7252

-розмір приміщення 12×60 м;

-у приміщенні передбачено допоміжні приміщення: для обслуговуючого персоналу (8-12 м2), для реманенту (4-6 м2), для кормів (10-15 м2), для підстилки (8-12 м2);

-передбачається утримувати 200 голів свиней на відгодівлі по 20 голів у станку – 10 секцій.

Норма:

-норма фронту годівлі на одну тварину – 0,4-0,5 м;

-норма площі на одну голову – 0,8-0,9 м2.

Розрахунки:

1). Розрахунок загальної площі приміщення:

12×60 = 720 м2.

2). Розрахунок площі приміщення для утримання свиней без допоміжних приміщень, прив’язка нульова:

12×(60-3-3) = 648 м2.

3). Розрахунок довжини фронту годівлі на станок (20 голів) та на один

ряд:

20×0,5 = 10 м; 100×0,5 або 10 м × 5 = 50 м.

4). Розрахунок необхідної площі для тварин в одному станку та на

загальне поголів’я:

0,9 м2 × 20 = 18 м2; 0,9 м2 × 200 = 180 м2.

5). Моделювання приміщення по довжині:

60 = 2,5+1,5+10+10+1+10+1+10+10+1,5+2,5

6). Розраховуємо ширину станка, яка необхідна: 18 м2 : 10 м = 1,8 м.

1

Рис. 2. Схема планування приміщення по довжині (розміщення тварин в

одному ряду

1-станки на 20 голів свиней на відгодівлі; 2, 3-допоміжні приміщення

~21 ~

7). Проводимо внутрішнє планування по ширині приміщення (розріз): 12 = 1,6+0,4+2,6+0,5+1,8+0,5+2,6+0,4+1,6

8). Ширина станка при нормованих показниках 1,8 м, але так, як розміри приміщення дозволяють то спроектували 2,6 м.

Звідси площа клітки, наступна:

4.2.Будівельна характеристика складових частин будівлі. Проектування будівлі для утримання тварин, передбачає характеристику його складових частин: основи, фундаменту, стін, каркасу, вікон, дверей та воріт, а також перекриття, накриття та підлоги, згідно завдання.

4.3.Розрахунок кількості вікон. Проводиться розрахунок кількості вікон, при чому враховуємо площу підлоги проектованого приміщення та необхідну площу вікон. За норми СК – 1:10 для дійних корів, 1:15 – вирощування худоби на яловичину, 1:20 – галузь свинарство, 1:30 – галузь вівчарство та козівництво. Наводимо приклад розрахунку:

1). Розміри вікон – 0,6×1,4 м, СК = 1:15 або 1:20. 2). Розраховуємо необхідну площу вікон:

648 : 20 = 32,4 м2.

3). Розраховуємо площу одного вікна:

0,6 × 1,4 = 0,84 м2.

4). Розраховуємо кількість вікон:

32,4 : 0,84 = 38 штук (38 : 2 = 19 на одну сторону).

4.4.Схема плану та розрізу проектної будівлі. Виконуються на окремих аркушах формату А4 за проведеними вище розрахунками планування та розрахунками скотомісць.

4.5.Механізація та технологічні схеми процесів обслуговування тварин

(напування, годівля, доїння, видалення гною). Проводиться підбір

~22 ~

технологічного обладнання та його технологічне обґрунтування та технічна характеристика. Дозволяється наводити технічні дані, схеми, фото (додаток М, Н, О, П).

1.9. Пояснення до написання п’ятого розділу

5. ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕРОБКИ ТВАРИННИЦЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Даний розділ складається із п’яти підрозділів.

5.1.Підготовка сировини, тварин до реалізації та транспортування

5.2.Первина та вторинна переробка

5.3.Схеми технологічного процесу (формат А4)

5.4.Продуктовий розрахунок

5.5.Техніко-економічний розрахунок проекту

5.1.Підготовка сировини, тварин до реалізації та транспортування.

Потрібно описати всі операції, що проводяться в господарстві, а саме: відбір тварин у групи, зважування, проведення ін’єкцій, оформлення супровідних документів (гуртова відомість, товарно-транспортна накладна, журнал супроводжуючого, ветеринарне свідоцтво). Описуємо можливі способи транспортування сировини.

Приймання худоби, молока або гною, характеристика зон виробництва та обґрунтування потужності переробного підприємства. Описуються основні правила приймання сировини (худоби та молока), опис зон переробного підприємства згідно положення про поділ на зони та характеристика потужної спроможності підприємства.

5.2.Первинна та вторинна переробка. Наводиться характеристика приймального відділення, розподіл сировини за асортиментом. Подається опис технології обробки сировини та отримання готової продукції.

5.3.Схеми технологічного проектування. Подаються схеми напрямку переробки та технологічна схема на аркушах А4. Далі наводимо приклад технологічної схему, напрямків обробки молока (рис. 4).

~23 ~

Молоко

Рис. 4. Схема напрямків переробки молока на молочному комбінаті

(складання суміші нормалізованого молока змішування цільного та знежиреного молока)

5.4. Продуктовий розрахунок. Проводить розрахунок потрібної кількості працівників та площі цехів та необхідної кількості обладнання.

І. Продуктовий розрахунок на молокозаводі:

1). На молокозавод реалізують молоко 5 т молока, жирністю 3,8%.

2). Розрахувати кількість молока базисної жирністю 3,4 %, що зараховується. 5000 × 3,8 / 3,4 = 5588 кг.

3). Згідно запланованого асортименту проводимо розрахунок кількості продукції, що розподіляється по цехам (табл. __).

~24 ~

10. Розподіл за асортиментом

Решта розрахунків наведено в методичних вказівках для лабораторних робіт (модуль 2).

ІІ. Продуктовий розрахунок на м’ясокомбінаті – жировий цех:

Сировину жирового цеху розраховують за середньорічними нормами виходу, згідно з наказом № 32-05 Главм’ясопрому України.

Для того щоб розпочати обрахунок по жировому цеху потрібно розрахувати вихід м’яса на кістках, при виході 62 % та відомому валовому виробництві – 405,7 ц:

Х = 405,7 × 62 / 100 = 251,5 ц – вихід м’яса від загальної живої маси реалізованих свиней.

Також розраховуємо загальне поголів’я та те, що реалізоване за один оборот, при живій масі – 112,7 кг та обороті 2,94:

(405,7 × 100) / 112,7 = 360 голів – загальне поголів’я, що реалізоване за рік; 360 голів / 2,94 = 122 голови – реалізується за один оборот.

Проводимо розрахунок виходу жиру-сирцю по відношенню до маси м’яса за формулою:

де Аі – маса м’яса на кістках, кг, ц, т; ni – норма виходу жиру-сирцю, %.

~25 ~

11. Тимчасові середньорічні норми виходу свинячого жиру-сирцю (у відсотках до маси м’яса на кістках)

100

де А – кількість топленого жиру від кожного виду сировини, кг/зм.; Аі – кількість жиросировини, яка переробляється за зміну, кг/зм.; кі – норма виходу топленого жиру, %.

12. Тимчасові середньорічні норми виходу харчових топлених жирів свинячих (у процентах до маси м’яса по категоріях)

Жиросировина, яка надходить з кишкового, субпродуктового та міздряний жир зі свинячих шкур після промивання в барабані мають надлишок вологи. Тому при розрахунках сировини слід враховувати норми знижки на вологість жиру-сирцю.

13. Норми виходу кісток при обвалюванні м’яса, % до маси м’яса на кістках

1. Норми виходу кісток указані при розбиранні туш для ковбасних виробів, без врахування виробництва копченостей та напівфабрикатів.

Після розрахунків окремо м’якої та твердої жиросировини визначають кількість готової продукції – топлених жирів.

Кількість готової продукції (топлених жирів) визначається за середньорічними нормами виходу топлених жирів у відсотках до маси м’яса по категоріях або у відсотках до маси жиру-сирцю. Середньорічні норми виходу харчових топлених жирів до маси м’яса представлені у таблицях для кожної області.

Вихід харчових топлених жирів можна визначити також за нормами виходів топленого жиру від маси жиру-сирцю. Середньорічні норми виходу харчових топлених жирів свинячих (у відсотках) до маси жиру-сирцю, що отриманий під час переробки туш свиней наступні:

14. Середньорічні норми виходу харчових топлених жирів (у відсотках до маси жиру-сирцю)

де: А – змінна продуктивність цеху, т жиру/зм.; b – норма витрат матеріалів, кг/т, (%, шт./т)

~27 ~

15. Загальна потреба у матеріалах і тарі

де - Тв, Тм – маса вершків і молока, кг; Жм, Тз.м., Жв – масова частка жиру в молоці, відвійках, вершках, %;

Вт – втрити молочного жиру при сепаруванні, % Примітка: масова частка жиру у відсотках – 0,05%, втрати жиру

при сепаруванні – 0,4%.

2. Визначання кількості відвійок (Тз.м):

3. Визначення маси масла селянського:

де - Тм.с. – маса одержаного масла селянського, кг; Тв– маса вершків;

Жм.с., Жс.к., Жв– масова частка жиру у вершках, сколотинах, маслі, % Примітка: при виробництві масла методом створення високо

жирових вершків Жм.с. = 72,2%, Жс.к. = 0,5%, Вт = 0,46% 4. Визначення маси маслінки (сколотини):

~28 ~

де - Вт дорівнює 2%

5.Визначення суміші (відвійки + маслянка) для виготовлення кисломолочного сиру Примітка: на 1кг сиру необхідно 7,85 кг суміші при вмісті білку

молока 3,0%.

5.5. Техніко-економічний розрахунок проекту. Наводяться основні складові розділи та подається розрахунок забезпечення попиту споживачів, виходячи із кількості готової продукції. При розрахунках враховуються норми споживання молочної або м’ясної продукції, згідно даних Науково дослідного інституту харчування та МОЗ України, що наведенні в Відомчих нормах технологічного проектування (ВНТП-АПК-23.06; ВНТП-АПК-24.06).

Техніко-економічне обґрунтування включає широке коло економічних та технічних питань і містить наступні розділи:

-вихідні дані та положення – дані про потужність існуючих підприємств галузі в зоні збуту продукції, рішення стосовно проектування є підставою для розробки ТЕО;

-потужність(продуктивність) – об’єм продукції, що виробляється;

-забезпеченість підприємництва,що проектується, сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, енергією, пальним, водою, інженерними спорудами та каналізацією, трудовими ресурсами;

-основні технічні та технологічні рішення – склад підприємства, організація виробництва та управління;

-вибір району будівництва та його характеристика – коротка характеристика географічного положення району, транспортні мережі, чисельність населення та його структура, транспортні зв’язки району стосовно постачання сировини та збуту готової продукції тощо;

-основні будівельні рішення та організація виробництва;

-заходи з охорони довкілля – розміри санітарно-захисних зон, пропозиції щодо використання або утилізації відходів та нечистот;

-розрахункова вартість будівництва – рекомендації, висновки, пропозиції.

Атакож обґрунтування по виробництві біогазу: об’єм біореактора, разова порція завантаження органіки та ефективність обробки гною.

Розрахунок потрібної кількості м’яса для населення певного регіону та потужності підприємства.

1). Перспективна чисельність населення в районі будівництва визначається з урахуванням чисельності на момент складання обґрунтування та приросту населення на перспективу (5, 10 або 15 років) за формулою:

100

де Ч – чисельність населення перспективна, тис. чол.;

~29 ~

Чн – чисельність населення на момент складання ТЕО, тис. чол.; К – коефіцієнт природного приросту населення, перспективний, %; t – період часу прийнятий в ТЕО за перспективу (в роках);

Чм – приріст населення механічний, тис. чол.

2). Потреби населення у м’ясних (Пі) продуктах визначаються за формулою:

де Ч – чисельність населення в районі проектування, тис. чол.; Н - норма споживання м’ясних продуктів, кг/рік.

На базі рекомендації інституту гігієни харчування Міністерства охорони здоров’я України норма споживання м’ясних продуктів складає, в кг/рік:

де ∑Жі – сумарне число живої маси всіх видів тварин, кг (ц, т).

8). Враховуючи фонд часу роботи підприємств, визначають потужність підприємств, які виробляють продукцію для потреб населення, в загальноприйнятих одиницях вимірювання – тоннах за зміну:

Т

де: Т – фонд часу роботи підприємств, змін на рік.

~30 ~