпліччя.
7. Замалюйте криву, яка спостерігається, в зошит.
8. Зменшіть тиск до нуля, відкривши вентиль манометра.
9.
Кран
переведіть у положення Вих.
Завдання 4. Реєстрація залежності амплітуди об'ємного пульсу від тиску в манжетці.
Схема комутації пристрою, манжетки і манометра аналогічна, як і при виконані завдання 3.
1. Здійсніть повільне нагнітання повітря в манжетку до тиску, який перевищує систолічний на 10 ммрт.ст.
2.
Переведіть
кран ПР
в
Переконайтесь
у відсутності пульсових коливань на
екрані (повинні спостерігатись
пульсації тиску, які викликані змінами
об'єму манжетки в проксимальній ділянці).
Виміряйте
величину пульсацій. ПоставтеПР
в
Вих.
Забороняється
різко зменшувати тиск, якщо кран не
переведено в положення
3.
Повільно
зменшіть тиск на 10
ммрт.ст.
і
переведіть кран в положення
4.
ВиміряйтеПовторіть
процедуру 2
і
3,
зменшуючи
тиск кожний раз на 10
мм
рт.ст., поки
не
стане дорівнювати нулю.
5.
Виміряйте
значення амплітуди пульсових
коливаньдля
всіх значень тиску в манжетці
і
занесіть до таблиці.
6. Побудуйте графік (мал. 2. 53). Відзначте систолічний тиск. Максимальний пульсовий тиск має величину, близьку до діастолічного тиску.
Величина
дорівнює
Таким
чином, ми можемо проградуювати шкалу
пульсових коливань. Заповніть таблицю
повністю, виконавши перехід від мм
рт.ст. до
Мал. 2.53.
Таблиця. Залежність амплітуди пульсових коливань від тиску в манжетці
Контрольні питання
1. Назвіть значення основних параметрів, якими характеризується датчик (чутливість, функція перетворення).
2. Як зміниться власна частота коливального контура, якщо відстань між пластинами плоского конденсатора збільшити у два рази?
3.
Знайти
зміну частоти коливального контуру
при
збільшенні відстані між пластинами
плоского конденсатора від
до
площа
пластин
індуктивність
котушки
мГн.
4.
Визначити,
у скільки разів сума поперечних перерізів
судинно-капілярної ділянки більша, ніж
поперечний переріз аорти, якщо об'ємна
швидкість течії в аорті
її
діаметр 3.0
см.
Середня
лінійна швидкість течії крові в капілярі
5.
Порівняти величину густин кінетичної
та потенціальної енергії потоку крові
в аорті, якщо
хвилинний
об'єм 5.6 л/хв,
частота
пульсу 70 уд/хв,
діаметр
аорти 3 см.