
- •Медична і біологічна фізика Підручник для студентів вищих медичних закладів освіти III - IV рівнів акредитації.
- •1.1. Механічні властивості біологічних тканин
- •1.1.2. Деформація біологічних тканин
- •1.2. Плин в'язких рідин у біологічних системах
- •1.2.1. В'язкість рідини
- •1.2.2. В'язкість крові
- •1.2.3. В'язко-пружні властивості біологічних тканин
- •1.2.4. Основні рівняння руху рідини
- •1.2.5. Критерії механічної подібності рідин, що рухаються
- •1.2.6. Пульсові хвилі
- •1.3. Механічні коливання
- •1.3.1. Гармонічні коливання та їх основні параметри
- •1.3.2. Затухаючі коливання і аперіодичний рух
- •1.3.3. Вимушені коливання
- •1.3.4. Явище резонансу і автоколивання
- •1.3.5. Додавання гармонічних коливань
- •1.4. Механічні хвилі
- •1.4.1. Хвильове рівняння. Поздовжні і поперечні хвилі
- •1.4.2. Потік енергії хвилі. Вектор Умова
- •1.5. Акустика. Елементи фізики слуху. Основи аудіометрії
- •1.5.1. Природа звуку, його основні характеристики (об'єктивні і суб'єктивні)
- •1.5.2. Закон Вебера-Фехнера
- •1.5.3. Ультразвук
- •1.5.4. Інфразвук
- •1.6. Практикум з бюреології
- •1.6.1. Лабораторна робота №1 "Дослідження пружних властивостей біологічних тканин"
- •1.6.2. Лабораторна робота №2 "Визначення коефіцієнта в'язкості"
- •2.1. Електростатика
- •2.1.1. Основні характеристики електричного поля
- •2.1.2. Електричний диполь
- •2.1.3. Діелектрики, поляризація діелектриків
- •2.1.4. Діелектричні властивості біологічних тканин
- •2.1.5. П'єзоелектричний ефект
- •2.2. Постійний струм. Електропровідність біологічних тканин
- •2.2.1. Характеристики електричного струму
- •2.2.2. Електропровідність біологічних тканин ірідин
- •2.2.3. Дія електричного струму на живий організм
- •2.3. Магнітне поле
- •2.3.1. Магнітне поле у вакуумі і його характеристики
- •2.3.2. Закон Біо-Савара-Лапласа
- •2.3.3. Дія магнітного поля на рухомий електричний заряд. Сила Ампера і сила Лоренца
- •2.3.4. Магнітні властивості речовини
- •2.3.5. Магнітні властивості тканин організму, фізичні основи магнітобіології
- •2.4. Електромагнітні коливання
- •2.4.1. Рівняння електричних коливань
- •2.4.2. Вимушені електричні коливання, змінний струм
- •2.4.3. Повний опір кола змінного струму (імпеданс). Закон Ома для кола змінного струму
- •2.4.4. Імпеданс біологічних тканин
- •2.5. Електромагнітні хвилі
- •2.5.1. Струм зміщення
- •2.5.2. Рівняння Максвелла
- •2.5.3. Плоскі електромагнітні хвилі. Вектор Умова-Пойнтінга
- •2.5.4. Шкала електромагнітних хвиль
- •2.6. Семінар "методика одержання, реєстрації та передачі медико-бюлогічної інформації"
- •2.6.1. Прилади для вимірювання електричних параметрів та їх класифікація
- •2.6.2. Вимірювання сили струму, напруги, ерс, опору в електричному колі
- •2.6.3. Осцилографи, генератори, підсилювачі, датчики
- •2.7. Лабораторний практикум
- •2.7.1. Лабораторна робота №1 "Визначення величини артеріального тиску за допомогою ємнісного датчика"
- •2.7.2. Лабораторна робота №2 "Напівпровідниковий діод"
- •2.7.3. Лабораторна робота №3 "Вивчення роботи транзистора"
- •2.7.4. Лабораторна робота №4 "Електрофоретичний метод визначення рухливості іонів"
- •3.1. Загальні відомості про електронну медичну апаратуру (ема)
- •3.1.1. Класифікація електронної медичної апаратури
- •3.1.2. Техніка безпеки
- •3.1.3. Правила безпеки
- •3.1.4. Технічні характеристики ема
- •3.2. Семінар "взаємодія електромагнітного поля з біологічними тканинами"
- •3.2.1. Основні характеристики емп
- •3.2.2. Основні процеси, які характеризують дію емп на біологічні тканини
- •3.2.3. Теплова дія емп на бт
- •3.2.4. Специфічна дія емп на біологічні тканини
- •3.3. Лабораторна робота №1 "робота з фізіотерапевтичною апаратурою"
- •3.3.1. Робота з увч-апаратом
- •3.3.2. Ультразвуковий терапевтичний апарат
- •3.3.3. Апарат для дарсонвалізації"Іскра-1"
- •3.4. Лабораторна робота №2 "робота з електрокардіографом експчт-4"
- •3.4.1. Природа електрокардіограми (екг)
- •3.4.2. Завдання до лабораторної роботи
- •3.5. Лабораторна робота №3 "робота з реографом ргч-01"
- •3.5.1. Додаткові теоретичні відомості
- •3.5.2. Стислі технічні характеристики та інструкція з експлуатації реографа ргч-01
- •4.1. Міжмолекулярні взаємодії у біополімерах
- •4.1.1. Класифікація взаємодій у біополімерах
- •4.2. Структурна організація білків та нуклеїнових кислот
- •4.2.1. Первинна структура
- •4.2.2. Вторинна структура
- •4.2.3. Третинна структура
- •4.2.4. Четвертинна структура
- •4.3. Будова і властивості біологічних мембран
- •4.4. Пасивний та активний транспорт речовин крізь мембранні структури клітин
- •4.4.1. Пасивний транспорт незаряджених молекул
- •4.4.2. Пасивний транспорт іонів
- •4.4.3. Активний транспорт
- •4.5. Біологічні потенціали
- •4.5.1. Рівноважний мембранний потенціал Нернста
- •4.5.2. Дифузійний потенціал
- •4.5.3. Потенціал Доннана. Доннанівська рівновага
- •4.5.4. Стаціонарний потенціал Гольдмана-Ходжкіна-Катца
- •4.5.5. Потенціал дії. Механізм виникнення та поширення нервового імпульсу
- •4.6. Лабораторний практикумі
- •4.6.1. Лабораторна робота "Дослідження нелінійних властивостей провідності шкіри жаби"
- •4.6.2. Лабораторна робота "Дослідження дисперсії електричного імпедансу біологічних тканин"
- •4.6.3. Лабораторна робота "Вимірювання концентраційного потенціалу компенсаційним методом"
- •4.6.4. Практичне заняття "Вивчення біофізики мембран за допомогою комп'ютерних програм"
- •5.1. Відкриті біологічні системи, закони термодинаміки і термодинамічні потенціали
- •5.2. Основи термодинаміки незворотних процесів
- •5.2.1. Лінійний закон
- •5.2.2. Принцип симетрії кінетичних коефіцієнтів і виробництво ентропії
- •5.2.3. Спряження потоків у біологічних системах
- •5.2.4. Стаціонарний стан відкритих систем і теорема Пригожина щодо мінімуму виробництва ентропії
- •5.3. Відкриті медико-бюлогічні системи, що знаходяться далеко від рівноваги (елементи синергетики)
- •5.4. Моделювання процесів у складних медико-бюлопчних системах
- •5.5. Практичне заняття "термодинаміка відкритих біологічних систем"
- •6.1. Інтерференція світла
- •6.1.1. Інтерференція від двох когерентних світлових джерел
- •6.1.2. Історія відкриття явища просвітлення оптики, праці о. Смакули
- •6.1.3. Інші застосування явища інтерференції світла
- •6.2. Дифракція світла
- •6.2.1. Дифракція на щілині в паралельних променях
- •6.2.2. Дифракційна решітка
- •6.2.3. Голографія та її застосування в медицині
- •6.3. Геометрична оптика
- •6.3.1. Ідеальна центрована оптична система
- •6.3.2. Похибки оптичних систем
- •6.3.3. Оптична мікроскопія
- •6.4. Поляризація світла
- •6.4.1. Поляризація світла при відбиванні та заломленні
- •6.4.2. Поляризація при подвійному променезаломленні в кристалах
- •6.4.3. Поляризація світла при проходженні крізь поглинаючі анізотропні речовини
- •6.5. Взаємодія світла з речовиною
- •6.5.1. Дисперсія світла
- •6.5.2. Поглинання світла
- •6.5.3. Розсіяння світла
- •6.6. Фізичні основи термографії, закони теплового випромінювання
- •6.6.1. Закон Кірхгофа
- •6.6.2. Закон випромінювання Планка
- •6.6.3. Закон Стефана-Больцмана
- •6.6.4. Закон зміщення Віна
- •6.6.5. Випромінювання Сонця
- •6.6.6. Інфрачервоне випромінювання
- •6.6.7. Ультрафіолетове випромінювання
- •6.7. Біофізичні основи зорової рецепції
- •6.8. Лабораторний практикум
- •6.8.1. Лабораторна робота "Вивчення мікроскопа та вимірювання мікрооб'єктів"
- •6.8.2. Лабораторна робота "Визначення концентрації розчинів рефрактометричним методом"
- •7.1.1. Місце квантової механіки в системі наук про рух тіл
- •7.1.2. Гіпотеза де Бройля
- •7.1.3. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •7.1.4. Основне рівняння квантової механіки - рівняння Шредінгера
- •7.2. Випромінювання та поглинання енергії атомами та молекулами
- •7.2.1. Атомні спектри
- •7.2.2. Молекулярні спектри
- •7.3. Електронний парамагнітний резонанс,
- •7.3.1. Метод електронного парамагнітного резонансу
- •7.3.2. Метод спінових міток (спінових зондів)
- •7.3.3. Спін-імунологічний метод
- •7.3.4. Метод ядерного магнітного резонансу
- •7.4. Практикум 3 квантової механіки
- •7.4.1. Практичне заняття "Основні уявлення квантової механіки"
- •7.4.2. Лабораторна робота "Застосування фотоелемента для виміру освітленості та визначення його чутливості"
- •7.4.3. Лабораторна робота "Вивчення роботи оптичного квантового генератора"
- •8.1. Рентгенівські промені
- •8.1.1. Історія відкриття рентгенівських променів, праці і. Пулюя
- •8.1.2. Природа рентгенівських променів і методи їх отримання
- •8.1.3. Гальмівне рентгенівське випромінювання
- •8.1.4. Характеристичне рентгенівське випромінювання, його природа. Закон Мозлі
- •8.2. Радіоактивне випромінювання
- •8.2.1. Радіоактивність, її властивості
- •8.2.2. Основний закон радіоактивного розпаду, період напіврозпаду, активність
- •8.2.3. Правила зміщення, особливості спектрів при радіоактивному розпаді
- •8.3. Основи дозиметрії іонізуючого випромінювання
- •8.3.1. Експозиційна доза, її потужність, одиниці
- •8.3.2. Поглинена доза, її потужність, одиниці
- •8.3.3. Еквівалентна доза, її потужність, одиниці
- •8.3.4. Дозиметри іонізуючого випромінювання
- •8.4. Взаємодія іонізуючого випромінювання з речовиною
- •8.4.1. Первинні фізичні механізми взаємодії рентгенівського випромінювання з речовиною
- •8.4.2. Первинні механізми дії радіоактивного випромінювання і потоків частинок на речовину
- •8.4.3. Фізико-хімічні механізми радіаційних пошкоджень
- •8.4.4. Ефект дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •8.5. Застосування рентгенівського випромівання в медицині
- •8.5.1. Методи рентгенодіагностики
- •8.5.2. Рентгенотерапія
- •8.5.3. Рентгенівський структурний аналіз в медико-біологічних дослідженнях
- •8.5.4. Променеві навантаження на медичний персонал при рентгенодіагностичних дослідженнях
- •8.5.5. Деякі факти реакції крові на опромінення
- •8.5.6. Опромінення малими дозами великих груп людей
- •8.5.7. Латентний період-час виявлення в організмі порушень, викликаних радіацією
- •8.5.8. Проблеми ризику, пов'язаного із радіаційною дією
- •8.6. Комп'ютерна томографія
- •8.6.1. Рентгенівська томографія
- •8.6.2. Ямр-томографія
- •8.6.3. Позитронна емісійна томографія
- •8.7. Практичне заняття "рентгенівське випромінювання, його застосування"
- •8.8.Практичне заняття "радіоактивне випромінювання та його дія на біооб'єкти"
- •8.9. Лабораторна робота "визначення коефіцієнта лінійного послаблення гамма-випромінювання"
- •8.10. Лабораторна робота "робота з дозиметром дргз-04"
- •1. Призначення дозиметра дргз-04
- •2. Склад приладу
- •3. Характеристики дозиметра дргз-04
- •4. Управління роботою дозиметра дргз-04
- •5. Порядок виконання роботи
7.4.2. Лабораторна робота "Застосування фотоелемента для виміру освітленості та визначення його чутливості"
Мета роботи: Ознайомитись з принципом дії вентильного фотоелемента. Визначити інтегральну чутливість фотоелемента. Навчитися використовувати фотоелемент для виміру освітленості.
Прилади та обладнання: Лабораторна установка, що вміщує: селеновий фотоелемент, оптичну лаву, лампу розжарювання, мікроамперметр.
Питання для підготовки до лабораторної роботи
1. Зовнішній фотоефект.
2. Закони зовнішнього фотоефекту.
3. Застосування зовнішнього фотоефекту.
4. Фотоефект в напівпровідниках.
5. Застосування внутрішнього фотоефекту.
Додаткова література
1. Ливепцев Н.М. Курс физики. - М: Высшая школа, 1978. - Ч. 2.
2. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. - М.: Высшая школа, 1996.
Короткі теоретичні відомості
Вентильний
фотоелемент (фотоелемент із запираючим
шаром) становить основу люксметра
-
приладу
для вимірювання освітленості.
Розглянемо принцип його дії. Як відомо,
у місці контакту напівпровідників
ви
никає
областьзавтовшки
0.1
мкм.
Для
цієї
області характерними є мала концентрація
носіїв заряду (вільних електронів і
дірок) та наявність контактної різниці
потенціалів (рис. 9.35).
При
освітленні
та
прилеглих до нього областей у
напівпровідниках відбувається явище
внутрішнього
фотоефекту, тобто
утворюються пари дірка-електрон.
Якщо народження такої пари відбувається
поряд з областю р-п
переходу,
то і електрон, і дірка можуть уникнути
рекомбінації на шляху до
Під
дією електричного поля р-п
переходу
заряди, що утворились, розділяються.
Так, наприклад, дірка, що утворилася під
дією світла в області напівпровідника
і
досягла області переходу, буде втягнута
електричним полем ,
переходу
в
область
напівпровідника p-типу,
в той час як електрон залишається в
області напівпровідника n-типу.
Таким чином, розділення зарядів, що
утворилися, відбувається внаслідок
односторонньої ("вентильної ")
провідності р-п
переходу
для неосновних носіїв (дірок - для
напівпровідників n-типу та електронів - для напівпровідників p-ТИПу).
У
результаті розділення зарядів між
напівпровідниками
та
-типів
виникає електрорушійна сила, її
величина досягає
і
визначається кількістю електроннодіркових
пар, що утворилися в результаті
внутрішнього фотоефекту. Кількість цих
пар, в свою чергу, пропорційна кількості
фотонів, що падають на фотоелемент,
тобто освітленості фотоелемента.
Рис. 7.14. Розділення зарядів, що утворилися під дією світла, у вентильному фотоелементі.
Рис. 7.15. Схема селенового фотоелемента із запираючим шаром.
Вентильні
фотоелементи виготовляють на основі
селена, германія, кремнія, сірчастого
срібла. У цій лабораторній роботі ми
маємо справу з селеновим фотоелементом
(рис. 7.15).
На
поліровану залізну пластинку, яка є
одним
з електродів фотоелемента, наносять
шар селена з провідністю(основні
носії -
дірки).
Зверху на шар селена напиляють тонкий,
прозорий для світлових променів шар
срібла, котрий виконує роль другого
електрода. За рахунок дифузії атомів
срібла в шар селена останній набуває
провідності и-типу (основні носії -
електрони).
Між чистим селеном та селеном з домішками
срібла виникає область р-п
переходу.
Світло легко проходить крізь прозору
плівку і викликає явище внутрішнього
фотоефекту в шарі селена (в основному
в шарі селена
типу).
В результаті розділення зарядів -
електронів
та дірок -
електричним
полем р-п
переходу
виникає електрорушійна сила, при цьому
залізна пластинка має додатний заряд.
Якщо плівку срібла з'єднати з залізною
пластинкою провідником, підключивши в
коло гальванометр, то останній покаже
присутність електричного струму, що
тече в зовнішньому колі від заліза
до
верхнього електрода
Таким
чином, вентильний фотоелемент поводить
себе при освітленні як генератор ЕРС,
причому величина фотострумувиявляється
пропорційною до величини світлового
потоку Ф,
який
падає на активну поверхню фотоелемента:
"
" Коефіцієнт
пропорційності k
називається
інтегральною
чутливістю. Він
чисельно дорівнює силі струму в колі
фотоелемента, який виникає за умови
освітлення активної поверхні світловим
потоком в 1
люмен:
Чутливість селенових фотоелементів досить значна і може досягти 500 мкА/лм.
Якщо
активна поверхняфотоелемента
освітлюється потоком світла Ф,
то
де
-
освітленість
поверхні фотоелемента. Отже, маємо
Оскільки інтегральна чутливість фотоелемента k та його активна поверхня S - величини сталі, то величина фотоструму іф виявляється пропорційною до освітленості Е. Освітленість фотоелемента у випадку точкового джерела світла (коли відстань між лампою та фотоелементом значно більша за розміри нитки розжарювання лампи) розраховується за формулою:
де
-
відстань
між джерелом світла та поверхнею
фотоелемента, а
-
сила
світла джерела (значення
вказане
на приладі).
Порядок виконання лабораторної роботи
Завдання І. Виконати градуювання вентильного фотоелемента.
1. Ознайомитися з лабораторною установкою для граду-їровки фотоелемента (рис. 7.16).
2. Підключити джерело світла до джерела струму.
3. Для 5-6 відстаней R між фотоелементом та джерелом світла визначити силу фотоструму.
4.
Для
кожної з цих відстаней розрахувати
освітленість Е
за
формулою
в
люксах (лк).
Рис. 7.16. Установка для градуювання фотоелемента.
5. Результат занести до таблиці.
Таблиця. Значення освітленості та фотоструму
6.
За
даними таблиці побудувати графік
7.
Одержаний
графік може бути використаний для
виміру освітленості будь-якої
поверхні. Для цього досить розташувати
фотоелемент на цій поверхні і
визначити іф.
Значення
освітленості поверхні, що відповідає
одержаному значенню іф,
визначається
за допомогою графіка
Завдання 2. Визначити інтегральну чутливість фотоелемента.
1.
На
ділянці графіка, де спостерігається
лінійна залежність міжта
освітленістю Е
(для
досить великих відстаней R),
взяти
точку і визначити для неї
та
Е.
2.
Розрахувати
площу активної поверхні фотоелемента
за такою формулою:
-
діаметр
поверхні фотоелемента (вказаний на
приладі).
3.
Розрахувати
величину чутливості фотоелемента за
такою формулою:
де
значенняодержані
в пп. 1,
2.
Контрольні запитання
1. У чому полягає явище внутрішнього фотоефекту?
2. У чому полягає принцип дії вентильного фотоелемента?
3. Опишіть будову та принцип дії селенового елемента.
4. Що називається інтегральною чутливістю фотоелемента?
5. Як визначається інтегральна чутливість фотоелемента в цій лабораторній роботі?