
- •Медична і біологічна фізика Підручник для студентів вищих медичних закладів освіти III - IV рівнів акредитації.
- •1.1. Механічні властивості біологічних тканин
- •1.1.2. Деформація біологічних тканин
- •1.2. Плин в'язких рідин у біологічних системах
- •1.2.1. В'язкість рідини
- •1.2.2. В'язкість крові
- •1.2.3. В'язко-пружні властивості біологічних тканин
- •1.2.4. Основні рівняння руху рідини
- •1.2.5. Критерії механічної подібності рідин, що рухаються
- •1.2.6. Пульсові хвилі
- •1.3. Механічні коливання
- •1.3.1. Гармонічні коливання та їх основні параметри
- •1.3.2. Затухаючі коливання і аперіодичний рух
- •1.3.3. Вимушені коливання
- •1.3.4. Явище резонансу і автоколивання
- •1.3.5. Додавання гармонічних коливань
- •1.4. Механічні хвилі
- •1.4.1. Хвильове рівняння. Поздовжні і поперечні хвилі
- •1.4.2. Потік енергії хвилі. Вектор Умова
- •1.5. Акустика. Елементи фізики слуху. Основи аудіометрії
- •1.5.1. Природа звуку, його основні характеристики (об'єктивні і суб'єктивні)
- •1.5.2. Закон Вебера-Фехнера
- •1.5.3. Ультразвук
- •1.5.4. Інфразвук
- •1.6. Практикум з бюреології
- •1.6.1. Лабораторна робота №1 "Дослідження пружних властивостей біологічних тканин"
- •1.6.2. Лабораторна робота №2 "Визначення коефіцієнта в'язкості"
- •2.1. Електростатика
- •2.1.1. Основні характеристики електричного поля
- •2.1.2. Електричний диполь
- •2.1.3. Діелектрики, поляризація діелектриків
- •2.1.4. Діелектричні властивості біологічних тканин
- •2.1.5. П'єзоелектричний ефект
- •2.2. Постійний струм. Електропровідність біологічних тканин
- •2.2.1. Характеристики електричного струму
- •2.2.2. Електропровідність біологічних тканин ірідин
- •2.2.3. Дія електричного струму на живий організм
- •2.3. Магнітне поле
- •2.3.1. Магнітне поле у вакуумі і його характеристики
- •2.3.2. Закон Біо-Савара-Лапласа
- •2.3.3. Дія магнітного поля на рухомий електричний заряд. Сила Ампера і сила Лоренца
- •2.3.4. Магнітні властивості речовини
- •2.3.5. Магнітні властивості тканин організму, фізичні основи магнітобіології
- •2.4. Електромагнітні коливання
- •2.4.1. Рівняння електричних коливань
- •2.4.2. Вимушені електричні коливання, змінний струм
- •2.4.3. Повний опір кола змінного струму (імпеданс). Закон Ома для кола змінного струму
- •2.4.4. Імпеданс біологічних тканин
- •2.5. Електромагнітні хвилі
- •2.5.1. Струм зміщення
- •2.5.2. Рівняння Максвелла
- •2.5.3. Плоскі електромагнітні хвилі. Вектор Умова-Пойнтінга
- •2.5.4. Шкала електромагнітних хвиль
- •2.6. Семінар "методика одержання, реєстрації та передачі медико-бюлогічної інформації"
- •2.6.1. Прилади для вимірювання електричних параметрів та їх класифікація
- •2.6.2. Вимірювання сили струму, напруги, ерс, опору в електричному колі
- •2.6.3. Осцилографи, генератори, підсилювачі, датчики
- •2.7. Лабораторний практикум
- •2.7.1. Лабораторна робота №1 "Визначення величини артеріального тиску за допомогою ємнісного датчика"
- •2.7.2. Лабораторна робота №2 "Напівпровідниковий діод"
- •2.7.3. Лабораторна робота №3 "Вивчення роботи транзистора"
- •2.7.4. Лабораторна робота №4 "Електрофоретичний метод визначення рухливості іонів"
- •3.1. Загальні відомості про електронну медичну апаратуру (ема)
- •3.1.1. Класифікація електронної медичної апаратури
- •3.1.2. Техніка безпеки
- •3.1.3. Правила безпеки
- •3.1.4. Технічні характеристики ема
- •3.2. Семінар "взаємодія електромагнітного поля з біологічними тканинами"
- •3.2.1. Основні характеристики емп
- •3.2.2. Основні процеси, які характеризують дію емп на біологічні тканини
- •3.2.3. Теплова дія емп на бт
- •3.2.4. Специфічна дія емп на біологічні тканини
- •3.3. Лабораторна робота №1 "робота з фізіотерапевтичною апаратурою"
- •3.3.1. Робота з увч-апаратом
- •3.3.2. Ультразвуковий терапевтичний апарат
- •3.3.3. Апарат для дарсонвалізації"Іскра-1"
- •3.4. Лабораторна робота №2 "робота з електрокардіографом експчт-4"
- •3.4.1. Природа електрокардіограми (екг)
- •3.4.2. Завдання до лабораторної роботи
- •3.5. Лабораторна робота №3 "робота з реографом ргч-01"
- •3.5.1. Додаткові теоретичні відомості
- •3.5.2. Стислі технічні характеристики та інструкція з експлуатації реографа ргч-01
- •4.1. Міжмолекулярні взаємодії у біополімерах
- •4.1.1. Класифікація взаємодій у біополімерах
- •4.2. Структурна організація білків та нуклеїнових кислот
- •4.2.1. Первинна структура
- •4.2.2. Вторинна структура
- •4.2.3. Третинна структура
- •4.2.4. Четвертинна структура
- •4.3. Будова і властивості біологічних мембран
- •4.4. Пасивний та активний транспорт речовин крізь мембранні структури клітин
- •4.4.1. Пасивний транспорт незаряджених молекул
- •4.4.2. Пасивний транспорт іонів
- •4.4.3. Активний транспорт
- •4.5. Біологічні потенціали
- •4.5.1. Рівноважний мембранний потенціал Нернста
- •4.5.2. Дифузійний потенціал
- •4.5.3. Потенціал Доннана. Доннанівська рівновага
- •4.5.4. Стаціонарний потенціал Гольдмана-Ходжкіна-Катца
- •4.5.5. Потенціал дії. Механізм виникнення та поширення нервового імпульсу
- •4.6. Лабораторний практикумі
- •4.6.1. Лабораторна робота "Дослідження нелінійних властивостей провідності шкіри жаби"
- •4.6.2. Лабораторна робота "Дослідження дисперсії електричного імпедансу біологічних тканин"
- •4.6.3. Лабораторна робота "Вимірювання концентраційного потенціалу компенсаційним методом"
- •4.6.4. Практичне заняття "Вивчення біофізики мембран за допомогою комп'ютерних програм"
- •5.1. Відкриті біологічні системи, закони термодинаміки і термодинамічні потенціали
- •5.2. Основи термодинаміки незворотних процесів
- •5.2.1. Лінійний закон
- •5.2.2. Принцип симетрії кінетичних коефіцієнтів і виробництво ентропії
- •5.2.3. Спряження потоків у біологічних системах
- •5.2.4. Стаціонарний стан відкритих систем і теорема Пригожина щодо мінімуму виробництва ентропії
- •5.3. Відкриті медико-бюлогічні системи, що знаходяться далеко від рівноваги (елементи синергетики)
- •5.4. Моделювання процесів у складних медико-бюлопчних системах
- •5.5. Практичне заняття "термодинаміка відкритих біологічних систем"
- •6.1. Інтерференція світла
- •6.1.1. Інтерференція від двох когерентних світлових джерел
- •6.1.2. Історія відкриття явища просвітлення оптики, праці о. Смакули
- •6.1.3. Інші застосування явища інтерференції світла
- •6.2. Дифракція світла
- •6.2.1. Дифракція на щілині в паралельних променях
- •6.2.2. Дифракційна решітка
- •6.2.3. Голографія та її застосування в медицині
- •6.3. Геометрична оптика
- •6.3.1. Ідеальна центрована оптична система
- •6.3.2. Похибки оптичних систем
- •6.3.3. Оптична мікроскопія
- •6.4. Поляризація світла
- •6.4.1. Поляризація світла при відбиванні та заломленні
- •6.4.2. Поляризація при подвійному променезаломленні в кристалах
- •6.4.3. Поляризація світла при проходженні крізь поглинаючі анізотропні речовини
- •6.5. Взаємодія світла з речовиною
- •6.5.1. Дисперсія світла
- •6.5.2. Поглинання світла
- •6.5.3. Розсіяння світла
- •6.6. Фізичні основи термографії, закони теплового випромінювання
- •6.6.1. Закон Кірхгофа
- •6.6.2. Закон випромінювання Планка
- •6.6.3. Закон Стефана-Больцмана
- •6.6.4. Закон зміщення Віна
- •6.6.5. Випромінювання Сонця
- •6.6.6. Інфрачервоне випромінювання
- •6.6.7. Ультрафіолетове випромінювання
- •6.7. Біофізичні основи зорової рецепції
- •6.8. Лабораторний практикум
- •6.8.1. Лабораторна робота "Вивчення мікроскопа та вимірювання мікрооб'єктів"
- •6.8.2. Лабораторна робота "Визначення концентрації розчинів рефрактометричним методом"
- •7.1.1. Місце квантової механіки в системі наук про рух тіл
- •7.1.2. Гіпотеза де Бройля
- •7.1.3. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга
- •7.1.4. Основне рівняння квантової механіки - рівняння Шредінгера
- •7.2. Випромінювання та поглинання енергії атомами та молекулами
- •7.2.1. Атомні спектри
- •7.2.2. Молекулярні спектри
- •7.3. Електронний парамагнітний резонанс,
- •7.3.1. Метод електронного парамагнітного резонансу
- •7.3.2. Метод спінових міток (спінових зондів)
- •7.3.3. Спін-імунологічний метод
- •7.3.4. Метод ядерного магнітного резонансу
- •7.4. Практикум 3 квантової механіки
- •7.4.1. Практичне заняття "Основні уявлення квантової механіки"
- •7.4.2. Лабораторна робота "Застосування фотоелемента для виміру освітленості та визначення його чутливості"
- •7.4.3. Лабораторна робота "Вивчення роботи оптичного квантового генератора"
- •8.1. Рентгенівські промені
- •8.1.1. Історія відкриття рентгенівських променів, праці і. Пулюя
- •8.1.2. Природа рентгенівських променів і методи їх отримання
- •8.1.3. Гальмівне рентгенівське випромінювання
- •8.1.4. Характеристичне рентгенівське випромінювання, його природа. Закон Мозлі
- •8.2. Радіоактивне випромінювання
- •8.2.1. Радіоактивність, її властивості
- •8.2.2. Основний закон радіоактивного розпаду, період напіврозпаду, активність
- •8.2.3. Правила зміщення, особливості спектрів при радіоактивному розпаді
- •8.3. Основи дозиметрії іонізуючого випромінювання
- •8.3.1. Експозиційна доза, її потужність, одиниці
- •8.3.2. Поглинена доза, її потужність, одиниці
- •8.3.3. Еквівалентна доза, її потужність, одиниці
- •8.3.4. Дозиметри іонізуючого випромінювання
- •8.4. Взаємодія іонізуючого випромінювання з речовиною
- •8.4.1. Первинні фізичні механізми взаємодії рентгенівського випромінювання з речовиною
- •8.4.2. Первинні механізми дії радіоактивного випромінювання і потоків частинок на речовину
- •8.4.3. Фізико-хімічні механізми радіаційних пошкоджень
- •8.4.4. Ефект дії малих доз іонізуючого випромінювання
- •8.5. Застосування рентгенівського випромівання в медицині
- •8.5.1. Методи рентгенодіагностики
- •8.5.2. Рентгенотерапія
- •8.5.3. Рентгенівський структурний аналіз в медико-біологічних дослідженнях
- •8.5.4. Променеві навантаження на медичний персонал при рентгенодіагностичних дослідженнях
- •8.5.5. Деякі факти реакції крові на опромінення
- •8.5.6. Опромінення малими дозами великих груп людей
- •8.5.7. Латентний період-час виявлення в організмі порушень, викликаних радіацією
- •8.5.8. Проблеми ризику, пов'язаного із радіаційною дією
- •8.6. Комп'ютерна томографія
- •8.6.1. Рентгенівська томографія
- •8.6.2. Ямр-томографія
- •8.6.3. Позитронна емісійна томографія
- •8.7. Практичне заняття "рентгенівське випромінювання, його застосування"
- •8.8.Практичне заняття "радіоактивне випромінювання та його дія на біооб'єкти"
- •8.9. Лабораторна робота "визначення коефіцієнта лінійного послаблення гамма-випромінювання"
- •8.10. Лабораторна робота "робота з дозиметром дргз-04"
- •1. Призначення дозиметра дргз-04
- •2. Склад приладу
- •3. Характеристики дозиметра дргз-04
- •4. Управління роботою дозиметра дргз-04
- •5. Порядок виконання роботи
7.4. Практикум 3 квантової механіки
7.4.1. Практичне заняття "Основні уявлення квантової механіки"
Мета практичного заняття:
1. Дати уявлення про математичний апарат квантової механіки.
2. Сформувати у студентів знання основних положень квантової механіки.
3. Дати уявлення про фізичну основу спектральних методів дослідження біологічних систем.
Теоретичні питання, що розглядаються на практичному
занятті
1. Криза основ класичної фізики та передумови створення квантової механіки.
2. Гіпотеза де Бройля. Хвильові властивості мікрочастинок, їх дослідне підтвердження.
3. Електронний мікроскоп: принципова схема, межа розрізнення.
4. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга — одне з основних положень квантової механіки.
5. Рівняння Шредінгера. Хвильова функція, її фізичний зміст.
6. Рівняння Шредінгера для атома водню. Квантові числа, їх фізичний зміст.
7. Багатоелектронні атоми. Принципи побудови електронних конфігурацій.
8. Оптичні атомні спектри. Спектри випромінювання атомів водню.
9. Молекулярні спектри. Спектральний аналіз. Метод спектрофотометрії.
Додаткова література для підготовки до практичого
заняття
1. Ливенцев Н.М. Курс физики. - М.: Высшая школа, 1978.
2. Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика. - М.: Высшая школа, 1996.
Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
Після вивчення теоретичного матеріалу слід ознайомитись з еталонами розв'язку задач і перевірити свою підготовку до виконання самостійних завдань.
Типові задачі з еталонами розв 'язків
1. Хвильові властивості частинок. Формула де Бройля.
Задача 1
Порівняти
довжини хвиль де Бройля для електрона
та кульки з масою т
= 1
г,
якщо
вони мають однакові швидкості, що
дорівнюють
Як
визначити
експериментальна довжину хвилі де Бройля для кульки та електрона, що рухаються?
Еталон розв 'язку
Згідно з гіпотезою де Бройля, будь-яким частинкам або предметам, що рухаються, притаманні хвильові властивості. Вони можуть бути охарактеризовані довжиною хвилі, яка пов'язана зі швидкістю руху формулою
Розрахуємо довжину хвилі де Бойля для кульки
Розрахуємо довжину хвилі де Бойля для електрона
Відповідь:
Зауваження: для кульки, що рухається, довжина хвилі настільки мала, що не може бути виміряна ніякими експериментальними методами, тоді як для електрона вимірювання Я можна здійснити по дифракційній картині, що одержується на просторових структурах - кристалічних решітках.
2. Електронний мікроскоп, його межа розрізнення.
Задача 2
Знайти
межу розрізнення електронного мікроскопа,
якщо прискорююча напруга
а
кутова апертури
Еталон разв 'язку
Межа
розрізнення мікроскопа визначається
довжиною хвилівипромінювання,
яке використовується, числовою апертурою
і
можебути розрахована за формулою:
"Освітлення" об'єкта в електронному мікроскопі здійснюють електронним пучком. Довжина хвилі, що характеризує електрони пучка, визначається швидкістю їх руху
Швидкість електронів може бути визначена з умови, що кінетична енергія електрона дорівнює роботі електричного поля по переміщенню заряду електрона, а саме:
Враховуючи всі наведені вище формули та співвідношення sin φ ~ в для малих кутів, для межі розрізнення електронного мікроскопа отримаємо
3. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга.
Задача З
Пучок
електронів рухається вздовж -
електронно-променевої трубки зі
швидкістюШвидкість
визначена з точністю до 0.01%.
Чи
має сенс поняття траєкторії руху
електронів у трубці?
Еталон разв 'язку
Співвідношення
невизначеностей Гейзенберга дає змогу
встановити точність у визначенні
координати електрона
За
умовою задачі
Звідси
маємо
Відповідь:
Одержане
значеннясвідчить
про те, що координата електрона може
бути визначена з достатньо високою
мірою точності. Таким чином, поняття
траєкторії руху електронів у трубці
має сенс.
Задача 4
Тривалість
збудженого стану атома водню відповідає
значеннюЧому
дорівнює за цих умов невизначеність
енергії збудженого енергетичного рівня?
Еталон розв 'язку
Тривалість життя атома у збудженому стані Δt і невизначеність значення енергії даного стану пов'язані співвідношенням Гейзенберга:
звідки
Відповідь'.
4. Квантові числа, їх фізичний зміст.
Задача 5
Знайти значення енергії та орбітального моменту імпульси електрона в атомі водню, що відповідають станам: IS, 2S, 3S.
Еталон розв 'язку
Енергія електрона в атомі водню відповідно до розв'язку рівняння Шредінгера набуває значення
де-
головне
квантове число
-
стала
Рідберга.
Таблиця7.2. Значення енергії для трьох станів
Відповідно до уявлень квантової механіки орбітальний момент імпульса електрона визначається значенням орбітального квантового числа l за формулою
Таблиця
7.3.
Значення
орбітального моменту імпульса для трьох
станів
5. Атомні спектри.
Задача 6
Знайти границі серії Бальмера (в частотах та довжинах хвиль). Співставити ці дані з інтервалом частот та довжин хвиль світла у видимому діапазоні.
Еталон розв 'язку
Серія
Бальмера відповідає переходам електрона
на енергетичний рівень з головним
квантовим числомз
усіх вищерозташованих рівнів. Частоти
цієї серії можуть бути розраховані за
такою формулою:
де
-
стала
Рідберга. Границі
серії
Бальмера визначаються такими значеннями:
принайменша
частота становить
при
граничналінія
має частоту
Відповідні довжини хвиль становить
Відповідь: для серії Бальмера
тоді
як для видимого діапазону
Задача 7
Вважаючи,
що в збудженому стані атом водню
перебуває протягом часувизначити
півширину лінії
в серії Бальмера, що відповідає переходу
з третього рівня на другий.
Еталон розв 'язку
Використовуючи
співвідношення невизначеностей
Гейзенберга, визначимо "розмитість"
енергетичного рівня
,
що відповідає збудженому стану:
При
переході атома зі збудженого рівня, що
має енергію
на
нижчий рівень з енергією Е0
випромінюється
фотон з енергією
Таким
чином, частота фотона, що випромінюється,
має невизначеність, яка становить
тобто
лінії спектра мають скінчену ширину
в
частотному діапазоні або R
в
діапазоні довжин хвиль. Довжина хвилі
пов'язана з частотою співвідношення
Диференціюючи цю рівність і враховуючи
результат попередньої задачі щодо
частоти переходу з третього рівня на
другий в серії Бальмера, одержимо шукану
величину
Відповідь:
Завдання для перевірки кінцевого рівня знань
1. Записати рівняння Шредінгера для атома водню.
2. Визначити границі серії Лаймана і вказати, в якій області спектра лежить вказана серія?
3. Розрахувати орбітальний момент імпульсу електрона в стані Зр.
4.
Знайти
межу розрізнення електронного мікроскопа
з кутовою апертурою
5.
Розрахувати
енергію атома водню, якщо електрон
знаходиться в стані
6.
Середня
тривалість життя молекули в
збудженому стані дорівнюєСистема
випромінює світло, яке має довжину
хвилі
Чому
дорівнює невизначеність довжині хвилі
ΔА?
7.
Розрахувати
довжину хвилі де Бройля для електрона,
який пройшов прискорюючу напругу
8. Вказати максимальну кількість електронів у багатоелектронному атомі, що може знаходитись на різних підрівнях та шарах атома.
9.
Електрон
пролітає щілину шириною
3
якою
похибкою може бути визначена складова
імпульса вздовж вісі .y
під
час прольоту щілини?
10. Записати електронні конфігурації для атомів азота та вуглецю.
11.
Відобразити
графічно (в декартових координатах)
орбіталі електрона, які характеризуються
значеннями орбітального квантового
числа
12.
Знайти
проекції орбітального моменту електрона
на напрямок зовнішнього магнітного
поля, який характеризується орбітальним
квантовим числом
13. Вказати можливі значення проекції спіна електрона на напрямок зовнішнього магнітного поля.
14.
Середня
тривалість життя молекули в
збудженому стані дорівнюєСистема
випромінює світло з частотою
. Вказати
невизначеність частоти