1. 2.2.Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу

Однією з функцій, яку покладено на Державний бюджет є задоволення соціальних потреб населення. Соціальна роль держави полягає в забезпеченні гідного рівня й умов життя громадян. Україна, як соціальна держава, формує стандарти матеріального добробуту, освіти, охорони здоров'я та надає соціальну підтримку верствам населення.

Виконання соціальних потреб держава реалізує через соціальну політику. Соціальна політика – це важлива складова внутрішньої політики держави, яка втілюється в життя через соціальні програми і на практиці реалізує відносини в суспільстві в інтересах і через інтереси основних соціальних груп населення. Визначальною у цій політиці є діяльність держави, спрямована на регулювання, стабілізацію і розвиток соціальних відносин у суспільстві та реалізацію соціальних потреб людини. [19.1]

Для реалізації соціальної політики здійснюється перелік видатків з конкретного бюджету. Видатки бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом.

Видатки на соціальну сферу займають чільне місце в системі видатків бюджету. Це пов’язано насамперед з тим, що галузі соціальної сфери активно впливають на збільшення обсягу ВВП, прискорення науково-технічного прогресу, зростання продуктивності праці, підвищення кваліфікації робочої сили і є одним з важливих факторів зростання ефективності виробництва. [19.3]

Для повноцінного виконання своїх соціальних функцій, як державний,

так і місцеві бюджети повинні бути забезпечені достатнім обсягом доходів. Доходи передусім формуються за рахунок податків, які надходять у відповідний бюджет. Відповідно до нового Податкового кодексу, який набув чинності з 1 січня 2011 р. будуть збільшені деякі види податків, які зумовлять більше наповнення Державного бюджету [6]. Відповідно, з'являться кошти, які держава зможе використати на виконання своїх функцій, зокрема й соціальних. Податковий кодекс негативно вплине на місцеві бюджети через зменшення місцевих податків, що, своєю чергою, спричинить втрати понад 2,2 млрд грн. Про це заявляють в аналітичному центрі Асоціації міст України (АМУ). [19.10]

Однак функціонування галузей соціальної сфери багато в чому залежить від удосконалення фінансових відносин в них, які складаються в процесі руху різноманітних за джерелами, призначенням, порядком формування та використання фондів фінансових ресурсів. Структура цих відносин досить різноманітна. Вона включає відносини підприємств, організацій, установ та галузей з бюджетом, внутрішньо- та міжгалузеві відносини, відносини з населенням.

Соціальна сфера більшою частиною фінансується з місцевих бюджетів, лише загальнодержавні заходи, програми, установи фінансуються з державного бюджету. Таке розмежування видатків є досить розумним і виправданим, оскільки міські органи влади краще розуміються на проблемах підконтрольних їм територіям. [20.31]

Витрати на соціально-культурні заходи визначаються за допомогою економічних нормативів та фінансових норм. Економічні нормативи, що регулюють фінансові відносини в соціальній сфері, мають відображати можливості держави щодо задоволення потреб регіону чи установи в фінансових ресурсах для реалізації завдань поточних та перспективних планів соціального розвитку. Крім того, нормативи мають виражати оптимальне співвідношення інтересів у розподілі фінансових ресурсів держави і населення окремих регіонів. Такими нормативами можуть стати розміри бюджетних асигнувань на відповідний показник, передбачений програмою для цієї території чи установи.

Зазначені нормативи встановлює Кабінет Міністрів України, як правило, на 5—10 років. Вони можуть визначатися на одного жителя, одного учня, одну установу тощо. Нормативи є вихідною величиною, яка відображає гарантію держави для задоволення потреб соціального забезпечення. Витрати на зазначені цілі можуть збільшуватися за рахунок доходів, які отримує установа, або за рахунок додаткових джерел, вишуканих місцевими Радами народних депутатів.[20.25]

Важливою умовою поліпшення планування витрат на утримання установ соціальної сфери є розробка фінансових норм витрат за їхніми статтями. Використання таких норм дозволяє орієнтувати роботу таких закладів на досягнення кінцевих результатів: навчання дітей, підготовку спеціалістів, надання допомоги хворим. Крім того використання таких норм збільшує самостійність закладів на використання бюджетних коштів і збільшує їх зацікавленість в раціональному і законному використанні ресурсів. [20.26]

Бюджетні норми можуть змінюватись під впливом багатьох факторів. Збільшення норм пов’язано з зростанням зарплати, зміною цін та тарифів, з появою додаткових можливостей по фінансуванню видатків в місцевих бюджетах.

В Україні законодавством передбачено такі статті видатків у соціальній сфері:

1. освіта:

• спеціалізовані школи (у тому числі школи-інтернати), засновані на державній формі власності;

• загальноосвітні школи соціальної реабілітації;

2. охорона здоров'я;

3. соціальний захист та соціальне забезпечення:

• державні спеціальні пенсійні програми (пенсії військово службовцям рядового, сержантського та старшинського складу строкової служби та членам їх сімей,пенсії військовослужбовцям та особам керівного і рядового складу органів внутрішніх справ, пенсії, призначені за іншими пенсійними програмами);

• державні програми соціальної допомоги (грошова допомога біженцям;компенсації на медикаменти; програма протезування; програми і заходи щодо соціального захисту інвалідів, у тому числі програми і заходи Фонду України соціального захисту інвалідів; відшкодування збитків, заподіяних громадянам; заходи, пов'язані з поверненням в Україну кримськотатарського народу та осіб інших національностей, які були незаконно депортовані з України; щорічна разова грошова допомога ветеранам Великої Вітчизняної війни);

• державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів, які мають статус всеукраїнських;

• державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї;

•державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

4. культура і мистецтво;

5. державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;

6. фізична культура і спорту

Важливого значення в період розвитку економіки набуває освітній рівень суспільства. Високо кваліфіковані кадри зуміють не лише піднімати економіку держави, її конкурентоспроможність, але й представляти її інтереси на міжнародному рівні. Разом з тим соціальна сфера України поступово розвивається, посідає відповідне місце серед інших галузей економіки. Так, фінансування освіти у 2009 р. сягнуло 66,8 млрд грн проти 26,8 млрд. грн. у 2005 р. При цьому коштів на освіту виділяється менше, ніж передбачено законодавством, – замість 10 % лише 7,3 % ВВП. Що стосується науки, то у 2010 р. на її розвиток було виділено 0,3 % ВВП замість 1,7 %, визначених законодавством. Унаслідок недостатнього бюджетного фінансування за останніх два десятиліття вплив науки на кількість вітчизняних наукових розробок істотно зменшився, скоротилася частка у ВВП виконаних наукових і науково-технічних робіт. Видатки зведеного бюджету України на освіту населення подано у табл.2.1.

Таблиця 2.1