
- •Науково-методичне видання
- •Рекомендовано науково-методичною радою
- •Вінницького національного аграрного університету
- •Протокол№___від «___»_____________ 2011 р.
- •Лінійна алгебра
- •1.2 Системи лінійних рівнянь та методи їх розв’язків.
- •Розділ 2 Аналітична геометрія
- •2.1. Вектори, типи добутків векторів та методи їх розв’язування.
- •2.2 Пряма на площині
- •2.3. Пряма та площина у просторі
- •Розділ 3 Математичний аналіз
- •3.2 Похідна функції та її обчислення
- •3.4 Неозначений інтеграл. Основні методи інтегрування.
- •I Метод заміни змінної в неозначеному інтегралі.
- •V. Інтегрування тригонометричних функцій.
- •3.5 Означений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •3.4 Неозначений інтеграл. Основні методи інтегрування.
- •I Метод заміни змінної в неозначеному інтегралі.
- •V. Інтегрування тригонометричних функцій.
- •3.5 Означений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца.
- •Варіанти завдань для самостійного розв’язку Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Завдання 10
- •Завдання 11
- •Завдання 12
V. Інтегрування тригонометричних функцій.
1.
Розглядаються інтеграли вигляду
А)Якщо
,
тоді
Б)Якщо
,
тоді
В)Якщо
,
тоді
Г)Якщо
R-
довільна функція тоді застосовують
універсальну тригонометричну підстановку
,
звідки
.
2.Розглядаються
інтеграли
.
А)Якщо
>0
,тоді
Б)Одне
із чисел m
чи
n-непарне,
наприклад,
,тоді
тобто
спрощує підінтегральний вираз.
В) Перетворення добутку тригонометричних функцій в суму згідно відомих співвідношень:
;
;
.
Приклад 4.
,функція
під інтегралом непарна по sinx,
тоді
,
отже
=
.
Завдання 9
Знайти неозначені інтеграли.
3.5 Означений інтеграл. Формула Ньютона-Лейбніца.
Запис
вигляду
називають
означеним інтегралом (інтегралом з
означеними границями). Якщо для
існує
первісна
,тоді
справедлива формула Ньюьона-Лейбніца:
Заміна змінної в означеному інтегралі виконується так
.
Формула
інтегрування частини матиме вигляд
.
Приклад1
.
Приклад 2
Дослідження функції методами диференціального числення та побудова їх графіків.
При побудові графіка даної функції доцільно користуватися наступною схемою;
1) знайти область визначення функції;
2) дослідити функцію на парність, непарність і періодичність;
3) знайти точки перетину графіка функції з осями координат;
4) знайти проміжки знакосталості функції;
5) знайти асимптоти;
6) знайти проміжки зростання і спадання, екстремуми;
7)знйти проміжки опуклості вниз та вгору, точки перетину.
Зауваження. У деяких випадках зручно змінювати порядок указаних пунктів.
Приклад.
Провести
повне дослідження функції y=і побудувати її графік.
Розв΄язок.
Область
визначення
функції – вся числова вісь, крім точокx
= -2 і x
= 2, тобто
.
Функція неперіодична. Дослідимо її на
парність і непарність:
Отже,
дана функція непарна i
її графік симетричний відносно початку
координат.
Тому далі будемо досліджувати функцію
тільки при x
0 Знайдемо точки перетину графіка з
осямикоординат:
з
віссю Оy
гpафік
перетинасться при x
= 0, звідси y
=
(0)
= 0, тобто М(0;0) - точка перетину з віссю
Оy;
з
віссю Ox
графік перетинається, якщо f(x)
= 0, тобто
,
звідки х= 0. Таким чином,M
( 0;0 ) - єдина точка пеpетинy
гpафiка
з осями координат.
Знаходимо проміжки знакосталості функції:
i
оскільки ми розглядаємо тільки
випадок
x
0, то одержуємо 0< x<
2.
Аналогічно f(x) < 0 при x > 2.
Далі,
=+∞,
=-∞
тобто пряма х = 2 – вертикальна асимптота.
Звідси, в силу симетрії, випливає, що
пряма х=-2 – також вертикальна асимптота.
Знайдемо похилі асимптоти:
k=
=
=-1,
b==
=
=0,
тобто прямаy=-x-похила
асимптота при x→+∞
(те саме i
при х
). Горизонтальних асимптот графік намає.
Знайдемо проміжки монотонностіi
екстремуми функції, досліджуючи першу
похідну:
Звідси
видно (див. рис. 1), що при х0
функція має максимум в точці
(причому
)
,
зростає на (0;2)i
(
)
і спадає на
Рис. 1
Щоб визначити проміжки опуклості і точки перегину, обчислимо другу похідну:
Звідси
зрозуміло,
що при x
функція випукла вropy
( тобто
< 0) на (2;+
)i
випукла вниз (тoбтo
f
"(х) > 0) на (0;2), x
= 0 - точка перегину.
Враховуючи
проведено дослідження, будуємо графік
функції при x0,
a
потім симетрично відображаємо його
віднoсно
початку координат (див. pиc.2).
Рис.2
Завдання 8
Дослідити методами диференціального числення функції та побудyвати їх графіки.